Професійна ідентичність бібліотекаря-дослідника в університетських бібліотеках США в умовах нових викликів відкритої науки

В’ячеслав Марчак; Олександр Марчак

doi:10.31866/2616-7654.16.2025.348148

Автор(и)

В’ячеслав Марчак Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0009-0005-2917-0374
Олександр Марчак Київський національний університет культури і мистецтв, Україна https://orcid.org/0009-0001-3453-1147

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7654.16.2025.348148

Ключові слова:

США, університетські бібліотеки, бібліотекар- дослідник, відкрита наука, професійна ідентичність, проактивна модель, управління дослідницькими проєктами

Анотація

Метою статті є аналіз трансформації професійної ідентичності фахівців університетських бібліотек США від традиційної ролі «хранителя знань» до інноваційної ролі бібліотекаря-дослідника (research librarian) і «драйвера науки» під впливом викликів відкритої науки.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження було застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів: а) системний огляд наукової літератури (проаналізовано корпус сучасних джерел із бібліотекознавства, соціології професій і наукознавства для формування теоретичного підґрунтя дослідження та виявлення ключових тенденцій), б) порівняльний case-study аналіз для поглибленого вивчення практик трансформації професійної ідентичності бібліотекаря на прикладі низки репрезентативних кейсів інноваційних рішень бібліотек провідних американських університетів і в) методи узагальнення та систематизації (на основі синтезу отриманих даних розроблено аналітичні таблиці, які візуалізують зв’язок між викликами відкритої науки та відповідями бібліотек, узагальнюють конкретні інноваційні рішення).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українському науковому дискурсі комплексно розглянуто трансформацію професійної ідентичності бібліотекаря- дослідника в контексті викликів відкритої науки саме на матеріалі США як найбільш прогресивного в цьому напрямку середовища.

Основні висновки. Професійна ідентичність бібліотекаря-дослідника у США трансформується від пасивного «хранителя» до активного партнера, інтегратора і драйвера наукового процесу. Це реалізується через інтеграцію в дослідницькі групи, участь у написанні грантів та стратегічне планування. Ядром нової ідентичності є синтез глибоких предметних, технічних (навички роботи з даними, GIS, основи програмування) та соціальних (проєктний менеджмент, комунікація) компетенцій. Ідентичність формується на практиці через участь у нових для бібліотекаря видах діяльності. Ключовим чинником змін виступили зовнішні інституційні вимоги фандрейзерів до відкритого публікування даних і результатів, що змусило бібліотеки розвивати відповідну інфраструктуру та сервіси. Американський досвід доводить, що університетська бібліотека здатна трансформуватися з допоміжної служби у стратегічного лідера та інноваційний хаб університету, що підвищує її цінність і релевантність в академічній екосистемі майбутнього.

Біографії авторів

В’ячеслав Марчак, Київський національний університет культури і мистецтв

Аспірант кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю

Олександр Марчак, Київський національний університет культури і мистецтв

Аспірант кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю

Посилання

Andrikopoulou, A., Rowley, J., & Walton, G. (2022). Research Data Management (RDM) and the evolving identity of academic libraries and librarians: A literature review. New Review of Academic Librarianship, 28(4), 349–365. https://doi.org/10.1080/13614533.2021.1964549 [in English].

Anijaobi-Idem, F. N., Berzi, I. U. & Akuegwu, B. A. (2012). Research culture and effective uiversity management in south-south zone of Nigeria. Journal of Education and Practice, 3(9), 167–172 [in English].

Beisler, M., & Baker, L. (2025). Open access resource management among academic research libraries in the United States. Technical Services Quarterly, 42(1), 1–26. https://doi.org/10.1080/07317131.2024.2432092 [in English].

Boehm, R. I., Calkins, H., Condon, P. B., Petters, J., & Woodbrook, R. (2023). Analysis of U.S. Federal Funding Agency data sharing policies: 2020 highlights and key observations. International Journal of Digital Curation, 17(1). https://doi.org/10.2218/ijdc.v17i1.791 [in English].

Buys, C. M. & Shaw, P. L. (2015). Data management practices across an institution: Survey and report. Journal of Librarianship and Scholarly Communication, 3(2), eP1225. https://doi.org/10.7710/2162-3309.1225 [in English].

Chang, Y.-W. (2015). Librarians’ contribution to open access journal publishing in library and information science from the perspective of authorship. The Journal of Academic Librarianship, 41(5), 660–668. https://doi.org/10.1016/j.acalib.2015.06.006 [in English].

David, P. A. (2004). Can "open science" be protected from the evolving regime of IPR protections? Journal of Institutional and Theoretical Economics, 160(1), 9–34. http://www.jstor.org/stable/40752435 [in English].

Faulkner, A. E. (2015). Reflections on the Impostor Phenomenon as a Newly Qualified Academic Librarian. New Review of Academic Librarianship, 21(3), 265–268. https://doi.org/10.1080/13614533.2015.1070185 [in English].

Kennan, M. A., Corrall, S., & Afzal, W. (2014). "Making space" in practice and education: Research support services in academic libraries. Library Management, 35(8–9), 666–683. https://doi.org/10.1108/LM-03-2014-0037 [in English].

Lloyd, A. (2010). Framing information literacy as information practice: Site ontology and practice theory. Journal of Documentation, 66(2), 245–258. https://doi.org/10.1108/00220411011023643 [in English].

Masinde, J., Chen, J., Wambiri, D., & Mumo, A. (2021). Research librarians’ experiences of research data management activities at an academic library in a developing country. Data and Information Management, 5(4), 412–424. https://doi.org/10.2478/dim-2021-0002 [in English].

Nitecki, D. A., & Davis, M. E. (2017). Changing landscapes: New roles for academic librarians. International Federation of Library Associations and Institutions [in English].

Papadopoulou, A., & Grypari, I. (2024, July 3–5). Unveiling Open Science Impact: Findings and insights from the PathOS project. In LIBER 2024 [Poster presentation]. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.12699942 [in English].

Patel, U., & Bhavsar, V. (2012). The changing role of library professionals in academic libraries. International Journal of Scientific Research, 1(5), 73–74 [in English].

Scotti, K. L., Jiao, C., Gainey, M. A., Bongiovanni, E. A., & Slayton, E. R. (2025). Charting open science landscapes: A systematized review of US academic libraries’ engagement in open research practices. The Journal of Academic Librarianship, 51(3), 103054. https://doi.org/10.1016/j.acalib.2025.103054 [in English].