Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук http://librinfosciences.knukim.edu.ua/ <div class="cmp_notification callout">Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України від 17.03.2020 року № 409 за спеціальністю 029 – «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</div> <p style="text-align: justify;">Журнал «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з проблематики бібліотекознавства та інформаційних наук</p> <p style="text-align: justify;">Журнал започатковано у 2018 р. та адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, усім, хто досліджує теоретико-прикладні аспекти бібліотекознавства, книгознавства, архівознавства, документознавства, інформаційних технологій, практики інформаційної, бібліотечної та архівної справи.</p> <p><img src="http://librinfosciences.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/homepageimage-uk-ua.jpg" alt="" width="340" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2616-7654 (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2617-8427 (online)</p> <p>Реєстрація суб’єкта у сфері друкованих медіа: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 1210 від 31.10.2023 року. <br /><strong>Ідентифікатор медіа: R30-01919</strong></p> <p><strong>Рік заснування: </strong>2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> Тетяна Новальська</p> <p><strong>Заступник головного редактора:</strong> Надія Бачинська</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> Галина Салата</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />вул. Євгена Коновальця, 36, каб. 905, м. Київ, 01133</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380671855242">+38(067)185-52-42</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:librinfosciences@knukim.edu.ua">librinfosciences@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:ibas.knukim@gmail.com">ibas.knukim@gmail.com</a></p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=http%3A%2F%2Flibrinfosciences.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2617-8427&amp;from_ui=yes" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2617-8427" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://kanalregister.hkdir.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info.action?id=500267" target="_blank" rel="noopener"><strong>ERIH PLUS</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28108" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=list_works&amp;hl=uk&amp;authuser=3&amp;user=WS-zgyIAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3400&amp;NAME=Ukrainian_Journal_on_Library_and_Information_Science" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&amp;subAction=hits&amp;journalID=45090" target="_blank" rel="noopener"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Ukrainian%20Journal%20on%20Library%20and%20Information%20Science" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2616-7654" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2617-8427" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://ouci.dntb.gov.ua/editions/9L0lvZnw/" target="_blank" rel="noopener"><strong>Open Ukrainian Citation Index (OUCI)</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e71922f46e0fb0001d2963d/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/26167654" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Ukrainian-Journal-on-Library-and-Information-Science-2616-7654" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2617-8427" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://app.scilit.net/sources/95276" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51452" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2617-8427&amp;qt=results_page" target="_blank" rel="noopener"><strong>WORLDCAT</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=ujlis" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/publisher/view/knuca" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p> uk-UA <p>Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</a>, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.</p><p>Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.</p><p>Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.</p> ibas.knukim@gmail.com (Тетяна Новальська \ Tetiana Novalska) knukim.journals@gmail.com (Vyacheslav Lukyanenko) пн, 01 лип 2024 14:54:19 +0300 OJS 3.2.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Підтримка читання як корисної дозвіллєвої практики дітей цифрової епохи http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307104 <p><strong>Мета статті </strong>– дослідити стан читання як дозвіллєвої практики в контексті стрімкого розвитку технологій та визначити перспективи щодо стимулювання інтересу до позашкільного читання, які, в тому числі, відповідатимуть положенням державної політики розвитку читання в Україні.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>У роботі для досягнення визначеної мети використані наукові методи аналізу, синтезу та порівняння, що дало змогу оцінити стан дозвіллєвого читання серед дітей шкільного віку і представити сучасні практики в частині його промоції. Також використовувалися методи системного і компаративного аналізу для узагальнення результатів дослідження. Застосовано аналітичне групування (категоризацію) для класифікації даних соціологічного дослідження щодо дозвілля дітей за гендерною ознакою. Зроблено кореляційний та факторний аналізи статистичних даних всеукраїнського соціологічного дослідження, проведеного ТОВ «Інфо Сапієнс Інтернешнл» у рамках проєкту «Підтримка промоції читання в Україні» за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та Українського інституту книги.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Полягає у виявленні шляхом обробки і аналізу соціологічної інформації та її інтерпретації відмінностей у дозвіллєвих практиках дітей шкільного віку за гендерною ознакою, врахування якої в напрямках популяризації читання книг сприятиме формуванню читацької звички.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Позашкільне читання в контексті стрімкого розвитку технологій поступається іншим формам дозвілля, таким як відеоігри, соціальні мережі, споживання відеоконтенту. Сучасний підхід до позашкільного читання вимагає аналізу кращих практик сучасної індустрії дозвілля. Основою цього підходу є стратегічне напрацювання комплексних рішень, що враховують як традиційні, так і цифрові формати читання, адаптовані до швидкоплинних технологічних змін. Особлива увага приділяється гендерним аспектам та інтеграції елементів, знайомих дітям через відеоігри, для підвищення загальної зацікавленості в читанні. Запровадження елементів гейміфікації та інтерактивізації має забезпечити гармонійне поєднання читання як традиційної форми дозвілля з перевагами сучасних цифрових технологій. Такий синтез традиційних та інноваційних методів покликаний забезпечити збалансоване дозвілля для дітей, підтримати культуру читання в умовах швидкого розвитку цифрових технологій і відповідатиме положенням державної політики розвитку читання в Україні.</p> Артур Бондаренко Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307104 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Концепція «третього місця» в контексті модернізації бібліотечного простору http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307112 <p><strong>Мета статті – </strong>розглянути концепцію «третього місця» в екстраполяції на бібліотечний простір і виявити особливості її реалізації в публічних бібліотеках України.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Застосовано аналітико-синтетичний, типологічний, системно-структурний та діалектичний методи, завдяки яким визначено особливості модернізації простору публічних бібліотек України в контексті парадигми «третього місця», виявлено сучасні форми та особливості культурно-дозвіллєвої діяльності, що відповідають концепції «третього місця», а також прогнозно-аналітичний метод, метою застосування якого є окреслення перспективних напрямів модернізаційних тенденцій у просторі публічних бібліотек України з урахуванням сучасної соціокультурної ситуації.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Досліджено процес оновлення бібліотечного простору в контексті провідних тенденцій перших десятиліть ХХІ ст. Розглянуто концепцію «третього місця» в екстраполяції на бібліотечний простір. Проаналізовано інформаційно-комунікаційні запити сучасного суспільства як чинник трансформації традиційного бібліотечного простору. Виявлено особливості реалізації концепції «третього місця» в публічних бібліотеках України і з’ясовано тенденції культурно-дозвіллєвої діяльності вітчизняних бібліотек початку третього десятиліття ХХІ ст. на прикладі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. С. Грушевського та Центральної районної бібліотеки ім. І. Франка (м. Київ). Окреслено перспективи подальшого розвитку дозвіллєвих практик відповідно до позиціонування сучасної бібліотеки в тому числі і як місця проведення вільного часу користувачів.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Однією з концепцій, що активно застосовується у процесі удосконалення та модернізації діяльності закладів культури загалом та бібліотек зокрема, є концепція «третього місця», відповідно до якої велика увага приділяється запитам та потребам відвідувачів. Таким чином, бібліотека позиціонується не лише як заклад, в якому відвідувач отримує необхідну йому інформацію, але і як унікальне місце зустрічі, в якому зрівнюються соціальні статуси. Поняття інноваційного бібліотечного простору в контексті парадигми «третього місця» включає як техніко-технологічні, так і програмні засоби бібліотечної діяльності, що спрямовані передусім на задоволення соціокомунікативних, культурно-дозвіллєвих та інформаційних потреб відвідувачів. Представлені в Україні станом на початок 2020-х рр. інноваційні бібліотеки нового типу, що діють відповідно до концепції «третього місця», можна досить умовно поділити на кілька форматів: бібліотека-коворкінг, бібліотека-кафе, бібліотека-клаб, бібліотека-музей, бібліохаб та ін. Для них характерні локальність, доступність та відкритість для всіх верств населення, комфортна атмосфера, що сприяє невимушеній взаємодії, надання можливості проведення культурно-дозвіллєвої діяльності, різноманітних розваг. В умовах зниження попиту на традиційні бібліотечні послуги, що зумовлено автоматизацією та цифровізацією бібліотечного обслуговування, українські бібліотеки активно впроваджують у діяльність різноманітні культурно-дозвіллєві практики, розширюючи таким чином власні функції.</p> Антон Ніколайчук Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307112 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Візуалізація даних національної бібліографії Швеції у 2015–2022 роках http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307114 <p><strong>Мета статті </strong>– проаналізувати досвід візуалізації даних національної бібліографії як методу вивчення документного потоку видавничої продукції країни і засобу унаочнення статистики друку (на прикладі Швеції).</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Досягнення поставленої мети здійснювалося за допомогою системи загальнонаукових і спеціальних методів: теоретичних (аналіз, синтез, узагальнення тощо), емпіричних (опис), оглядово-аналітичного, порівняльного, статистичного та інших. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові засади об’єктивності, комплексності, наступності та всебічності. З позицій наукової методології проблема розглядається на основі системного підходу.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Проведений аналіз проєкту з візуалізації даних національної бібліографії Швеції презентує оригінальний підхід до унаочнення масиву бібліографічних даних, вивчення документного потоку видавничої продукції, проведення статистики друку та ширшого інформування користувачів у доступній формі.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Національна бібліографія Швеції забезпечує актуальні та якісні статистичні дані про видавничу продукцію країни. Проєкт із візуалізації бібліографічних даних, реалізований Королівською бібліотекою Швеції, показав, що національна бібліографія як авторитетний прозорий індикатор тенденцій у шведському книговиданні дає можливість не тільки проаналізувати випуск видань, але й чітко та виразно унаочнити і проілюструвати його. Візуалізація уможливила виявлення певних відношень у масиві інформації про нові видання, відображення розподілу даних, їхнього компонування та порівняння. Проєкт продемонстрував здатність Королівської бібліотеки Швеції як національного бібліографічного агентства ефективно і оперативно адаптуватись до сучасного медіаландшафту і реагувати на нові вимоги часу і потреби користувачів. Опанування шведського досвіду з візуалізації даних сприятиме удосконаленню вітчизняної бібліографічної практики і трансформації національної бібліографії України в цифровому середовищі.</p> Лілія Прокопенко Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307114 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Публічні бібліотеки як інституції історичної пам’яті українського народу http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307253 <p><strong>Метою статті </strong>є дослідження основних тенденцій діяльності українських публічних бібліотек як інституцій історичної пам’яті українського народу в умовах воєнного стану.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>У статті використано комплекс підходів наукового пізнання (об’єктивності, зв’язку теорії і практики), принципу єдності взаємозв’язку із сучасними умовами та методів (аналізу, когнітивний, структурно-функціональний, описовий, синтезу).</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Вперше презентовано діяльність українських публічних бібліотек як інституцій національної та історичної пам’яті нашого народу. Аргументовано, що в умовах воєнного стану в Україні бібліотечний інститут гідно розбудовує свою діяльність на благо українського народу.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. Звернення до джерел історичної пам’яті – необхідна умова формулювання національної ідеї сучасної України, адже захист базових культурних цінностей стабілізує суспільство, об’єднує та підтримує духовні сили народу. Сьогодні в умовах воєнного стану це особливо важливо. Формування, збереження та організація доступу до джерел історичної пам’яті, які є органічним складником не лише матеріальної, а й духовної сфери суспільства, відіграють важливу соціально-комунікаційну роль у його всебічному розвитку, стабільному емоційно-психологічному стані, сприяють підвищенню морального та інтелектуального потенціалу. Бібліотеки є важливим складником соціально-комунікаційної структури держави, вони реалізовують державну політику соціальної, історичної та національної пам’яті, організовують збереження цих джерел, беруть активну участь у поширенні об’єктивної і правдивої інформації, науково обґрунтованих знань про минуле і сьогодення, спрямованих на формування і утвердження історичної пам’яті. Також бібліотечний інститут слугує гарантуванню інформаційної безпеки держави, спростовуючи фейки та висвітлюючи правдиву історію України. Діяльність українських бібліотек забезпечує безкоштовно об’єктивною інформацією, сприяє протидії тенденційному тлумаченню історичного процесу, деформації сенсів минулої та новітньої історії, маніпулюванню змістом історичних фактів та соціально-культурних чинників.</p> Тетяна Новальська, Неля Бойчук Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307253 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Теоретична і практична складові освітньої компоненти «Менеджмент інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності» у формуванні компетентностей майбутніх менеджерів галузі http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307134 <p><strong>Метою статті є </strong>дослідження теоретичної і практичної складових освітньої компоненти «Менеджмент інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності» у формуванні загальних і спеціальних компетентностей у здобувачів освітнього рівня магістр спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</p> <p><strong>Методи дослідження: </strong>у статті використано як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження. Метод аналізу та синтезу сприяв розгляду теоретичного підґрунтя теми, системний і структурно-функціональний дозволили визначити структуру освітньої компоненти та особливості її викладання. Метод прогнозування дав змогу окреслити шляхи удосконалення організаційних засад теоретичної і практичної підготовки магістрів.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку теоретичної і практичної складових освітньої компоненти «Менеджмент інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності» при формуванні загальних і спеціальних компетентностей здобувачів освітнього рівня магістр як майбутніх менеджерів галузі.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Теоретична та практична складові представленої у статті освітньої компоненти сприяють формуванню загальних і спеціальних компетентностей майбутніх менеджерів галузі, зокрема, здатності мотивувати людей та рухатися до спільної мети, сприяти формуванню ефективної системи управління в галузі; організовувати роботу і здійснювати керівництво інформаційно-аналітичними структурними підрозділами на підприємствах, в організаціях та установах. Програмними результатами засвоєння освітньої компоненти передбачено вміння формувати стратегії системної організації, модернізації, підвищення ефективності управління в галузі, використовувати прикладні соціокомунікативні технології для організації ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях. Таким чином, освітня компонента є необхідною при формуванні компетентностей майбутніх фахівців-менеджерів.</p> <p>Сьогодні триває робота з удосконалення змісту і технології викладання освітньої компоненти, що сприятиме більш якісній підготовці магістрів зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</p> Надія Бачинська Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307134 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 «OSINT-технології» як освітня компонента спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»: педагогічне цілепокладання http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307136 <p><strong>Мета статті </strong>– окреслити педагогічне цілепокладання вивчення освітньої компоненти «OSINT-технології» магістрами спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у формуванні її компетентнісної складової та перспектив особистісно-професійного самовизначення здобувачів освіти.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Було використано методи: опитування для виявлення досягнення педагогічних цілей у формуванні професійного самовизначення, самоактуалізації та індивідуального розвитку здобувача освіти вивченням освітньої компоненти «OSINT-технології», порівняння компетентностей здобувачів освіти бакалаврського і магістерського освітнього рівнів.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Виявлено специфіку педагогічного цілепокладання вивчення освітньої компоненти «OSINT-технології», яка, будучи актуальною і затребуваною на ринку професійної діяльності, може стати чинником активізації психологічних механізмів професійного самовизначення здобувачів освітнього магістерського рівня у сучасних умовах.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>«OSINT-технології» (розвідка на основі відкритих джерел) є інструментом інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття рішень у багатьох сферах соціальної практики.</p> <p>Формування інформаційно-аналітичних компетентностей у здобувачів освіти за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» з OSINT-діяльності як сфери інформаційної аналітики може стати чинником задоволення попиту ринку праці на фахівців у цій сфері.</p> <p>Результати опитування магістрантів 2 курсу спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» засвідчили цінність для них отриманих знань, умінь та компетентностей з освітньої компоненти «OSINT-технології», виявили вплив на подальше професійне самовизначення здобувачів і бажання застосувати отримані знання у їх нинішній професійній діяльності.</p> <p>Концепція педагогічного цілепокладання у підготовці сучасного фахівця в умовах динамічного розвитку ринку праці та актуалізації нових напрямів діяльності передбачає реалізацію не тільки нормативних параметрів навченості (заплановані компетентності, результати навчання, уміння і навички), а й окреслює вектори самовизначення та самоактуалізації здобувача освіти у формуванні ним шляхів подальшого розвитку власного кар’єрного майбутнього.</p> Оксана Матвієнко, Михайло Цивін Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307136 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Підготовка фахівців з інформаційної та бібліотечної справи в університетах Польщі (досвід перших десятиліть XXI ст.) http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307143 <p><strong>Метою статті </strong>є огляд напрямів підготовки фахівців бібліотечно-інформаційного спрямування у закладах вищої освіти Польщі на початку XXI століття.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Пропоноване дослідження ґрунтується на аналітико-синтетичному аналізі наукових публікацій провідних польських науковців, які займалися проблематикою вищої бібліотечної та інформаційної освіти. Авторський виклад актуального стану університетської освіти інформаційно-бібліотечного профілю у Польщі заснований на обробленні матеріалів офіційних веб-порталів закладів вищої освіти, що здійснюють профільну підготовку здобувачів. Серед спеціальних методів дослідження було застосовано контент-аналіз із метою виявлення позицій окремих вчених щодо проблем розвитку інформаційно-бібліотечної освіти у Польщі.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>публікації полягає у постановці практично недослідженої в українській науці проблеми, яка вимагає опрацювання з огляду на практичну значимість польського досвіду реформування вищої освіти інформаційно-бібліотечного профілю.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>У ході дослідження було з’ясовано, що у Польщі процес трансформації підготовки фахівців інформаційно-бібліотечного профілю відповідно до запитів сучасного інформаційного суспільства ще не завершено. Продовжуються наукові дискусії щодо оптимізації номенклатури напрямів, за якими здійснюється навчання в університетах, розглядаються варіанти створення спеціальностей міждисциплінарного характеру, частина яких вже не один рік тестується в окремих закладах вищої освіти. Аналіз офіційних інтернет-представництв 11 державних університетів Польщі виявив тенденції до стрімкого скорочення класичних напрямів підготовки здобувачів у сфері інформаційної та бібліотечної справи, що викликано насамперед запитами потенційних роботодавців та посиленням інтеграції новітніх технологій у всі сфери життєдіяльності суспільства.</p> Ірина Петрова, Євген Горб Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307143 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Популяризація епістолярної спадщини Володимира Винниченка в документно-комунікаційних установах України http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307121 <p><strong>Метою статті </strong>є вивчення стану та форм популяризації епістолярію В. Винниченка архівними, музейними і бібліотечними установами як інститутами соціальної пам’яті в час повномасштабного російського вторгнення в Україну.</p> <p><strong>Методи дослідження </strong>представлено загальнонауковими принципами єдності теорії і практики, використанням історико-генетичного, синергетичного, соціально-комунікаційного й міждисциплінарного підходів, джерелознавчого пошуку, аналізу та синтезу, що дало змогу з’ясувати специфіку популяризації епістолярію В. Винниченка в документно-комунікаційних установах сучасної України.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>статті полягає у дослідженні діяльності архівів, музеїв та бібліотек у час воєнних подій в Україні, зокрема в рідному місті В. Винниченка Кропивницькому, з використання інформаційного ресурсу його епістолярію в об’єктивному пізнанні постатей відомих особистостей, уведенні в науковий обіг епістолярних здобутків в оцінюванні адресантом й адресатами політики російських більшовиків в Україні на початку 1930-х років та проблем національної культури як важливого складника українського інформаційного простору, що сприяє поширенню правдивих історичних і культурних відомостей, протидії ворожій дезінформації, формуванню національної ідентичності і громадської думки.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Популяризація епістолярної спадщини В. Винниченка в сучасних документно-комунікаційних установах України відбувається на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та відтворення джерел інформації в цифрових форматах за такими стратегічними напрямками: 1) розвиток оптимальних форм взаємодії на партнерських засадах; 2) інтенсифікація соціальних комунікацій завдяки розширенню спектра методів взаємодії та урізноманітненню форм (лекції, зустрічі, круглі столи, конференції тощо); 3) вивчення й раціональне поширення українського та зарубіжного досвіду, що уможливлює введення документального ресурсу листів В. Винниченка та його адресатів до глобального інформаційного простору. Ефективність популяризації епістолярію В. Винниченка як цінного історико-культурного документа, автентичного першоджерела в об’єктивному осмисленні історичних і культурних відомостей та непересічних особистостей адресанта й адресатів визначається сучасними засобами репутаційного маркетингу (реклама, інструменти Google, соціальні мережі, відеопрезентації, вебінари, майстер-класи, QR-коди, онлайн-чати та ін.); співпрацю з медіа презентують бекґраундер, прес-реліз, медіа-кіт, комбінування тексту, фото і відео в репортажах та ін.</p> Антоніна Гурбанська Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307121 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Довідковий апарат архівів: зміст поняття та особливості представлення на вебсайтах центральних державних архівів України http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307125 <p><strong>Метою статті </strong>є висвітлення змісту поняття «довідковий апарат» архівів та особливостей його представлення на вебсайтах центральних державних архівів України.</p> <p><strong>Методи, застосовані у дослідженні</strong>: науковий аналіз, синтез, узагальнення. Термінологічний аналіз допоміг з’ясувати сутність понять, пов’язаних із довідковим апаратом архівів. Структурний та системний підходи дозволили розглянути довідковий апарат архівів як систему взаємопов’язаних архівних довідників.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає у тому, що виявлено різні визначення довідкового апарату архівів, як сукупності архівних довідників, так і допоміжного елементу будь-якого архівного довідника; проведено аналіз вебсайтів центральних державних архівів України, який засвідчив ряд недоліків; надано рекомендації щодо представлення довідкового апарату на вебсайтах центральних державних архівів України.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Війна в Україні та оптимізація системи центральних державних архівів призвели до їх скорочення (із 9 архівів утворено 7). Зменшення кількості архівів мало б покращити організацію їх вебсайтів, проте маємо констатувати відсутність уніфікації в представленні довідкового апарату архівів. Поняття «довідковий апарат» може розглядатись, по-перше, як сукупність архівних довідників у будь-якій формі, по-друге – як допоміжний елемент будь-якого архівного довідника.</p> <p>Аналіз вебсайтів центральних державних архівів України засвідчив: відсутнє уніфіковане представлення довідкового апарату на вебсайтах; розпорошено елементи довідкового апарату по вебсайту; колекції архівних документів часто не мають пояснення, що це за колекція і з якою метою вона створена. Така ситуація не покращує пошукові можливості користувачів архівів та ускладнює пошук потрібної інформації. На нашу думку, потрібно: уніфікувати представлення довідкового апарату (виокремити друкований та електронний); для колекцій документів подавати короткі анотації.</p> Оксана Збанацька Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307125 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Від концепції зберігання документів в електронній формі до нормативно-правової бази створення національних архівних та бібліотечних інформаційних ресурсів http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307129 <p><strong>Мета статті </strong>– дослідити концептуальні засади щодо зберігання документів в електронній формі, зокрема електронних документів, цифрових документів та створення метаданих до них з урахуванням інтеграційних процесів щодо створення національних інформаційних ресурсів в архівній і бібліотечній сферах діяльності. Простежити тенденції щодо реалізації наявних концепцій, визначити кращі українські практики, виокремити недоліки та запропонувати можливі шляхи розв’язання проблеми.</p> <p><strong>Методи дослідження</strong>. У дослідженні застосовано методи: теоретичні – сходження від абстрактного до конкретного, відображення дійсності в мисленні; емпіричні –спостереження, порівняння; комплексні – системного аналізу, синтезу та модулювання; спеціальні – графічний, компонентного аналізу; прогнозування.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає у здійсненні системного міждисциплінарного порівняльного аналізу проблеми зберігання документів в електронній формі в архівах і бібліотеках для визначення напрямів розв’язання цієї проблеми на підставі виявлення єдиних вимог до подібних інформаційних об’єктів і процесів, зокрема в контексті ініціативи створення Національної електронної бібліотеки України, в яку пропонується інтегрувати інформацію про об’єкти національного надбання, що зберігаються в архівах, бібліотеках, музеях, а згодом дані і від видавців.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. За результатами дослідження слід констатувати, що найбільших успіхів у розбудові загальної системи від створення до передавання на постійне зберігання документів в електронній формі досягли українські архівісти. Важливою проблемою є розбудова системи «довготривалого зберігання», формування якої, на нашу думку, слід розпочинати з вимог до інформаційних об’єктів, якими вона наповнюватиметься. Це суттєво вплине на структуру і зміст метаданих, потрібних для керування цією системою. Тут слід скористатися успішним досвідом українських архівістів і бібліотекарів. Надактуальним завданням є доопрацювання за кращими вітчизняними і зарубіжними практиками Концепції створення Національної електронної бібліотеки України.</p> Юрій Ковтанюк Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307129 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Перекладознавча діяльність П. Куліша в епістолярних документах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307131 <p><strong>Мета статті </strong>полягає у дослідженні багаторічної перекладацької діяльності П. Куліша на матеріалі епістолярних джерел, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ) та Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського (далі – ЧЛМК). У широкому культурологічному контексті показано значущість його перекладацького доробку для передумов становлення української літературної мови, але при цьому він вирізняється власним перекладацьким стилем і авторським почерком. Усі назви документів та їх зміст, які містяться в бібліотечній і музейній установах, подаються мовою оригіналу та без правописних змін.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Наукова стаття ґрунтується на загальнонаукових методах аналізу і синтезу, де були залучені історичний, системний, типологічний та естетичний, а також методи архівної і джерелознавчої евристики, джерелознавчої критики, текстуального аналізу джерел та реконструкції інформації. Сукупність зазначених наукових методів дозволила детально проаналізувати діяльність П. Куліша в царині українського перекладознавства.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає у висвітленні епістолярних джерел (рукописи листів, щоденник, телеграми), що містяться в архівах ІР НБУВ, і які розкривають перекладознавчу роботу П. Куліша, зокрема вказують на значну кількість наявного документного масиву, що засвідчує титанічну працю митця у процесі перекладу українською мовою творів європейських та світових класиків літератури. Насамперед із зазначеного в розвідці корпусу епістолярних джерел детально описується процес перекладу і видання творів В. Шекспіра.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>У фондах ІР НБУВ закумульована значна кількість листів П. Куліша, за нашими підрахунками – це понад півтори тисячі епістол. Представлений масив архівних документів висвітлює одну з багатьох творчих граней митця – перекладацьку діяльність, якою П. Куліш займався все життя. Підтвердженням цього можуть слугувати віднайдені в НБУВ кореспонденції та дотичні до цієї теми документи письменника. Епістолярій П. Куліша розпорошений серед дванадцяти фондів наукової установи і є цінним інформаційним ресурсом, який вказує на значимість науково-творчого доробку перекладача.</p> <p>У фондах ЧЛМК також зосереджена чимала кількість архівних документів (як листів, так і рукописів перекладів), які безпосередньо висвітлюють перекладацьку діяльність П. Куліша. Масивний блок документів, що дотичний до імені письменника, зосереджений у фонді його дружини Ганни Барвінок. Це переважно епістолярна спадщина мисткині, яка листувалася з багатьма кореспондентами П. Куліша, зокрема після його смерті. Широкому загалу відомо, що П. Кулішем перекладено тринадцять драм В. Шекспіра, але архівні документи засвідчують іншу статистику. Завдяки листам Ганни Барвінок, в яких вона неодноразово зазначала, що П. Куліш переклав п’ятнадцять драм В. Шекспіра, можемо констатувати таку цифру. Проте, окрім епістол П. Куліш, поки що не віднайдено іншого дотичного до цього архівного матеріалу, який би міг засвідчити слова дружини П. Куліша.</p> <p>Інформаційна складова шекспірівської тематики найрозлогіше представлена у листуванні самого перекладача, особливо це стосується як самого перекладацького процесу, так і друкування творів загалом.</p> Катерина Тімофєєва Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307131 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Інноваційні технології та їх застосування в академічних бібліотеках http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307116 <p><strong>Мета статті </strong>полягає в дослідженні та критичному аналізі застосування інноваційних технологій в академічних бібліотеках зарубіжних країн.</p> <p><strong>Методи дослідження</strong>. Для досягнення поставленої мети було використано системний підхід, науковий аналіз, синтез, узагальнення та систематизацію. Методологію статті сформував комплекс підходів наукового пізнання – об’єктивності, зв’язку теорії із практикою, когнітивний, структурно-функціональний.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає у розкритті специфіки застосування інноваційних технологій в академічних бібліотеках зарубіжних країн, здійсненні критичного аналізу, переваг і недоліків запровадження нових технологічних тенденцій, а саме: штучний інтелект, блокчейн, робототехніка та системи автоматизації, віртуальна реальність і технології занурення, Інтернет речей.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. Обговорення в цій статті демонструє наявність ризиків і обмежень у застосуванні технологій у бібліотеці. Конфіденційність користувачів, інформаційна безпека, фінансові та людські ресурси, а також створення або зміцнення соціальної несправедливості – все це заслуговує на ретельну увагу у процесі вибору та впровадження нових технологій у бібліотеці. з такою обізнаністю та уважністю інформаційні професіонали можуть вийти за межі доступу до нових продуктів до захисту практик проєктування, орієнтованих на справедливості та різноманітності (EDI). Перш ніж повністю прийняти технологію, інформаційні експерти можуть критично вивчити проблеми соціальної справедливості та розповісти користувачам про свої висновки у своїх програмах цифрової грамотності.</p> Джек Ханг-Тат Леонг Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307116 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Перспективи застосування публічними бібліотеками україни технологій штучного інтелекту http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307118 <p><strong>Мета дослідження </strong>– розглянути перспективи застосування публічними бібліотеками України технологій штучного інтелекту в умовах цифрової трансформації суспільства.</p> <p><strong>Методи дослідження. </strong>Використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема аналіз та узагальнення можливостей моделей мовного прогнозування на основі нейронних мереж у діяльності публічних бібліотек України.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>одержаних результатів полягає в актуалізації проблеми використання технологій ChatGPT 3.5, Gemini, Microsoft Bing та Grok у бібліотечній сфері й окресленні ключових можливостей застосування цих мовних моделей штучного інтелекту серед публічних бібліотек.</p> <p>Послуговування чат-ботами нового покоління для взаємодії з користувачами публічних бібліотек, пошуку інформації та генерації контенту активно набуває популярності і від теорії переходить у практичну плоскість. Мовні моделі нейронних мереж використовують для створення маркетингових кампаній, аналізу та ознайомлення зі змістом творів і архівних матеріалів, взаємодії з користувачами бібліотек та пошуку відповідей на професійні питання.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Проаналізовано потенціал моделей мовного прогнозування на основі нейронних мереж у практичну діяльність публічних бібліотек. За допомогою аналізу технологій ChatGPT 3.5, Gemini, Bing Chat та Grok і їх використання у бібліотечній сфері визначено основні потенційні можливості взаємодії працівників інформаційних закладів із цими технологіями. Зокрема, інтеграція функцій ChatGPT через API в систему публічних бібліотек дозволить оптимізувати пошук інформації в базі та можливості зворотного зв’язку з користувачами бібліотек. Використання сервісу нейромережі ChatGPT 3.5 уможливить пришвидшити розроблення маркетингового контент-плану, інструкцій, автоматизувати рекомендації книг на основі аналізу читацьких вподобань та прочитаних книг. Виявлено, що методи впровадження інноваційних моделей дадуть можливість не лише якісно покращувати обслуговування користувачів публічних бібліотек, а й автоматизувати їх роботу з метою оптимізації виконання буденних завдань, збереження культурної спадщини та доступу до цифрових ресурсів. У подальшому рівень поглиблення залученості означених технологій неминуче зростатиме. Чим раніше бібліотечні установи почнуть використовувати нейронні мережі в повсякденній практиці, тим швидше зможуть полегшити роботу працівників бібліотечної сфери, забезпечити покращене обслуговування користувачів та збільшити результативність маркетингового супроводу бібліотек. Наголошено на тому, що експерименти з використання мовних моделей штучного інтелекту усе ще потребують емпіричного методу дослідження. Зокрема, не тільки із погляду використання в особистих цілях, а й у професійній діяльності бібліотечної сфери.</p> Микола Маранчак Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307118 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Ступінь відповідності прийняття та затвердження гармонізованих національних стандартів з інформаційних наук: сучасний стан і перспективи http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307247 <p><strong>Мета статті </strong>– з’ясувати ступінь прийняття та затвердження, розкрити стан і окреслити перспективи гармонізації національних стандартів у відповідності до міжнародних нормативних документів у сфері інформаційних наук, бібліотечної, видавничої та архівної справи.</p> <p><strong>Методи дослідження</strong>. Пропоноване дослідження ґрунтується на сукупності загальнонаукових методів. У ході опрацювання фахової літератури наукових статей для поставленої мети та розв’язання завдань використовувалися методи аналізу і синтезу, узагальнення і систематизації, метод групування національних стандартів згідно з кодовими позначеннями НК 004: 2020 «Українського класифікатора нормативних документів», що дало змогу зробити висновки щодо методів та ступеня прийнятих та затверджених гармонізованих стандартів з інформаційних наук.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає у виявленні ступеня прийняття і затвердження гармонізованих національних стандартів з інформаційної, бібліотечної, видавничої та архівної справи у відповідності до міжнародних нормативних документів, що забезпечує якісний рівень розвитку стандартизації в Україні.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. Перші прийняті та затверджені національні стандарти з інформаційної, бібліотечної, видавничої та архівної справи як гармонізовані до міжнародних норм, вимог, правил і нормативних положень за ступенем відповідності переважно є ідентичними або модифікованими, частина з них нееквівалентні до міжнародних нормативних документів.</p> <p>За останнє десятиліття розвитку інформаційної спільноти в Україні ступінь прийняття та гармонізації національних стандартів по відношенню до міжнародних нормативних документів зріс до 100 %, що дає можливість удосконалювати інформаційне забезпечення, оптимізувати фонд нормативних документів, науково-термінологічну базу, аналітико-синтетичне опрацювання науково-технічної інформації, документознавчу, інформаційну, бібліотечну, видавничу та архівну справу. Як правило, гармонізація і впровадження міжнародних стандартів з інформаційної справи є пріоритетними завданнями для забезпечення якісно нового рівня розвитку стандартизації в Україні.</p> Вадим Дніпренко Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307247 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Система документації автотранспортного підприємства як показник його роботи http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307250 <p><strong>Мета статті </strong>– визначити і науково обґрунтувати на прикладі документаційного забезпечення діяльності автотранспортного підприємства складники систем документації установи, охарактеризувати їх зміст, призначення, чинники впливу на них, проаналізувати внутрішні взаємозв’язки між видами документації.</p> <p><strong>Методи дослідження</strong>. У дослідженні застосовані системний та соціокомунікативний підходи, що дало можливість обґрунтувати підсистеми документації підприємства й визначити роль кожної з них. Застосування методів моделювання і сходження від абстрактного до конкретного сприяло трансформації загальних питань документаційного забезпечення організації до побудови конкретної моделі її документації.</p> <p><strong>Наукова новизна</strong>. У статті репрезентовано авторський погляд на побудову підсистем інфраструктурної та профільної (за профілем галузі) документації, що можуть мати місце в документаційному забезпеченні управління установою на прикладі автотранспортного підприємства. Інфраструктурна документація подана як функціональна для забезпечення управління діяльністю установи, що містить системи управлінської, нормативно-правової та документації щодо роботи комп’ютерних мереж, які слугують як загальним цілям управління організацією, так і кожному з її напрямів діяльності. Досліджено призначення складників профільної документації, чинники впливу на них, їх складові та взаємозв’язок між ними.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. На основі аналізу складників розроблена комплексна система документації організації, що дає змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення, формувати ефективно діюче керування документацією, включаючи документаційне забезпечення управління підприємством, його матеріально-технічне постачання, складську мережу. Результати дослідження можуть мати практичне застосування в усіх транспортних організаціях при впровадженні та використанні новітніх інформаційних технологій у документаційних процесах. Перспективами подальших досліджень є обґрунтування теоретичних засад побудови складників галузевої документації, розвідки характерних особливостей їх видів та міжвидових сполучень.</p> Юрій Палеха Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307250 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300 Офіційне листування: нові виклики часу та вимоги до оформлення http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307251 <p><strong>Мета статті </strong>– з’ясувати специфіку сучасного офіційного листування в Україні крізь призму викликів часу і нових вимог та стандартів.</p> <p><strong>Методи дослідження </strong>ґрунтуються на загальнонауковому вивченні проблеми. У ході опрацювання фахової літератури наукової статті було застосовано оглядово-аналітичний метод, із допомогою компаративного аналізу було проведене порівняльне дослідження синтаксичного наповнення фраз англійських та українських службових листів. Використання методу індукції дало змогу провести необхідні узагальнення й висновки. Наукова розвідка побудована на принципах об’єктивності та цілісності.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає у визначенні основних комунікативних вимог, лінгвістичних та структурних особливостей сучасних офіційних листів.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Офіційне листування під впливом останніх подій в Україні набуло нових особливостей, що викликано зміною умов і форм комунікації, зокрема характеризується проявами емпатії, відкритістю і відвертістю, урахуванням того, що дотримуватися робочого часу не завжди можливо, максимальною чіткістю сформульованих завдань. Водночас відбувається удосконалення наявних стандартів і законодавчо-нормативної бази щодо оформлення службових листів. Комунікації переходять у дистанційну площину, електронне документування набуває переваг.</p> <p>Усе більш функціональною для використання поряд з українською стає англійська мова. Порівняльний аналіз мовного наповнення фраз службового листа, написаних цими мовами, свідчить про те, що структура офіційних листів залишається незмінною незалежно від країни, куди вони відправляються, що дає змогу створити умовний шаблон листа до англомовних партнерів і користуватися ним. Така типізація текстів є придатною для подальшого використання, надає можливість суттєво зекономити час для написання схожих листів у майбутньому. Однак беззаперечною залишається роль і перевага функціонування української мови в межах України.</p> Марина Цілина Авторське право (c) 2024 http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/307251 пн, 01 лип 2024 00:00:00 +0300