http://librinfosciences.knukim.edu.ua/issue/feed Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук 2022-06-17T21:11:22+03:00 Тетяна Новальська \ Tetiana Novalska ibas.knukim@gmail.com Open Journal Systems <div class="cmp_notification callout">Видання включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б») відповідно до наказу МОН України від 17.03.2020 року № 409 за спеціальністю 029 – «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</div> <p style="text-align: justify;">Журнал «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з проблематики бібліотекознавства та інформаційних наук</p> <p style="text-align: justify;">Журнал започатковано у 2018 р. та адресовано науковцям, викладачам вищих навчальних закладів, докторантам, аспірантам, магістрантам, усім, хто досліджує теоретико-прикладні аспекти бібліотекознавства, книгознавства, архівознавства, документознавства, інформаційних технологій, практики інформаційної, бібліотечної та архівної справи.</p> <p><img src="http://librinfosciences.knukim.edu.ua/public/site/images/slavik/homepageimage-uk-ua.jpg" alt="" width="340" height="500" /></p> <p><strong>ISSN</strong> 2616-7654 (print), <br /><strong>ISSN</strong> 2617-8427 (online)</p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію:</strong> <br />КВ № 23138-12978 Р від 08.02.2018</p> <p><strong>Рік заснування: </strong>2018</p> <p><strong>Періодичність друку:</strong> піврічна</p> <p><strong>Мова видання:</strong> <br />українська, англійська (змішаними мовами)</p> <p><strong>Засновник:</strong> <br />Київський національний університет культури і мистецтв</p> <p><strong>Головний редактор:</strong> Тетяна Новальська</p> <p><strong>Заступник головного редактора:</strong> Надія Бачинська</p> <p><strong>Відповідальний секретар:</strong> Галина Салата</p> <p><strong>Адреса редакції:</strong> <br />вул. Чигоріна, 14, каб. 75, м. Київ, 01042</p> <p><strong>тел.:</strong> <a href="tel:+380671855242">+38(067)185-52-42</a></p> <p><strong>E-mail:</strong> <a href="mailto:librinfosciences@knukim.edu.ua">librinfosciences@knukim.edu.ua</a>, <a href="mailto:ibas.knukim@gmail.com">ibas.knukim@gmail.com</a></p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал відображається в таких базах даних: <a href="https://www.base-search.net/Search/Results?type=all&amp;lookfor=http%3A%2F%2Flibrinfosciences.knukim.edu.ua" target="_blank" rel="noopener"><strong>BASE</strong></a>, <a href="https://search.crossref.org/?q=2617-8427" target="_blank" rel="noopener"><strong>Crossref</strong></a>, <a href="https://doaj.org/toc/2617-8427" target="_blank" rel="noopener"><strong>DOAJ</strong></a>, <a href="https://kanalregister.hkdir.no/publiseringskanaler/erihplus/periodical/info.action?id=500267" target="_blank" rel="noopener"><strong>ERIH PLUS</strong></a>, <a href="https://europub.co.uk/journals/28108" target="_blank" rel="noopener"><strong>EuroPub</strong></a>, <a href="https://scholar.google.com.ua/citations?view_op=list_works&amp;hl=uk&amp;authuser=3&amp;user=WS-zgyIAAAAJ" target="_blank" rel="noopener"><strong>Google Академія</strong></a>, <a href="http://www.journalfactor.org/Journal.php?JOURNAL=JF3400&amp;NAME=Ukrainian_Journal_on_Library_and_Information_Science" target="_blank" rel="noopener"><strong>Journal Factor</strong></a>, <a href="https://www.journaltocs.ac.uk/index.php?action=search&amp;subAction=hits&amp;journalID=45090" target="_blank" rel="noopener"><strong>JournalTOCs</strong></a>, <a href="https://www.lens.org/lens/search/scholar/list?sourceTitle.must=Ukrainian%20Journal%20on%20Library%20and%20Information%20Science" target="_blank" rel="noopener"><strong>Lens</strong></a>, <a href="http://miar.ub.edu/issn/2616-7654" target="_blank" rel="noopener"><strong>MIAR</strong></a>, <a href="https://explore.openaire.eu/search/find?keyword=2617-8427" target="_blank" rel="noopener"><strong>OpenAIRE</strong></a>, <a href="https://pbn.nauka.gov.pl/core/#/journal/view/5e71922f46e0fb0001d2963d/current" target="_blank" rel="noopener"><strong>Polska Bibliografia Naukowa (PBN)</strong></a>, <a href="http://journalseeker.researchbib.com/view/issn/26167654" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchBib</strong></a>, <a href="https://www.researchgate.net/journal/Ukrainian-Journal-on-Library-and-Information-Science-2616-7654" target="_blank" rel="noopener"><strong>ResearchGate</strong></a>, <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2617-8427" target="_blank" rel="noopener"><strong>ROAD: довідник наукових ресурсів відкритого доступу</strong></a>, <a href="https://www.scilit.net/journal/4164120" target="_blank" rel="noopener"><strong>Scilit</strong></a>, <a href="https://journals.indexcopernicus.com/search/details?id=51452" target="_blank" rel="noopener"><strong>Index Copernicus Journals Master List</strong></a>, <a href="http://ulrichsweb.serialssolutions.com" target="_blank" rel="noopener"><strong>Ulrich's Periodicals Directory</strong></a>, <a href="https://www.worldcat.org/search?q=2617-8427&amp;qt=results_page" target="_blank" rel="noopener"><strong>WORLDCAT</strong></a>, <a href="http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&amp;I21DBN=UJRN&amp;P21DBN=UJRN&amp;S21STN=1&amp;S21REF=10&amp;S21FMT=juu_all&amp;C21COM=S&amp;S21CNR=20&amp;S21P01=0&amp;S21P02=0&amp;S21P03=PREF=&amp;S21COLORTERMS=0&amp;S21STR=ujlis" target="_blank" rel="noopener"><strong>Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського</strong></a>, <a href="http://journals.uran.ua/search/category/253" target="_blank" rel="noopener"><strong>Наукова періодика України (УРАН)</strong></a>.</p> <p style="text-align: justify;">Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/legalcode" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International License</a>, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.</p> <p style="text-align: justify;">Науковий журнал «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» дотримується політики відкритого доступу: <a href="http://www.budapestopenaccessinitiative.org/read" target="_blank" rel="noopener">Budapest Open Access Initiative's definition of Open Access</a>.</p> http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259154 Інформаційні технології в діяльності провідних бібліотек світу та їх використання за умов сучасних комунікацій 2022-06-15T22:40:28+03:00 Ірина Бородай irinaboroday@ukr.net Людмила Татарчук tlm2017@ukr.net Тетяна Підгайна pidgayna2012@ukr.net <p><strong>Мета статті </strong>– висвітлити основні тенденції розвитку та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у системі бібліотечного обслуговування провідних країн світу.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>ґрунтується на комплексному використанні загальнонаукових та структурно-функціональних методів. Для з’ясування еволюції інформаційно-комунікаційних стратегій у бібліотечній практиці використано соціально-комунікаційний підхід, спеціальні історичні методи.</p> <p><strong>Наукова новизна дослідження </strong>полягає в комплексному узагальненні сучасних інформаційно-бібліотечних послуг, що застосовуються в різних країнах світу.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Серед пріоритетних завдань зарубіжних бібліотек – створення власних електронних продуктів, розробка пошукових інформаційних стратегій, вирішення проблем оцифрування документів, впровадження інноваційних засобів інформування. Лідерство в розробці комунікаційних технологій належить бібліотекам США, які в 70-х роках минулого століття реалізували перші проєкти з інформатизації бібліотечних процесів, оцифрування фондів та створення електронних бібліотек. Серед європейських країн інформаційно-комунікаційні технології інтенсивно впроваджуються в бібліотеках Німеччини, Швеції та Данії. Концепція технологізації інформаційних потоків отримала стрімкий розвиток у країнах Сходу, насамперед у бібліотеках Китаю, Японії та Кореї. Україна на шляху розроблення власної стратегії інформатизації бібліотечної справи активно використовує міжнародні електронні бази даних. На цьому етапі стоїть завдання створення інтегрованих глобальних інформаційних ресурсів на основі корпоративної діяльності бібліотек із накопичення, зберігання та поширення інформаційних потоків, розробки ефективних пошукових систем та інформаційних сервісів для користувачів.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259156 Наукова бібліотека Київського національного університету культури і мистецтв в системі наукометричної оцінки публікаційної активності 2022-06-15T22:59:24+03:00 Юрій Горбань y.i.gorban@gmail.com Юлія Куліш yulia3kulish@gmail.com Анна Рибка anna_506@ukr.net <p><strong>Мета статті – </strong>дослідити способи оцінки ефективності наукової діяльності; провести всебічний аналіз та схарактеризувати публікаційну активність науково-педагогічних працівників Київського національного університету культури і мистецтв.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базується на застосуванні системного підходу, а також низки методів: аналітичного, спостереження, порівняння, методу теоретичного узагальнення. Метод класифікації дав змогу систематизувати дані за обсягами та кількістю. За допомогою діалектичного методу розкрито трансформації структури наукових досліджень з огляду на розвиток наукометричних показників.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>полягає в обробці й висвітленні результатів публікаційної активності науково-педагогічних працівників Київського національного університету культури і мистецтв у міжнародних наукометричних базах даних. У статті схарактеризовано роботу наукової бібліотеки щодо забезпечення доступу до повнотекстових баз, навчання користувачів, моніторингу публікаційної активності, ідентифікації наукових статей в міжнародних базах даних.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Значущість публікаційної активності як наукометричного індикатора полягає в тому, що цей показник дає змогу оцінити ефективність як окремих науковців, так і наукових колективів, організацій. Публікації у наукових виданнях, що індексуються у Scopus і Web of Science сприяють зростанню рейтингу в науковій спільноті, гарантують вдалий захист наукової роботи, збільшують шанс на отримання грантів, сприяють чудовому старту публікаційної діяльності у наукових журналах світового рівня тощо. Підвищенню рівня публікаційної активності, наукометричних та бібліометричних показників науково-педагогічних працівників Київського національного університету культури і мистецтв сприяло створення та активна робота сектору бібліометрії та наукометрії наукової бібліотеки, який забезпечує інформаційно-аналітичний супровід публікаційної активності закладу вищої освіти.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259158 Діяльність бібліотек закладів професійної (професійно-технічної) освіти в інформаційно-комунікативному просторі 2022-06-15T23:21:59+03:00 Віктор Паржницький pvv5@ukr.net Олександр Савенко defoss@ukr.net <p><strong>Метою статті є </strong>систематизувати, узагальнити нові знання щодо діяльності бібліотек закладів професійної (професійно-технічної) освіти в інформаційно-комунікативному просторі, розглянути конкретні види діяльності з погляду сьогодення та перспектив їх розвитку.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базувалася на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності, комплексності, усебічності пізнання. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових (опису, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) та спеціальних (бібліографічного, вибіркового спостереження, групування, контент-аналізу) методів на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає в узагальненні і систематизації нових та відомих знань щодо діяльності бібліотек закладів професійної (професійно-технічної) освіти в інформаційно-комунікативному просторі з погляду сьогодення та перспектив її розвитку в межах одного дослідження.</p> <p><strong>Основні висновки. </strong>Сучасні умови трансформації процесу навчання, орієнтованого на дистанційну освіту, та стрімкий розвиток цифрових технологій ставить перед бібліотеками закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – ЗП(ПТ)О) нові виклики. Карантинні обмеження, з якими бібліотеки зіткнулись у 2020–2021 роках, продемонстрували необхідність швидкого переформатування різних видів бібліотечних послуг у онлайн-формат. Найперспективнішим каналом просування будь-якої інформації або ресурсів сьогодні є інтернет.</p> <p>Використання інтернет-технологій у бібліотеках наразі є обов’язковим для кожного фахівця з бібліотечної справи. Бібліотекарі повинні не лише орієнтуватися в питаннях інформаційно-комунікаційних ресурсів та технологій, зокрема інтернеті, але й застосовувати ці знання на практиці.</p> <p>Таким чином, упровадження інтернет-інструментарію в діяльність бібліотек ЗП(ПТ)О є нагальною потребою. Існує велика різноманітність інтернет-сервісів, які можуть ефективно використовуватися бібліотекарями у щоденній роботі та дозволять вивести інформаційно-бібліотечне обслуговування бібліотек ЗП(ПТ)О на якісно новий рівень.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259145 Цифрове кураторство як соціально-освітня діяльність бібліотечного фахівця 2022-06-15T21:45:46+03:00 Оксана Матвієнко oxmix2017@gmail.com Михайло Цивін tsyvin2012@gmail.com <p><strong>Метою </strong>статті є охарактеризувати соціально-педагогічний зміст діяльності та необхідні компетенції фахівця із «цифрового кураторства» у соціально-освітній діяльності бібліотек в умовах цифровізації суспільства.</p> <p><strong>Методологія </strong>дослідження базується на сукупності загальнонаукових методів узагальнення, систематизації і прогнозування. Гіпотетичний аналіз дав змогу застосувати термін «цифрове кураторство» як етимологічно прийнятний для окреслення сутності соціально-освітньої діяльності бібліотечного фахівця. Метод інформаційної діагностики (експрес-аналіз) застосовувався до вивчення стану освітньо-консультаційної діяльності обласних універсальних наукових бібліотек у галузі цифрової освіти громадян.</p> <p>З метою накреслення шляхів поповнення компетенцій бібліотечного фахівця як «цифрового куратора» було застосовано метод інформаційного прогнозування об’єкта, який дав змогу сформулювати необхідні й достатні умови формування компетентностей фахівця, а саме внесення необхідних змін до змісту підготовки майбутніх бібліотекарів шляхом розробки спеціальної узагальнюючої дисципліни (або комплексу дисциплін) під умовною назвою «Освітні послуги в умовах цифрової нерівності», спрямованої на психолого-педагогічні, методичні та організаційні аспекти здійснення освітньо-консультаційної діяльності у галузі цифрових технологій.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>виконаного дослідження полягає в тому, що охарактеризовано поняття «<em>цифрове кураторство як вид соціально-освітньої діяльності у бібліотеках» </em>для приведення освітньої практики у відповідність із практикою діяльності бібліотек, а також, орієнтуючись на необхідність у подальшому «цифрового кураторства» у бібліотеках, запропоновано заходи із формування компетентностей сучасного бібліотекаря у галузі «цифрових» освітніх практик.</p> <p><strong><em>Висновки. </em></strong>Функція бібліотеки у соціально-просвітницькому вимірі у сучасних умовах – це сприяння подоланню цифрової нерівності шляхом консультаційної та освітньої діяльності у сфері використання цифрових технологій.</p> <p>Цифрове кураторство – вид соціально-освітньої діяльності бібліотечного фахівця, спрямованої на забезпечення вільного доступу до інформації, подолання цифрової нерівності та формування цифрової грамотності громадян шляхом організації та проведення заходів (у тому числі й у дистанційному режимі) з консультування користувачів із питань використання цифрових технологій у різних сферах життя і сприяння розвитку цифрових компетенцій різних груп населення.</p> <p>Реалізація освітніх функцій із «цифрового кураторства» потребує спеціальних необхідних і достатніх знань із методики навчання, організації консультаційного процесу для реалізації ролі бібліотекаря як педагога-консультанта при ознайомленні громадян із необхідними цифровими технологіями.</p> <p>Доцільною є розробка спеціальної узагальнюючої дисципліни (або комплексу дисциплін) під умовною назвою «Освітні послуги в умовах цифрової нерівності», спрямованої на психолого-педагогічні, методичні та організаційні аспекти здійснення освітньо-консультаційної діяльності у галузі цифрових технологій.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259148 Представництво публічних бібліотек України у медійному просторі 2022-06-15T21:57:46+03:00 Станіслав Денбновецький stasden@ukr.net <p><strong>Мета статті </strong>– розкриття актуальних напрямів представництва публічних бібліотек України в інтернеті та у соціальних мережах в умовах цифровізації.</p> <p><strong>Методологія </strong>статті базувалася на використанні оптимального комплексу загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Зокрема, використано загальнонаукові принципи системності та усебічності пізнання, єдності теорії і практики. Також досягненню поставленої мети сприяло застосування методів аналізу, синтезу та узагальнення. Дослідження інформаційного ресурсу сайтів обласних універсальних наукових бібліотек здійснено під кутом зору комплексності представлення контенту власної генерації, зорієнтованого насамперед на потреби громад.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>статті полягає у тому, що обґрунтована необхідність посилення представництва вітчизняних публічних бібліотек в інтернеті та у соціальних мережах, що сприяє ускладненню їхньої організаційної структури, урізноманітненню нетрадиційних методів і форм роботи. Актуальні напрями інтернет-представництва репрезентовані на прикладі Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва та Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. І. Чижевського, на е-сторінках яких розробником надано можливість поділитися інформацією у соціальних мережах Фейсбук, Твіттер, Інстаграм та Google+. Це сприяє ефективнішому поширенню повідомлень, популяризації роботи самої книгозбірні, залученню більшої кількості користувачів, формуванню її позитивного іміджу та зрештою накопиченню репутаційного капіталу.</p> <p>У <strong>висновках </strong>аргументовано, що сьогодні публічні бібліотеки України активно включаються у процес оцифрування своїх фондів, представляють цифрові копії на власних сайтах та рекламують цей ресурс у соціальних мережах, адаптуючи його під мобільні пристрої. Вітчизн Публічними бібліотеками України оцифровано величезні масиви своїх фондів, роботи здійснювалися за власними програмами, незалежно від планів інших бібліотек. Виявлено, що нині провідні публічні бібліотеки країни є авторитетними закладами та потужними центрами інформації, які формують і зберігають багаті та якісні інформаційні ресурси. Сучасний користувач за допомогою мережі інтернет має доступ до провідних бібліотек світу та їхніх інформаційних ресурсів, що у сукупності становить світовий інформаційний простір.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259152 Цифрова компетентність бібліотечних фахівців як чинник діяльності бібліотек в умовах цифрової трансформації 2022-06-15T22:26:40+03:00 Марина Толмач margo.tolmach@gmail.com <p><strong>Метою </strong>дослідження є обґрунтування ролі цифрової компетентності як чинника діяльності бібліотек в умовах цифрової трансформації та необхідність забезпечення розвитку цифрової компетентності при модернізації змісту освітніх програм.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базувалася на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності, комплексності, усебічності пізнання. У дослідженні використано методи системного і контент-аналізу, описовий метод, методи порівняння та узагальнення стосовно актуальних питань удосконалення підготовки бібліотечних фахівців і дослідження рівня цифрової компетентності.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає в окресленні нових функцій та видів діяльності бібліотечних фахівців, що з’являються у відповідь на виклики цифрової трансформації. Посилення значення віртуального простору бібліотеки, перетворення бібліотек на цифрові хаби обумовлюють появу нових «цифрових» професій, орієнтованих на підтримку процесів цифрової трансформації, менеджменту веб-контенту та веб-спільнот, що вимагають високого рівня цифрової компетентності. Запропоновано підходи до аналізу змісту освітніх програм із застосуванням рамок цифрових компетентностей для громадян DigCompUA та національного тесту із цифрової грамотності Цифрограм, що дасть змогу вдосконалення змісту освітніх програм та подальшої розробки профільної Рамки цифрової компетентності для бібліотечних фахівців.</p> <p><strong>Висновки</strong>. В умовах цифрової трансформації відбуваються значні зміни у діяльності бібліотек, збагачуються традиційні функції та з’являються нові, впроваджуються ініціативи щодо перетворення бібліотек на цифрові хаби, розширюється перелік способів віртуальної взаємодії з користувачами. Посилення ролі віртуального простору як складової бібліотек передбачає наявність і технічного, і кадрового забезпечення. Одним із викликів для формальної бібліотечної освіти є питання формування цифрової компетентності, що має бути враховано в освітніх програмах та програмах підвищення кваліфікації. На прикладі нових видів професійної діяльності окреслено можливі ролі бібліотечних фахівців, які для виконання визначених завдань потребують володіння цифровою компетентністю.</p> <p>Проведено аналогію із дослідженнями цифрових навичок бібліотекарів у країнах Європейського Союзу, наголошено на необхідності дослідження рівня цифрової компетентності бібліотечних фахівців України з метою оцінки поточного стану та подальшої модернізації змісту програм підготовки. Для діагностики та визначення напрямів розвитку пропонується використовувати Рамку цифрової компетентності для громадян України, що базується на європейських стандартах цифрової грамотності, та тестування цифрової грамотності. Доцільною є розробка профільної рамки для бібліотечних фахівців.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259153 Інноваційний медіапростір сучасної бібліотеки: аксіологічні орієнтири функціонування 2022-06-15T22:34:29+03:00 Світлана Хрущ svektor.ua@gmail.com <p><strong>Метою дослідження </strong>є окреслення аксіологічних орієнтирів функціонування інноваційного медіапростору сучасної бібліотеки.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базується на сукупності загальнонаукових методів узагальнення, систематизації і прогнозування. Гіпотетичний метод дав змогу на основі ціннісного підходу у бібліотекознавстві сформулювати визначення «інноваційний медіапростір сучасної бібліотеки».</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає в обґрунтуванні ціннісного підходу до створення і функціонування інноваційного медіапростору сучасної бібліотеки; запропоновано авторське визначення поняття «інноваційний медіапростір сучасної бібліотеки» – це сформована у процесі цифрових трансформацій бібліотеки сукупність техніко-технологічних та програмних засобів бібліотечної діяльності, спрямованих на задоволення інформаційних і соціально-комунікативних потреб громадян, зумовлених їх професійною, громадською діяльністю, навчанням, дозвіллям, побутом, завданнями особистісного зростання та спілкування.</p> <p><strong>Основні висновки дослідження. </strong>В умовах цифрових трансформацій бібліотек актуальними залишаються питання уникнення технологічного детермінізму та необхідність адаптації гуманістичної функції бібліотеки до інноваційних перетворень.</p> <p>Техніко-технологічну та соціально-комунікативну складові інноваційного медіапростору сучасних бібліотек слід розглядати у взаємозв’язку і взаємовпливі відповідно до аксіологічних орієнтирів функціонування бібліотеки, поміж яких і реалізація соціальних, освітніх, просвітніх, ціннісно-орієнтаційних, морально-етичних, меморіальних, екологічних, рекреаційних функцій.</p> <p>Теоретико-методологічною основою дослідження питань впровадження цифрових технологій у бібліотеках є ціннісний підхід, який полягає у спільному вивченні гуманітарних (призначення бібліотеки) і технологічних (способів реалізації призначення бібліотеки) проблем.</p> <p>З огляду ціннісного підходу інноваційний медіапростір сучасної бібліотеки – це сформована у процесі цифрових трансформацій бібліотеки сукупність техніко-технологічних та програмних засобів бібліотечної діяльності, спрямованих на задоволення інформаційних і соціально-комунікативних потреб громадян, зумовлених їх професійною, громадською діяльністю, навчанням, дозвіллям, побутом, завданнями особистісного зростання та спілкування.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259140 Операційна (онлайнова) аналітика: нові технології та можливості 2022-06-15T21:13:23+03:00 Володимир Варенко varenko_v@ukr.net <p><strong>Метою статті </strong>є систематизувати, узагальнити нові знання про операційну аналітику, розглянути конкретні автоматизовані аналітичні системи з погляду сьогодення та пер­спектив її розвитку.</p> <p><strong>Методологія </strong>дослідження базувалася на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності, комплексності, усебічності пізнання. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових (опису, аналізу, синтезу, порівняння, уза­гальнення) та спеціальних (бібліографічного, вибіркового спостереження, групування, контент-аналізу) методів на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає в узагальненні і систематизації нових та ві­домих знань про операційну аналітику з погляду сьогодення та перспектив її розвитку в межах одного дослідження.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. На прикладі американської електронної корпорації International Business Machines Corporation (вимовляється Ай-Бі-Е́м, також відомої як IBM або «Блакит­ний гігант»), одного із найбільших світових виробників усіх видів комп’ютерів і програм­ного забезпечення, одного з найбільших провайдерів глобальних інформаційних мереж, описано і проаналізовано видову різноманітність та особливості використання автома­тизованих інформаційно-аналітичних систем на основі штучного інтелекту, які сьогод­ні доступні багатьом користувачам, а завтра стануть буденною реальністю для будь-якої організації. Коротко описано інформаційно-аналітичні системи і продукти, які вже зараз пропонує корпорація ІВМ українському споживачу: системи, призначені для аналітики за сферами застосування; аналітики великих даних; візуалізації даних; директивної аналі­тики; системи інтеграції даних; продуктів розширеної аналітики; інформаційних систем розширеної аналітики на базі інтернету речей; автоматизованих систем із прогнозної ана­літики. Увагу зосереджено на особливостях і перевагах операційної аналітики, її можли­востях у практичній площині використання. Обґрунтовано доцільність застосування тих чи інших автоматизованих інформаційно-аналітичних систем відповідно до сфери діяль­ності та етапів аналізу інформації. Розглянуто переваги та перспективи розвитку опера­ційної (онлайнової) аналітики в інформаційно-аналітичній діяльності.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259142 Зарубіжний досвід забезпечення захисту конфіденційної інформації 2022-06-15T21:23:05+03:00 Марина Цілина macilin@ukr.net <p><strong>Метою статті </strong>є з’ясувати набільш безпечні умови для функціонування документів, а також знайти найефективніші способи уникнення потенційних ризиків і небезпек у вітчизняному інформаційному просторі.</p> <p><strong>Методологію дослідження </strong>становила сукупність загальнонаукових та спеціальних методів студіювання проблематики. Оглядово-аналітичний метод було застосовано під час опрацювання фахової і профільної літератури та визначення теоретичного підґрунтя дослідження, системний метод виявився ефективним під час вивчення окремих зарубіжних практик гарантування конфіденційності інформації. Застосування методу індукції дало змогу провести узагальнення і зробити висновок стосовно можливості використання досвіду інших країн у межах українського інформаційного простору.</p> <p>Спеціальні методи, а саме метод дослідження документних потоків та метод визначення інформативності документа, стали у пригоді у ході розгляду процесу переміщення документів в інформаційному полі, можливості/неможливості пошкодження чи втрати інформації та способів запобігання таких небажаних явищ.</p> <p>Наукова розвідка ґрунтувалася на принципах об’єктивності та цілісності. Використання комплексу наукових методів дало змогу дослідити специфіку конфіденційної документної інформації, із якою працюють за кордоном, та з’ясувати основні загрози порушенню цілісності й доступності інформації.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>Досліджено новітні практики Англії, Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки у сфері гарантування конфіденційності документа. Розглянуто основні рекомендації щодо захисту конфіденційної інформації, конфіденційні угоди, упроваджені за кордоном. Установлено особливості безпечного використання документної інформації. Запропоновано низку системних заходів проти загроз, що виникають у процесі роботи з конфіденційними документами.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. Проведене дослідження дає змогу cтверджувати, що українську законодавчо-нормативну базу варто формувати з урахуванням світових законодавчих ініціатив і впроваджень. Фірмам, організаціям, установам, а також окремим особам необхідно забезпечити захист конфіденційності інформації, з огляду на загрози слід упровадити відповідні кроки задля гарантування безпечної роботи. Не слід також нехтувати правилами проведення ідентифікації та аутентифікації, використовувати жорстку політику паролів. Проблема захисту інформації вирішується тільки комплексно.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259198 Ретроспективний аналіз коміксу як об’єкта дослідження українських і зарубіжних науковців 2022-06-16T11:39:55+03:00 Сергій Крикуненко undersunsergei@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є здійснення ретроспективного аналізу коміксу як об’єкта дослідження в наукових роботах українських і зарубіжних науковців у галузі мальопису та коміксології, а також у систематизації основних періодів вивчення цієї теми у світовому науковому просторі.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базується на застосуванні як загальних, так і спеціальних методів наукового пізнання, зокрема ретроспективного, теоретико-дослідницького, системно-структурного та емпіричного. Зазначений методологічний підхід дозволив розкрити і проаналізувати дослідження зарубіжних та українських науковців щодо історичних аспектів становлення коміксу як самостійного складного мультимодального утворення.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>виконаного дослідження полягає в тому, що у роботі комплексно розглянуто основні аспекти та актуальні наукові підходи до дослідження мальопису серед вітчизняних і зарубіжних науковців та здійснено періодизацію розвитку коміксів із виділенням його семи етапів як інформаційного продукту і розкрито їх специфіку. Автором встановлено, що комікс є інтерсеміотичним феноменом людської творчої діяльності, самостійним складним мультимодальним утворенням.</p> <p><strong>У висновках </strong>у результаті детальної характеристики особливостей наукових досліджень у сфері коміксології аргументовано появу нових тенденцій у дослідженні науковцями графічних історій не лише в розрізі ретроспективи коміксу як окремого напрямку мистецтва, а й таких, як: взаємодія вербальних і невербальних компонентів; соціального впливу мальованих історій на життя та побут читачів; інформаційно-комунікаційних властивостей мальованих історій; особливості лінгвокультурологічних аспектів коміксу; визначення дефініції поняття «комікс»; співвідношення певних композиційних складових коміксу інформаційно-комунікаційних властивостей мальованих історій; системне дослідження різновидів та типології коміксу.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259191 Інструментарій архівної інтернет-комунікації в аспекті розвитку соціальних мереж 2022-06-16T11:24:15+03:00 Дар’я Василенко dvoloshka05@gmail.com <p>Максимальне використання архівними установами інтернет-комунікації може забезпечити двосторонню взаємодію між архівом і користувачами її послуг. У цій інтернет-екосистемі відбуватиметься своєчасний взаємозв’язок архіву із суспільством, через призму цього взаємозв’язку архівна установа отримає можливість самореклами, створення нового іміджу серед інтернет-аудиторії і залучення потенційних донорів. Така результативність може бути досягнута через власний унікальний контент на онлайн-платформах, що входять до системи мережевої інтернет-комунікації архівної установи.</p> <p><strong>Метою </strong>дослідження є визначення ефективних засобів архівної інтернет-комунікації через призму акаунтів у соціальних мережах.</p> <p><strong>Методологія </strong>дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів, а саме синтезу, опису, пояснення, аналізу, порівняння.</p> <p><strong>Наукова новизна. </strong>У дослідженні схарактеризовано контент акаунтів соціальних мереж українських архівних установ, подано рекомендації щодо його удосконалення для поліпшення архівної інтернет-комунікації. За основу дослідження взято акаунти соціальних мереж архівів (Facebook, Instagram, Twitter, YouTube) як джерело архівної інтернет-комунікації. Було проаналізовано мережеву активність 9 центральних державних архівів, 24 державних обласних архіви і Державний архів м. Києва. Для порівняння проведено аналіз соціальних мереж Національних архівів США, за допомогою яких здійснюється мережева інтернет-комунікація. Дослідження показало, що 9 центральних архівів, 24 обласні архіви та архів у м. Києві мають акаунти у Facebook, 16 архівних установ присутні в Instagram, YouTube – 17 каналів, у Twitter представлено 2 архіви.</p> <p><strong>Висновки</strong>. Отже, архівні установи можуть акумулювати свій потенціал для продукування якісного, цікавого, а головне – унікального контенту в одній із соціальних мереж, щоб досягти максимальних результатів у популяризації своєї сторінки у соціальній мережі. Пропонується активно займатися просуванням акаунтів у Facebook, оскільки стартові дані профілів у цій соціальній мережі є найбільш високими, враховуючи кількість підписників і наявний досвід адміністрування сторінок.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259195 Сучасний стан і провідні тенденції у роботі українських інформаційних центрів на основі аналізу контенту вебсайтів 2022-06-16T11:32:12+03:00 Тарас Лисенко Tarafey@ukr.net <p><strong>Метою </strong>статті є розглянути та виділити провідні тенденції у роботі українських інформаційно-аналітичних центрів (ІАЦ) на підставі аналізу контенту їхніх веб-сайтів сьогодні.</p> <p><strong>Методологія </strong>дослідження базується на застосуванні методів аналізу контенту для виявлення у матеріалах веб-сайтів тенденцій і напрямів роботи ІАЦ, систематизації та категоризації, що допомагають реконструювати реальну картину поля роботи ІАЦ в Україні, а також методів генералізації, порівняльного аналізу, індукції та дедукції.</p> <p>Комплекс питань, пов’язаних із функціонуванням українських ІАЦ на сучасному етапі, особливо, що стосується формування їх мережевої структури, формалізації та координації дій, у поєднанні із зовнішніми викликами визначають концептуальні засади та провідні тенденції у роботі ІАЦ, виокремлення й розгляд яких є одним із важливих завдань сьогодні.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>виконаного дослідження полягає в тому, що вперше на рівні статті досліджено веб-сайти близько 50 українських ІАЦ, переважно неурядових, і виявлено проблемно-тематичні напрями їхньої аналітичної роботи – політико-правовий та економічний; оборонно-безпековий; міжнародно-інтеграційний; суспільно-трансформаційний та культурологічний; експертний і науково-технічний.</p> <p><strong>Висновки</strong>. На підставі аналізу контенту веб-сайтів виявлено, що переважна більшість зазначених інформаційних та дослідницьких структур зосереджується у своїй аналітичний роботі на політико-економічній проблематиці, що пояснюється інтересами окремих стейкхолдерів і джерелами фінансування суб’єктів інформаційного поля. Продемонстровано, що з урахуванням сучасних тенденцій і викликів слідом за політико-економічною проблематикою починає звертатися увага на інтеграційні та безпекові питання, а вже після них – на соціокультурні аспекти життя українців, здебільшого в частині соціальних стандартів і демократичних свобод. І зовсім мало уваги серед експертно-аналітичного середовища приділяється удосконаленню науково-технічного потенціалу та аналітичної методології, на яких і ґрунтується робота усіх ІАЦ.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259183 Історичні трансформації системи вищої бібліотечної освіти в Польщі 2022-06-16T11:01:26+03:00 Анатолій Гуменчук topa@ua.fm <p><strong>Метою дослідження </strong>є визначення особливостей становлення когнітивної та організаційної складових польської моделі вищої бібліотечно-інформаційної освіти в основні історичні періоди її розвитку. У статті висвітлено історію виникнення та сучасний стан функціонування системи вищої бібліотечної освіти Польщі, з’ясовано її місце в європейській системі університетської підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців.</p> <p><strong>Методологія дослідження </strong>базується на використанні евристичних можливостей системного та історичного підходів, джерелознавчому та компаративному методах, контент-аналізі бакалаврських та магістерських освітніх програм бібліотекознавчого спрямування.</p> <p><strong>Наукова новизна дослідження </strong>полягає у доведенні спільного та відмінного в системах вищої бібліотечної освіти Польщі та України, уведенні до наукового обігу результатів аналізу змісту та структури бібліотекознавчих освітніх програм провідних польських університетів. Зазначено, що Польща раніше за інших пострадянських європейських країн успішно імплементувала в освітню практику всі базові принципи Болонського процесу, що сприяло підвищенню якості підготовки бібліотечних фахівців, їх конкурентоспроможності на європейському ринку праці.</p> <p><strong>Висновки. </strong>Зроблено висновки щодо основних періодів інституціоналізації польської моделі вищої бібліотечної освіти, на становлення якої впливали різноманітні соціокультурні, географічні та політичні чинники. Визначено специфіку ступеневої підготовки бакалаврів, магістрів і докторів філософії зі спеціальності «Бібліотекознавство та інформаційні науки» у провідних польських університетах, охарактеризовано профілі та зміст їх освітніх програм. Визначено організаційні особливості підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів різних освітніх рівнів, охарактеризовано ключові компетентності, які набувають здобувачі освіти під час їх опанування. Наголошено на перспективних для України здобутках та інноваціях польської моделі підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців, які варто реалізувати в межах єдиної інтегрованої спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022 http://librinfosciences.knukim.edu.ua/article/view/259187 Інтернет-маркетолог за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»: функції та компетентності у конвергентних професійних практиках 2022-06-16T11:12:23+03:00 Тетяна Новальська novalska@meta.ua Надія Бачинська n.bachynska17@gmail.com <p><strong>Метою статті </strong>є виявити трудові функції і компетентності інтернет-маркетолога у конвергентних професійних практиках, які узагальнені й унормовані у Професійних стандартах споріднених видів діяльності.</p> <p><strong>Методологія </strong>дослідження визначена такими методами, як інформаційний аналіз чинних Професійних стандартів, відповідних діяльності інтернет-маркетолога; змістовий аналіз предметного поля об’єкта – семантичний, логічний та лінгвістичний аналіз масиву документів (освітніх і професійних стандартів, освітніх програм, фахових наукових публікацій, контенту інтернет-ресурсів); педагогічного проєктування – для пропозиції інтегрованих навчальних дисциплін до освітньо-професійної програми підготовки інтернет-маркетолога.</p> <p><strong>Наукова новизна </strong>дослідження полягає у: виявлених функціях та компетентностях інтернет-маркетолога, підготовка якого здійснюється за спеціальністю ІБАС у споріднених видах професійної діяльності, представлених у Професійних стандартах фахівця з інформаційних ресурсів, фахівця-аналітика з дослідження товарного ринку та рекламіста; пропозиціях професійно орієнтованих дисципліни, які разом з іншими дисциплінами професійної та практичної підготовки утворюють освітню модель підготовки інтернет-маркетолога у взаємовпливі та взаємозв’язку всіх її складових.</p> <p><strong>Основні висновки</strong>. Унікальність змісту освітньої програми «Менеджмент соціально-комунікаційних мереж. Інтернет-маркетинг» за спеціальністю ІБАС визначається її предметною орієнтованістю на «цифрові» засоби праці, конвергентністю із освітніми програмами в галузі маркетингу і належністю до предметного поля інформаційно-управлінської, інформаційно-аналітичної та соціально-комунікативної діяльності відповідно до теоретичного змісту предметної області діяльності фахівця за стандартом спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».</p> <p>Цілісний розгляд функцій інтернет-маркетолога у маркетингових та інформаційно-аналітичних професійних практиках і використанні соціально-комунікативних технологій позиціювання суб’єктів соціальної діяльності в суспільстві (зв’язки із громадськістю, реклама, іміджмейкінг тощо) дає змогу системного окреслення компетентнісної сфери фахівця.</p> <p>Аналіз Професійних стандартів фахівця з інформаційних ресурсів, фахівця-аналітика із дослідження товарного ринку, рекламіста як споріднених із діяльністю інтернет-маркетолога дав змогу окреслити компетентності, які мають бути включені до моделі майбутнього фахівця для забезпечення її змістової валідності.</p> <p>Виявлені компетентності дають змогу конкретизувати освітньо-професійну програму підготовки фахівця і включити до навчального плану узагальнюючі дисципліни, які разом з іншими професійно орієнтованими дисциплінами навчального плану утворюють освітню модель підготовки інтернет-маркетолога у взаємовпливі та взаємозв’язку всіх її складових.</p> 2022-06-17T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2022