Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук

Бібліотекознавство і бібліотечна справа в умовах воєнного стану в Україні

2023-12-19T12:33:19+02:00

Метою статті є дослідження основних тенденцій розвитку наукових студій та пріоритетних напрямів бібліотечної практики в умовах воєнного стану в Україні на прикладі публікацій журналу «Бібліотечний вісник».

Методи дослідження. У статті використано комплекс підходів наукового пізнання (об’єктивність, зв’язок теорії і практики); принцип єдності та взаємозв’язку з сучасними умовами; когнітивний, структурно-функціональний, описовий і джерелознавчий методи, а також аналіз і синтез.

Наукова новизна. Вперше презентовано контент науково-теоретичного і практичного журналу «Бібліотечний вісник» за 2022–2023 рр. як невід’ємного складника прогресу української науки про бібліотеку та базису функціонування бібліотечної галузі держави. Аргументовано, що в умовах воєнного стану в Україні бібліотекознавство і бібліотечна справа розвивалися у руслі загальноукраїнських тенденцій.

Основні висновки. Використання у видавничій діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як засновника та видавця науково-теоретичного і практичного журналу «Бібліотечний вісник» сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в умовах воєнного стану в Україні сприяло вчасному ознайомленню бібліотечної спільноти і світу (часопис за міжнародним книгообміном поширюється у 25 країн) з основними тенденціями розвитку наукових студій та актуальних напрямів бібліотечної практики України та за кордоном. Тематика публікацій журналу «Бібліотечний вісник» у 2022– 2023 рр. визначається різноплановістю та злободенністю, адже розкриває основні напрями, репрезентує провідні тенденції розвитку бібліотекознавства і бібліотечної справи в Україні та за кордоном, засвідчує зростання ролі бібліотек у цифрову епоху. В умовах воєнного стану в Україні актуальними стали публікації зазначеної тематики, у тому числі досвід зарубіжних бібліотек.

Модернізація системи функцій бібліотек в умовах гібридних загроз

2023-12-19T12:48:56+02:00

Мета статті – репрезентувати модернізацію системи функцій бібліотек як базового концепту трансформації діяльності в умовах інформаційного суспільства та еволюції усіх її напрямів функціонування в епоху цифровізації.

Методи дослідження зумовлені поставленою метою статті та базувалися на застосуванні загальнонаукових (когнітивний, системного аналізу, узагальнення) та спеціальних (бібліотекознавчий, джерелознавчого пошуку) методів, серед яких – структурно-функціональний, інституціональний і соціокомунікаційний підходи.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні соціокомунікаційного підходу щодо розгляду бібліотеки як соціокомунікаційної інфраструктури, невід’ємного елементу системи активного соціального спілкування, а сьогодні – цифрової комунікації в електронному середовищі на сайтах, блогах, у соціальних мережах тощо; аргументації модернізації системи функцій бібліотек як базового концепту трансформації її діяльності в умовах інформаційного суспільства та еволюції усіх її напрямів функціонування в епоху цифровізації.

Основні висновки. Під впливом таких визначальних чинників, як цифровізація, глобалізація та російсько-українська війна, трансформація системи функцій бібліотек детермінована суспільно-політичним і соціально-економічним рівнем розвитку українського суспільства. Саме цифрова епоха в умовах безупинно зростаючих інформаційних масивів і документаційних джерел дозволила бібліотекам не втратити позиції як ключових закладів в інформаційно-комунікаційній структурі соціуму, а відкрити нові можливості для національного відродження культури, освіти та науки як базису економічного розвитку держави.

У час динамічного зростання документотворення та документообміну бібліотеки України ефективно збагачують новим змістом підсистему традиційних функцій (виховна, загальнокультурна, інформаційна, компенсаторна, комунікаційна, меморіальна, організаційна, освітня, пізнавальна, релаксаційна, соціальна, ціннісно-орієнтаційна) та успішно реалізовують підсистему інноваційних (адукаційно-адвокаційна, забезпечення вільного доступу до світового інформаційного простору, орієнтаційно-дорадча, подолання цифрової нерівності, формування стійкого інтересу до читання, збирання документальних свідчень злочинів російської федерації щодо об’єктів культурної спадщини України), що засвідчує оптимальну адаптацію функціонування української бібліотечної справи в умовах гібридних загроз.

Стратегії діяльності публічних бібліотек Поділля в умовах воєнного стану в Україні: реалії сьогодення та виклики часу

2023-12-19T12:56:30+02:00

Метою статті є дослідження оптимальних стратегій діяльності публічних бібліотек Поділля в умовах воєнного стану в Україні.

У статті використані методи аналізу, інформаційний, порівняння, синтезу, структурно-функціональний та узагальнення, а також інноваційний, інституціональний, діяльнісний і соціокомунікаційний підходи; принципи об’єктивності та усебічності дослідження.

Наукова новизна. Вперше репрезентовано оптимальні стратегії діяльності публічних бібліотек Поділля в умовах воєнного стану в Україні, що спричинене зміною пріоритетів у бібліотечній практиці. Аргументовано, що в умовах російсько-української війни бібліотечна справа України продовжує успішно функціонувати, бібліотека як унікальний соціальний інститут стала осередком консолідації громадян і важливим джерелом достовірної інформації та знань для всіх категорій користувачів.

Основні висновки. Стратегія діяльності публічної бібліотеки – це інтегрований на визначеній сукупності принципів ефективної діяльності напрям розвитку бібліотечного закладу, котрий покликаний забезпечити його довготривалий успіх і зосереджений на наданні бібліотечно-інформаційних послуг, базуючись на ефективному використанні власних ресурсів та залученні електронних інформаційних ресурсів, у тому числі глобальної мережі із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, усім категоріям користувачів задля розвитку їхнього духовно-інтелектуального потенціалу. Актуальні стратегії публічних бібліотек Поділля в умовах соціальних потрясінь базуються на принципах клієнтоорієнтованості, людиноцентризму, мультиперспективності, багаторакурсності, універсальності та інфосимбіозу, що результується у накопиченні репутаційного капіталу, позитивно впливає на імідж українського бібліотечного інституту та його конкурентоздатність серед інформаційних установ. Надійність і ефективність функціонування бібліотечної справи, підвищення її дієвості в умовах воєнного стану в Україні прямо залежить від відкритості накопичених документальних фондів і їх доступності 24/7, незалежно від місцезнаходження користувача, до інформації і знань.

Удосконалення професійних компетентностей здобувачів спеціальності 029 ІБАС у процесі проходження практики

2023-12-19T12:10:26+02:00

Метою статті є визначення поетапного удосконалення професійних компетентностей в умовах практики здобувачами першого рівня освіти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відповідно до стандарту та освітньо-професійних програм, розроблених кафедрою інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв.

Методи дослідження базувались як на загальнонаукових, так і спеціальних методах. Застосування аналізу та синтезу дало можливість проаналізувати теоретичне підґрунтя дослідження. Системний і структурно-функціональний методи дозволили всебічно розглянути особливості організації практики на різних освітніх рівнях. Аргументація висновків і наукових положень здійснена із використанням методу узагальнення та контент-аналізу.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні поетапного формування компетентностей в умовах практики здобувачами першого рівня освіти відповідно до Стандарту вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 02 Культура і мистецтво, спеціальність 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», а також освітньо-професійних програм «Менеджер бібліотечно-інформаційних систем і технологій», «Документознавець, менеджер органів державної влади та місцевого самоврядування», розроблених на кафедрі інформаційних технологій.

Основні висновки. Перший бакалаврський рівень вищої освіти передбачає опанування здобувачами освітньо-професійної програми, обов’язковою складовою якої є ознайомча, навчальна, виробнича та переддипломна практика. Процес проходження її спрямований на удосконалення, поглиблення та розвиток професійних компетентностей, що формуються під час засвоєння теоретичного матеріалу і практичних занять.

Організація практики на відповідних базах, зокрема в бібліотеках, архівах, інформаційно-аналітичних закладах та інших документально-комунікаційних установах, має ряд переваг та сприяє розвитку інтегральної, загальних та професійних компетентностей.

Ефективність набуття студентом професійних компетентностей залежить від різноманітних факторів, які включають: якість практики, навчальну програму та підтримку керівників, активність здобувача, відповідність практики навчальним цілям, зворотний зв’язок та самооцінку, що, зі свого боку, допомагає майбутнім фахівцям підготуватися до успішної кар’єри, розширює їхні можливості та підвищує впевненість у власних здібностях.

Формування науково-педагогічної школи освітньої спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у Київському національному університеті культури і мистецтв

2023-12-19T12:19:08+02:00

Мета статті – на основі семантичного аналізу документального потоку наукових публікацій, тематично присвячених сфері бібліотечної і документно-інформаційної діяльності та підготовці фахівців відповідного профілю, виконати аналіз змістових аспектів наукових розвідок як основоположних ідей, покладених в основу формування науково- педагогічної школи освітньої спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у Київському національному університеті культури і мистецтв.

Методи дослідження – загальнонаукові методи пізнання (аналізу, синтезу, абстрагування). У дослідженні використано метод групування публікацій за певними ознаками, що дало змогу зробити висновки щодо особливостей кожної групи; застосовано системний підхід до розгляду функціонування освітньої спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» як педагогічної системи.

Наукова новизна полягає у тому, що виділено актуальні кластери досліджень у науково-дослідній програмі освітньої спеціальності ІБАС у КНУКіМ, які концептуально окреслюють необхідні напрями наукового пошуку та подальшого системного формування науково-педагогічної школи підготовки фахівців документно-інформаційного профілю.

Основні висновки. Необхідною умовою функціонування науково-педагогічної школи освітньої спеціальності, її системоутворюючим чинником є науково-дослідна програма, яка визначається змістом освітньої спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відповідно до чинного стандарту.

Кластери досліджень у науково-дослідній програмі формування науково-освітньої школи спеціальності ІБАС представлені у таких аспектах:

− виявлення теоретико-методологічних основ розвитку бібліотечної, документознавчої та архівної освіти;

− обґрунтування теоретико-методологічних засад розвитку інноваційних освітньо-професійних програм;

− розвиток предметного поля діяльності фахівця за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»;

− наукові концепції, методики, підходи як складові конструювання системи предметних знань у освітній компоненті;

− теоретико-методологічне обґрунтування змісту та методики викладання освітніх компонент навчального плану.

Soft skills як вектор мейнстріму в бібліотечній галузі

2023-12-19T11:52:45+02:00

Метою статті є висвітлення потенціалу, актуальності, практичної цінності soft skills як складової успіху бібліотек та окреслення алгоритму дій задля покращення практичного застосування надпрофесійних навичок у поліфункціональній діяльності бібліотечної галузі; визнання можливостей і продуктів софт-компетенцій нагальними в період супротиву російському вторгненню та конкурентоспроможними у середовищі цифрового суспільства.

Методи дослідження ґрунтуються на ефективності застосування загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: аналізу, синтезу, логічного методу, термінологічного аналізу, структурно-генетичного, системно-комплексного, аспектного аналізу та ін.

Наукова новизна дослідження полягає в розширеному аналізі застосування елементів soft skills у формуванні новаційних моделей відносин бібліотека–користувач з урахуванням цивілізаційних викликів, воєнного стану в країні, а також із акцентом на ключові аспекти актуальності сьогодення: виклики, категорії, потреби, підходи та моделі.

Основні висновки. У роботі досліджена ресурсність складових soft skills як невід’ємна опція успіху. Розглянуті напрацювання і потенціал використання скілів для нарощення темпів трендовості та розкриття можливостей у бібліотечній галузі. Доведено, що практика та креативність застосування на постійній і тривалій основі складових soft skills у бібліотеках є особливо актуальними у період воєнного стану; ефективно затребуваними, згідно з теорією поколінь; формують новий фокус; предметно лідирують у бібліотечно-інформаційній галузі; запобігають як професійному, так і галузевому деструктивізму. Вищезазначене – це знаковість трансформації бібліотек з урахуванням бібліотечних практик та модифікації бібліотечної діяльності. Обґрунтовано подальші ключові пріоритети та визначено акценти для подолання перепон на шляху успіху бібліотечного фахівця при ефективності застосування soft skills.

Сучасний фандрейзинг у бібліотеках зарубіжних країн

2023-12-19T12:02:17+02:00

Мета статті – з’ясувати специфіку фандрейзингу в бібліотеках зарубіжних країн і визначити перспективи для подальшого упровадження такої діяльності в Україні.

Методи дослідження – сукупність загальнонаукових методів вивчення проблематики. У процесі опрацювання фахової і профільної літератури та визначення теоретичної основи наукової розвідки було застосовано оглядово-аналітичний метод, за допомогою системного методу проаналізовано окремі зарубіжні практики бібліотечного фандрейзингу. Використання методу індукції дало можливість провести узагальнення і зробити висновки щодо упровадження досвіду інших країн у бібліотечні установи України. Наукова стаття ґрунтується на принципах об’єктивності та цілісності.

Наукова новизна полягає у визначенні основних форм і засобів сучасної фандрейзингової взаємодії у сфері бібліотечної діяльності.

Основні висновки. Значну роль у фандрейзинговій співпраці у бібліотечній сфері відіграють налагоджені зв’язки у галузі культури країн, оскільки взаємна підтримка і фандрейзингове фінансування посилюють національний ґрунт будь-якої держави в іншій країні. Ефективно сприяють благодійництву проведення різних заходів: конференцій, семінарів, концертів, зборів, а також активне залучення соціальних мереж, створення окремих вебсторінок на сайтах бібліотек. ЄС надає багато як прямих, так і непрямих фінансових можливостей для розвитку книгозбірень на своїх теренах. ESIF є найважливішим джерелом європейського непрямого фінансування. У сучасній Україні здійснюється активна інтеграція вітчизняного контенту книгозбірень до європейського простору, що, зокрема, доводить фандрейзингова діяльність проєктів «Українська книга без кордонів» і «Бібліотекарі України та Німеччини – разом до Перемоги».

Сподіваємось, що наявні приклади міжнародної співпраці у бібліотечній галузі послугують зразком для втілення подальших подібних проєктів на вітчизняному ґрунті й водночас для популяризації української книги за кордоном. Загалом фандрейзинг у бібліотечній діяльності у сучасному світі – перспективна справа інвестування в майбутню духовність.

Інформаційний потенціал епістолярної спадщини П. Куліша у фондах національної бібліотеки україни ім. В. І. Вернадського

2023-12-19T11:04:21+02:00

Мета статті – виявити інформаційний потенціал епістолярної спадщини П. Куліша у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського шляхом аналізу та встановлення її документного змісту, що дає змогу відтворити ретроспективну інформацію, яка доповнює та розширює уже відомі факти про особистість.

Методи дослідження. У роботі поряд із загальнонауковими методами аналізу та синтезу використано історичний, системний, типологічний та естетичний, а також методи архівної та джерелознавчої евристики, джерелознавчої критики джерел, їх текстуального аналізу та реконструкції інформації.

Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні інформаційних ресурсів, що представляють епістолярну спадщину П. Куліша у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Детально проаналізовано наявний документний масив, насамперед листи і телеграми, у вигляді як рукописів, так і копій (зокрема й машинописні статті дослідників П. Куліша), які становлять науковий інтерес для вивчення життєвого і творчого доробку письменника.

Основні висновки. У фондах ІР НБУВ налічується близько півтори тисячі листів П. Куліша, які охоплюють довгий хронологічний діапазон та презентують імена багатьох кореспондентів, як загальновідомих, так і невідомих, а також листи без зазначення імен адресатів. Архів П. Куліша не сконсолідований в одному фонді, а розпорошений по різних фондах наукової установи: I, II, VII, X, 63, 95, 112, 131, 170, 172, 251, 315, 338 (загальна кількість становить 12 фондів). На окрему увагу у висвітленні зазначеного матеріалу заслуговують комплексні фонди № I «Літературні матеріали» та № III «Листування», а також фонд № X «Архів української Академії наук», в яких найбільше за чисельністю переважають епістолярні документи митця. Варта уваги і колекція документів П. Куліша, яка зберігається у фонді № 315 і представлена епістолярним блоком автора. У складі фонду № I зберігаються близько однієї тисячі листів П. Куліша, багато з яких не містять відомостей про адресатів (пошкоджений документ чи невстановлена особа-адресат), що заважає повною мірою відтворити ретроспективну інформацію, проте доповнює та розширює уже відомі факти.

Епістоли П. Куліша до своїх адресатів зафіксували інформацію біографічного характеру, що є цінним доповненням до його власного просопографічного портрета. Здебільшого листи письменника характеризуються інформативним змістом, оскільки розраховані на прочитання конкретною людиною. Крім того, на той час листування було одним із найголовніших засобів комунікації.

Бібліотеки закладів вищої освіти у поширенні практик відкритої науки

2023-12-19T11:24:36+02:00

Мета статті – визначити стан та напрями підвищення ефективності реалізації концепції відкритої науки в бібліотеках закладів вищої освіти України.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розв’язання завдань використано контент-аналіз, системний підхід, методи аналізу та синтезу, узагальнення і систематизації.

Наукова новизна. На основі сформованої вибірки із 12 бібліотек закладів вищої освіти (ЗВО) України виявлено тематичний спектр електронних ресурсів та сервісів інституційних репозитаріїв, схарактеризовано методичне та нормативно-правове забезпечення їх функціонування. Висвітлено особливості реалізації бібліотеками українських ЗВО основних принципів відкритої науки, виявлено резерви розбудови ними відкритого інформаційного простору для науковців та здобувачів вищої освіти.

Основні висновки. На основі аналізу наукових праць українських і зарубіжних дослідників встановлено внесок науковців у формування концептуальних засад відкритої науки як комунікаційного феномену, що має ключове значення для розвитку цифрового суспільства та суспільства знань. Сформульовано низку першочергових завдань, що потребують розв’язання: покращення засобів технологічної підтримки інституційних репозитаріїв; забезпечення бібліотеками ЗВО відкритого доступу до передплачених ресурсів та реферативно-бібліографічних баз даних, колекцій оцифрованих видань, включених до Державного реєстру національного культурного надбання України; подання навчальних матеріалів у відкритому доступі (програм дисциплін, конспектів лекцій, протоколів засідань, дидактичних матеріалів тощо); розробка та впровадження низки інформаційних, бібліотечних та освітніх методик наукової взаємодії з різними категоріями користувачів. Обґрунтовано та узагальнено значення ресурсного потенціалу сучасних практик бібліотек ЗВО у поширенні здобутків відкритої науки; визначено сучасний стан впровадження концепції відкритої науки у ЗВО України. Перспективами подальших досліджень є апробація різних аспектів впровадження відкритого доступу; розроблення бібліотеками ЗВО інструментів і сервісів відкритої науки.

Нормативно-правові основи оцифрування книжкових пам’яток України

2023-12-19T11:43:22+02:00

Метою статті є аналіз законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства культури та інформаційної політики України в контексті визначення ними нормативно-правових засад роботи із книжковими пам’ятками України, вивчення урегульованості питання оцифрування книжкової спадщини України як інструменту її збереження та популяризації.

Методи дослідження гуртуються на поєднанні методів аналізу та синтезу в їх діалектичній взаємодії, методів емпіричного і теоретичного дослідження, системно-структурного аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає у виявленні наявності в чинній нормативно- правовій базі України правових підстав для впровадження технології оцифрування книжкових пам’яток України, напрацювання шляхів наближення правового поля України в частині оцифрування рідкісних книг до нормативів ЄС.

Основні висновки. Книжкові пам’ятки України мають велике значення для формування національної ідентичності. Запит на формування стійкої української ідентичності зріс після повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року. За цих умов захист духовних надбань України, без опертя на які неможливо сформувати національну ідентичність, став питанням національної безпеки. В умовах активного формування цифрового суспільства можливості для збереження, вивчення та представлення в сучасному культурному полі культурних пам’яток стрімко зростають. Технологія оцифрування є дійовим інструментом збереження та захисту книжкових пам’яток, відкриває шлях до їх безперешкодного просування в сучасному інформаційному просторі. Наголошено на важливості захисту книжкових пам’яток України шляхом впровадження технології оцифрування в умовах російсько-української війни. Встановлено, що наявна нормативно-правова база закладає правове підґрунтя для оцифрування книжкових пам’яток. З’ясовані перспективи вдосконалення правового поля України в частині його наближення до стандартів Європейського Союзу.