Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук

Використання цифрових проєктів бібліотек та архівів у процесі підготовки фахівців інформаційної сфери: огляд джерел

2025-12-25T17:30:02+02:00

Мета статті – проаналізувати зміст джерельної бази дослідження з питань використання цифрових проєктів бібліотек та архівів у контексті підготовки фахівців інформаційної сфери.

Методи дослідження. У роботі використано бібліографічний, аналітичний, проблемно-тематичний та хронологічний методи, застосовано основні принципи науковості та об’єктивності.

Наукова новизна. Вперше розглянуто джерельну базу з питань використання інформаційного контенту сучасних цифрових проєктів у міждисциплінарному вимірі, зокрема, у підготовці здобувачів вищої освіти інформаційної сфери.

Основні висновки. У статті стисло розглянуто зміст джерельної бази дослідження, присвяченого цифровим проєктам бібліотек та архівів у контексті їх використання у процесі навчання фахівців інформаційної сфери. Аргументовано необхідність комплексного дослідження застосування інформаційного контенту сучасних цифрових проєктів у підготовці здобувачів вищої освіти з бібліотечної, архівної справи та аудіовізуального мистецтва. З’ясовано, що масив джерел із проблематики використання таких проєктів у розвитку науки й освіти має у своєму складі дисертаційні дослідження, монографії, підручники, практичні посібники, наукові статті, реферативні огляди; авторами у цих виданнях і публікаціях доведено соціокультурне значення цифрових проєктів для суспільства, їх важливість для користувачів та професійного розвитку фахівців інформаційної сфери, виявлено тенденцію до посилення співпраці інформаційних установ щодо оцифрування документів та створення єдиної платформи для подання електронних ресурсів у зручному для користувачів форматі. На основі огляду джерел обґрунтовано, що цифрові проєкти архівів і бібліотек мають особливе значення у побудові ефективної та дійової системи інформаційної освіти і широкі перспективи використання у навчальному процесі: насамперед для модернізації змісту відповідних освітніх програм, формування у здобувачів освіти цифрових компетентностей.

Особливості організації заходів із підвищення кваліфікації бібліотечних працівників в умовах воєнного стану в Україні

2025-12-25T16:56:21+02:00

Метою статті є виявити особливості організації заходів із підвищення кваліфікації бібліотекарів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського в умовах воєнного стану.

Методологічну основу статті сформував комплекс підходів наукового пізнання (об’єктивності, зв’язку теорії і практики), принципу єдності взаємозв’язку із сучасними умовами та методів (аналізу, кіогнітивний, структурно-функціональний, математичний, описовий, синтезу).

Наукова новизна. Виокремлено зміни, які відбулися в організації підвищення кваліфікації бібліотекарів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського із введенням воєнного стану в Україні.

Основні висновки. З’ясовано, що повномасштабне вторгнення військ рф на територію суверенної України змістило акценти у науково-методичній діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як головного методичного центру Національної академії наук України. В умовах воєнного стану в Україні НБУВ було організовано і проведено 11 заходів із підвищення кваліфікації бібліотечних працівників. Порівнюючи із довоєнним періодом, виокремлено та охарактеризовано такі особливості заходів, як зміна тематики з акцентом на збереження історико-культурних фондів, дійове використання всіх доступних каналів для інформування про нові зустрічі, оновлений формат проведення (у 2022 р. винятково онлайн на платформі Zoom, дотепер – змішаний), значне розширення географії учасників, запрошення спікерів із різних установ бібліотечної галузі. Запропоноване ранжування за установами доповідачів заходів із підвищення кваліфікації, проведених Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського у 2022–2025 рр., засвідчило: загалом було запрошено 63 доповідачі (виголошено 56 виступів), окрім фахівців НБУВ (36 доповідачів, виголошено 33 виступи), брали участь спеціалісти національних і державних книгозбірень, доповідачі-представники закладів вищої освіти (Київського національного університету культури і мистецтв, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Харківського національного медичного університету, Ужгородського національного університету) та ДНУ «Книжкова палата України імені Івана Федорова», що підтверджує важливість консолідації бібліотечної науки, освіти і практики у царині підвищення фахового рівня працівників інформаційно-бібліотечної сфери.

Міжнародне співробітництво публічних бібліотек України у рамках культурної дипломатії в умовах російсько-української війни

2025-12-25T17:06:25+02:00

Мета статті – з’ясувати основні напрями та визначити тенденції міжнародного співробітництва українських публічних бібліотек у рамках культурної дипломатії в умовах російсько-української війни.

Методологічну основу статті сформував комплекс підходів наукового пізнання (об’єктивності, зв’язку теорії і практики), принципу єдності взаємозв’язку із сучасними умовами та методів (аналізу, когнітивний, структурно-функціональний, описовий, синтезу).

Наукова новизна полягає у визначенні основних напрямів культурного співробітництва публічних бібліотек України в умовах російсько-української війни та пропозицій щодо розширення форм у рамках культурної дипломатії.

Основні висновки. З’ясовано, що дослідження міжнародного бібліотечного співробітництва перебуває у центрі уваги науковців, оскільки воно відіграє важливу роль у міжнародних відносинах, сприяє вирішенню глобальних питань через інтеграцію суспільства. Визначено, що культурна дипломатія – це важливий компонент міжнародних відносин, так звана «м’яка сила» держави, що дозволяє через культуру, ідеї, цінності впливати на інші країни, на противагу «жорсткій силі», яка діє виключно через військовий або економічний тиск.

Доведено, що міжнародне співробітництво публічних бібліотек України є надзвичайно важливим інструментом культурної дипломатії, який сприяє презентації культурної спадщини нашої країни світовому співтовариству; популяризації української мови у світі; розширенню міжнародної співпраці; розбудові міжкультурного діалогу; протидії інформаційній агресії. Встановлено, що через просування культури та зміцнення міжнародних зв’язків формується позитивний імідж держави у світі на багато років. Бібліотеки є сталими осередками культури, які відіграють важливу роль у збереженні та популяризації культурної спадщини, демонструючи всьому світу стійкість і незламність українського народу в умовах важких випробувань.

Професійна ідентичність бібліотекаря-дослідника в університетських бібліотеках США в умовах нових викликів відкритої науки

2025-12-25T16:35:11+02:00

Метою статті є аналіз трансформації професійної ідентичності фахівців університетських бібліотек США від традиційної ролі «хранителя знань» до інноваційної ролі бібліотекаря-дослідника (research librarian) і «драйвера науки» під впливом викликів відкритої науки.

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження було застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів: а) системний огляд наукової літератури (проаналізовано корпус сучасних джерел із бібліотекознавства, соціології професій і наукознавства для формування теоретичного підґрунтя дослідження та виявлення ключових тенденцій), б) порівняльний case-study аналіз для поглибленого вивчення практик трансформації професійної ідентичності бібліотекаря на прикладі низки репрезентативних кейсів інноваційних рішень бібліотек провідних американських університетів і в) методи узагальнення та систематизації (на основі синтезу отриманих даних розроблено аналітичні таблиці, які візуалізують зв’язок між викликами відкритої науки та відповідями бібліотек, узагальнюють конкретні інноваційні рішення).

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українському науковому дискурсі комплексно розглянуто трансформацію професійної ідентичності бібліотекаря- дослідника в контексті викликів відкритої науки саме на матеріалі США як найбільш прогресивного в цьому напрямку середовища.

Основні висновки. Професійна ідентичність бібліотекаря-дослідника у США трансформується від пасивного «хранителя» до активного партнера, інтегратора і драйвера наукового процесу. Це реалізується через інтеграцію в дослідницькі групи, участь у написанні грантів та стратегічне планування. Ядром нової ідентичності є синтез глибоких предметних, технічних (навички роботи з даними, GIS, основи програмування) та соціальних (проєктний менеджмент, комунікація) компетенцій. Ідентичність формується на практиці через участь у нових для бібліотекаря видах діяльності. Ключовим чинником змін виступили зовнішні інституційні вимоги фандрейзерів до відкритого публікування даних і результатів, що змусило бібліотеки розвивати відповідну інфраструктуру та сервіси. Американський досвід доводить, що університетська бібліотека здатна трансформуватися з допоміжної служби у стратегічного лідера та інноваційний хаб університету, що підвищує її цінність і релевантність в академічній екосистемі майбутнього.

Зарубіжний досвід упровадження брендингових стратегій у бібліотеки культурно-мистецьких закладів вищої освіти

2025-12-25T16:43:14+02:00

Мета статті: на основі аналізу провідних світових практик запропонувати пропозиції з удосконалення брендингу українських бібліотек культурно-мистецьких закладів вищої освіти, що сприятиме їхній трансформації в динамічні освітні та творчі центри.

Методами дослідження є системний підхід, що розглядає бібліотечний брендинг як цілісну соціокультурну систему, і порівняльний аналіз для вивчення моделей у бібліотеках мистецьких університетів США, Великої Британії та Німеччини. Також застосовано структурно-функціональний метод для визначення ключових компонентів бренду та моделювання для розроблення практичних рекомендацій.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українському бібліотекознавстві здійснено глибокий аналіз зарубіжного досвіду брендингу у вузькоспеціалізованому сегменті бібліотек мистецьких ЗВО. Уточнено сутність поняття «бренд мистецької бібліотеки» як конструкту, що поєднує матеріальні й нематеріальні атрибути, репутацію та комунікаційну політику. Обґрунтовано систему критеріїв для оцінки ефективності брендингових стратегій та запропоновано авторську концептуальну модель ідентичності бренду.

Основні висновки. У ході дослідження доведено, що ефективний брендинг є невід’ємною складовою конкурентоспроможності бібліотеки в умовах цифрової трансформації. Провідні зарубіжні бібліотеки активно використовують проєктну діяльність, сучасні комунікаційні технології і дизайн-мислення для формування сильного бренду. Ключовими елементами успішної стратегії визначено чітку ідентичність, унікальну ціннісну пропозицію та інтегровані маркетингові комунікації. Сформульовані практичні рекомендації спрямовані на адаптацію розглянутих моделей у практику українських бібліотек задля підвищення їхньої соціокультурної ролі.

Розвиток цифрової компетентності майбутніх інформаційних фахівців

2025-12-25T16:17:38+02:00

Мета статті – аналіз основних підходів до формування та оцінювання цифрової грамотності громадян у різних сферах діяльності, зокрема цифрової компетентності здобувачів освіти у галузі бібліотечної, інформаційної та архівної справи.

Методи дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на системному і компетентнісному підходах, методах аналізу і синтезу, контент-аналізі інформаційних ресурсів відкритого доступу, компаративному аналізі, систематизації та узагальнення дослідницьких даних.

Наукова новизна полягає у зіставленні новітніх даних оцінювання рівня підготовки здобувачів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» до професійної діяльності в умовах цифрового суспільства із результатами досліджень, які презентують сформованість цифрових компетентностей у майбутніх викладачів закладів вищої педагогічної освіти, бібліотечних фахівців та користувачів бібліотек закладів вищої освіти тощо.

Основні висновки. Зазначено, що рівень сформованості цифрових компетентностей у здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» є високим. Це засвідчує готовність майбутніх фахівців, які працюватимуть у бібліотеках, архівах, інформаційних службах і центрах надання інформаційних послуг, до роботи в умовах цифрових трансформацій. Такі фахівці здатні сприяти опануванню іншими громадянами ключових комбінацій знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, інших особистих якостей у сфері інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, які визначені у «Концепції розвитку цифрових компетентностей» (2021 р.).

Цифрові технології, а водночас і вимоги до рівня володіння ними розвиваються надзвичайно швидко. В останні 2–3 роки високих темпів набирає використання технологій штучного інтелекту в інформаційній діяльності та освіті. Отже і розвиток відповідних компетентностей майбутніх фахівців залежатиме від швидкості реагування на такі зміни в освітніх програмах, професійних та освітніх стандартах. Можливим виходом із ситуації стануть міждисциплінарні освітні програми і так звані «мікрокваліфікації» або короткі сертифікатні програми, зокрема з оцифрування різних типів документних ресурсів, створення метаданих, UX-дизайну для інформаційних сервісів, цифрової комунікації тощо.

«Інформаційно-бібліографічна евристика» як інтегральна освітня компонента у підготовці фахівців спеціальності «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа»

2025-12-25T16:23:36+02:00

Метою статті є розкриття значення та ролі дисципліни «Інформаційно-бібліографічна евристика» у системі підготовки фахівців спеціальності «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа», аналіз її потенціалу у формуванні ключових професійних компетентностей і визначення напрямів удосконалення змісту та методики викладання.

Методи дослідження. Використано комплекс методів наукового пізнання (об’єктивності, зв’язку теорії і практики), методи аналізу й синтезу, узагальнення та інтерпретації, системний, структурно-функціональний, підходи, методи порівняння, систематизації, прогнозування, моделювання.

Наукова новизна. Вперше досліджено навчальну дисципліну «Інформаційно-бібліографічна евристика» як інтегральний компонент професійної підготовки бібліотечно- інформаційних фахівців та набуття компетентностей у сфері пошуку, аналізу, створення й ефективного використання інформаційних ресурсів і баз даних, орієнтованих на потреби користувачів.

Основні висновки. Дисципліна «Інформаційно-бібліографічна евристика» виступає не лише навчальною, а й інтегративною платформою, що з’єднує здобутки бібліографічної, документальної та інформаційної евристики. Вона спирається на довідково-бібліографічний апарат і сучасні інформаційно-бібліографічні ресурси, забезпечуючи студентам можливість розвивати критичне мислення та інноваційні навички роботи з інформаційними потоками.

Отримання студентами умінь і навичок аналізувати, шукати, зберігати, класифікувати та надавати інформацію не лише готує їх до традиційних бібліотечно-інформаційних процесів, а й має забезпечити високий рівень цифрової грамотності відповідно до сучасних міжнародних стандартів. Це дозволяє майбутнім фахівцям інтегруватися у глобальний інформаційний простір, ефективно працювати із даними та створювати орієнтовані сервіси на актуальні потреби користувачів.

Рoль бiблioтек у фoрмуваннi iнфoрмацiйнoї грамoтнocтi в умoвах пocтправди

2025-12-25T12:35:35+02:00

Мета cтаттi – дocлiдити рoль бiблioтек у фoрмуваннi iнфoрмацiйнoї грамoтнocтi та їх внеcку у рoзвитoк навичoк критичнoгo миcлення cеред грoмадян.

Метoди дocлiдження. Для дocягнення пocтавленoї мети заcтocoванo метoд кoнтент-аналiзу cучаcних бiблioтечних практик із пiдвищення iнфoрмацiйнoї грамoтнocтi, пoрiвняльний метoд для аналiзу нацioнальнoгo та зарубiжнoгo дocвiду, метoд кейc-cтадi для вивчення oкремих уcпiшних прикладiв прoтидiї дезiнфoрмацiї в бiблioтеках, а такoж прoгнocтичний метoд для визначення перcпектив впрoвадження нoвiтнiх технoлoгiй у бiблioтечну дiяльнicть.

Наукoва нoвизна. Прoведенo кoмплекcне дocлiдження рoлi бiблioтек у фoрмуваннi iнфoрмацiйнoї грамoтнocтi та рoзвитку критичнoгo миcлення грoмадян в умoвах епoхи пocтправди, а такoж визначенo нoвi функцiї бiблioтек як центрiв медiаграмoтнocтi та iнфoрмацiйнoї безпеки cуcпiльcтва з урахуванням мoжливocтей цифрoвих технoлoгiй.

Ocнoвнi виcнoвки. Прoаналiзoванo мiжнарoдний та вiтчизняний дocвiд вивчення cучаcних пiдхoдiв бiблioтек дo пiдвищення iнфoрмацiйнoї грамoтнocтi наcелення. Дocлiдженo рoль бiблioтек у фoрмуваннi iнфoрмацiйнoї грамoтнocтi cуcпiльcтва в умoвах епoхи пocтправди. Прoведенo аналiз ocнoвних викликiв, з якими cтикаютьcя бiблioтеки в бoрoтьбi з дезiнфoрмацiєю, фейкoвими нoвинами та манiпулятивними iнфoрмацiйними впливами. Визначенo ключoвi напрями викoриcтання cучаcних цифрoвих технoлoгiй для забезпечення грoмадян перевiренoю iнфoрмацiєю та адаптацiї cвoї пiдхoдiв дo рoбoти з iнфoрмацiєю, iнтегруючи cучаcнi метoди аналiзу кoнтенту, фактчекiнгу та рoзрoблення метoдичних рекoмендацiй для кoриcтувачiв. Вcтанoвленo, щo значущicть бiблioтек у cучаcнoму cуcпiльcтвi вихoдить далекo за межi їхньoї традицiйнoї функцiї, ocкiльки вoни не лише забезпечують дocтуп дo iнфoрмацiї, а й виcтупають гарантами її дocтoвiрнocтi, фoрмуючи вiдпoвiдальних медiаcпoживачiв.

Цифровий репозитарій бібліотеки закладу вищої освіти: системний підхід

2025-12-25T12:41:51+02:00

Метою дослідження є сформулювати основні підходи до аналізу цифрового репозитарію бібліотеки закладу вищої освіти як системного об’єкта.

Методи дослідження. Застосовано сукупність загальнонаукових методів узагальнення, систематизації і прогнозування; метод сходження від абстрактного до конкретного для визначення та виокремлення елементів цифрового репозитарію бібліотеки закладу вищої освіти, їх суттєвих властивостей та взаємозв’язків.

Наукова новизна полягає у застосуванні принципів системного підходу до репозитарію бібліотеки ЗВО і розгляду його як цілісної системи у сукупності взаємопов’язаних елементів: освітньо-наукові ресурси ЗВО, компетентності академічної спільноти у концепціях відкритої науки та компетентності бібліотечних фахівців у різноманітті їх внутрішніх і зовнішніх зв’язків; сформульовано принципи функціонування репозитарію як ціннісно-орієнтованої системи у взаємозв’язку та узгодженості між цінностями відкритої науки та відкритого доступу, які забезпечуються його функціонуванням; цінностями освітньо-наукової діяльності ЗВО; цінностями діяльності бібліотек ЗВО; професійними цінностями розвитку й саморозвитку бібліотечних фахівців.

Основні висновки. Принципи системного підходу, застосовані до аналізу цифрового репозитарію, зокрема кінцевої мети, єдності, зв’язаності й модульності, ієрархії, функціональності, розвитку, децентралізації, дали змогу визначити цифровий репозитарій бібліотеки ЗВО як складну систему зі значною кількістю елементів, їх різноманітністю, різними властивостями елементів, якістю та кількістю прямих і зворотних зв’язків.

Цифровий репозитарій ЗВО як ціннісно-орієнтована система базується на принципах взаємозв’язку та узгодженості між цінностями відкритої науки і відкритого доступу, які забезпечуються його функціонуванням; цінностями освітньо-наукової діяльності ЗВО; цінностями діяльності бібліотек ЗВО; професійними цінностями розвитку й саморозвитку бібліотечних фахівців ЗВО.

Бібліотека у контексті креативних індустрій

2025-12-25T12:58:52+02:00

Метою статті є обґрунтування ролі і функціональних можливостей бібліотек як складових креативних індустрій.

Методи дослідження: аналіз і синтез –для вивчення теоретичних підходів до ролі бібліотек у системі креативних індустрій; системний підхід –для розгляду бібліотеки як багаторівневої інституції в контексті моделі концентричних кіл; контент-аналіз –при аналізі публікацій дослідників та звітів професійних організацій.

Наукова новизна полягає у аналізі ролі бібліотек як суб’єктів креативних індустрій в умовах цифровізації та трансформації культурного середовища. Уперше в українському науковому дискурсі бібліотеки розглядаються через призму моделі концентричних кіл як багаторівневі інституції, здатні виконувати функції не лише збереження, а й творення, культурного посередництва та генерації інновацій.

Основні висновки. Бібліотека в умовах креативної економіки трансформується із традиційної установи збереження знань у багатовимірний інститут, який виконує функції культурного посередника, генератора інновацій і платформи для творчого самовираження громади.

Інституціоналізація бібліотек у межах креативних індустрій, їх законодавче закріплення як суб’єктів цієї сфери в Україні створюють нові умови для стратегічного розвитку бібліотечної справи. Це відкриває можливості для розширення функціоналу книгозбірень, залучення фінансових ресурсів, інтеграції у культурні екосистеми на локальному та національному рівнях.

Модель концентричних кіл, адаптована до бібліотечної діяльності, демонструє еволюцію ролі бібліотеки –від ядра, яке забезпечує доступ до інформації, до зовнішніх кіл, які охоплюють культурну, креативну та суспільну складові. Такий підхід дає змогу не лише концептуалізувати трансформацію бібліотек, але й окреслити стратегічні напрями їх розвитку в контексті культурної політики.

Концепцією бібліотеки в контексті креативних індустрій є розширення її функцій традиційного культурно-освітнього інституту шляхом мультифункціональної взаємодії в реалізації культурно-творчих процесів.

Публічна бібліотека в умовах глобалізації: соціокультурні трансформації та виклики XXI століття

2025-12-25T13:05:49+02:00

Мета статті – визначити особливості функціонування публічної бібліотеки в умовах глобалізації, окреслити ключові соціокультурні трансформації, що впливають на її сучасний розвиток, та виявити основні виклики ХХІ століття, які формують нові напрями діяльності і стратегічні орієнтири бібліотечних установ.

Методи дослідження ґрунтуються на принципах системного підходу, згідно з яким публічна бібліотека розглядається як елемент соціальної системи. Також використано методи історико-культурного аналізу, порівняння, систематизації (для вивчення, виявлення функціональних особливостей бібліотеки як інституційної системи в контексті історико-культурних процесів, визначення місця публічної бібліотеки у структурі державного управління, міжкультурної комунікації, в умовах технологізації та глобалізації).

Наукова новизна. Досліджено діяльність публічної бібліотеки України як традиційної інституції, яка в умовах світових процесів глобалізації функціонує у нових політичних, ідеологічних, економічних, культурних, соціальних реаліях. Запропоновано можливі рішення, які сприятимуть адаптації публічної бібліотеки до інновацій.

Основні висновки. Публічна бібліотека України як цілісна, самодостатня, внутрішньо органічна інституція перебуває у процесі трансформації, включається в новий соціокультурний, ідеологічний, політичний, освітній, науковий контексти, шукає нові смисли в інтересах творення цілісного українського простору та входження його в європейський і світовий обшир. Вплив нових технологій і суспільна інтеграція у всі процеси діяльності публічної бібліотеки сприяли її соціокультурному перетворенню та новим змістовним досягненням, формуванню нового образу, який відображає і особливості соціокультурних цивілізаційних трансформацій. Розглянуто погляди практиків, теоретиків щодо рішень, які сприятимуть адаптації публічної бібліотеки до інновацій (бібліотека як посередник між цифровими ресурсами та користувачами; бібліотека як платформа інновацій, бібліотека як центр громадянськості, інформаційної грамотності; бібліотека як осередок навчання нових навичок; бібліотека як інститут збереження культурної, історичної пам’яті, формування національної і культурної ідентичності та ін.).

Грантові проєкти як засіб активізації інноваційної діяльності бібліотек

2025-12-25T13:13:13+02:00

Мета статті – розкрити український та зарубіжний досвід реалізації грантових проєктів і на цій основі запропонувати його перспективи як засіб активізації інноваційної діяльності бібліотек.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів пізнання (опис, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) та спеціальних методів (контент-аналіз сайтів бібліотек і грантових організацій) на емпіричному та теоретичному рівнях, що дали змогу комплексно вивчити різноманітні аспекти дослідження. Метод узагальнення використаний для формулювання висновків щодо наявних тенденцій грантових проєктів у діяльності бібліотек.

Наукова новизна полягає у виявленні особливостей досвіду грантової проєктної діяльності бібліотек, визначенні основних напрямів цієї діяльності та перспектив у розвитку інновацій.

Основні висновки. Розглянуто особливості використання грантових проєктів у бібліотечній діяльності на сучасному етапі; з’ясовано, що участь бібліотек у грантових програмах сприяє підвищенню ефективності роботи бібліотечних установ, зміцненню їхньої ролі в соціокультурному середовищі та забезпеченню сталого функціонування в умовах трансформаційних змін; виявлено основні напрями грантових проєктів бібліотек. З’ясовано, що гранти надають можливість бібліотекам отримати необхідні ресурси для впровадження нових проєктів та покращення якості обслуговування користувачів. Участь бібліотечних установ у грантових програмах сприяє не лише реалізації ініціатив, а й активному професійному розвитку учасників проєкту. Підкреслено вагомість міжнародного партнерства в бібліотечній сфері, яке виступає важливим джерелом грантової підтримки та стратегічного розвитку бібліотечних установ. Визначено перспективи подальших розвідок, які полягають у висвітленні грантової діяльності у освітньому процесі, виокремленні компетенцій, які необхідні фахівцю бібліотечно-інформаційної сфери.

Фігітальний простір як інструмент розвитку та антикризового управління сучасною бібліотекою

2025-12-25T14:04:22+02:00

Метою статті є дослідження потенціалу фігітального бібліотечного простору як інструменту антикризового управління і стратегічного розвитку бібліотеки в умовах цифрової трансформації.

Методи дослідження. У роботі застосовано комплекс методів, включаючи аналіз наукових публікацій і джерел, систематизацію даних, порівняльний аналіз міжнародного та українського досвіду, а також узагальнення статистичних даних щодо стану публічних бібліотек України.

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному розгляді фігітального простору саме як інструменту антикризового управління сучасною бібліотекою, що є недостатньо вивченим питанням в українському бібліотекознавчому дискурсі. Запропоновано підхід, що інтегрує подолання кризових явищ через формування мультивимірного простору, орієнтованого на розвиток.

Основні висновки. Домінування фізикалістського підходу до організації бібліотечного простору є однією з головних причин кризових ситуацій у діяльності публічних бібліотек, особливо на регіональному рівні. Проаналізовано глобальний трансформаційний зсув, ініційований не лише бібліотечним менеджментом, але й іншими фахівцями (архітекторами, інженерами та дизайнерами інтер’єрів), який має місце у багатьох бібліотечних мережах світу і його можна охарактеризувати як аугментацію бібліотечного простору, що передбачає реструктуризацію останнього й вихід за фізичні межі та функції на наступному етапі цифрової трансформації. Послідовна конвергенція фізичного, соціального та цифрового субпросторів є ефективним антикризовим інструментом, що дозволяє перетворити бібліотеку на багатофункціональний центр розвитку громади. Успішна трансформація вимагає управлінського реінжинірингу, інвестування в інфраструктуру (публічні обчислення, Wi-Fi, електронні ресурси) та програми підвищення цифрової грамотності як персоналу, так і користувачів.

Функції української бібліотеки цифрової доби

2025-12-25T11:47:01+02:00

Мета статті – на прикладі українських бібліотек репрезентувати інтеграцію і диференціацію традиційних та інноваційних функцій бібліотек в епоху цифровізації.

Методи дослідження. У дослідженні застосовані методи соціокомунікаційного, інституціонального, структурно-функціонального і системного підходів. Також використано такі загальнонаукові методи дослідження, як системного аналізу, когнітивний, узагальнення та синтезу), а також спеціальні, серед яких базові – джерелознавчого пошуку і бібліотекознавчий.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні інтеграції і диференціації традиційних та інноваційних функцій бібліотек як сучасних документно-комунікаційних установ та базових соціокультурних закладів держави. Названа трансформація відбулася під впливом таких зовнішніх факторів, як цифровізація, технологізація бібліотечної практики, гібридні загрози і війна за незалежність України, що засвідчує оптимальну адаптацію функціонування української бібліотечної справи до викликів часу та очікувань суспільства.

Основні висновки. Функція сучасної бібліотеки – це позитивний ефект у соціумі як успішної діяльності соціокультурного закладу та оптимальне значення для суспільства як документно-інформаційної установи у царині задоволення усіх потреб користувачів (інформаційних, рекреаційних, освітніх тощо). Бібліотека в умовах цифровізації завдяки впровадженню сучасних технологій трансформується у багатофункціональний простір, оптимально інтегруючи і диференціюючи традиційні та інноваційні функції.

В умовах гібридних загроз традиційна освітня функція остаточно поділилася на такі функції, як адукаційно-адвокаційна, формування стійкого інтересу до бібліотеки і читання, орієнтаційно-дорадча та подолання цифрової нерівності. У добу відкритої науки варто говорити про нові окремі функції бібліотеки – наукової комунікації та інформаційного обміну. У час війни за незалежність України бібліотеки розгорнули активну медіадіяльність, інтегруючи меморіальну, комулятивну, комунікативну, інформаційну та освітню функції.

Використання мобільних застосунків для розширення функціоналу сучасної бібліотеки

2025-12-25T11:54:29+02:00

Мета статті –розроблення науково обґрунтованих методологічних засад і практичних рекомендацій щодо ефективного впровадження, подальшого розвитку та оптимізації використання мобільних застосунків для якісного покращення доступу до бібліотечних послуг та розширення функціоналу бібліотек в умовах динамічної цифрової трансформації українського суспільства.

Методи дослідження. У дослідженні застосовано сукупність загальнонаукових і спеціалізованих методів, які доповнюють один одного. Аналітичний метод використано для критичного аналізу, систематизації та узагальнення наукових джерел, статистики і звітної документації. Системний підхід дозволив розглядати бібліотеку як цілісну й динамічну систему в умовах цифрових трансформацій, що дало змогу простежити взаємозв’язки між технологічними новаціями, організаційними змінами та соціальними запитами. Метод порівняльного аналізу уможливив зіставити досвід провідних бібліотек світу щодо впровадження мобільних сервісів з українською практикою. Узагальнення та синтез застосовано для інтеграції розрізнених даних, формулювання системних висновків і розроблення практичних рекомендацій. Прогностичний метод допоміг визначити перспективи розвитку мобільних бібліотечних послуг і передбачити напрями їх інтеграції з інноваційними технологіями.

Наукова новизна. У дослідженні систематизовано сучасні підходи до впровадження мобільних застосунків у бібліотечну сферу з акцентом на їх функціональну інтеграцію, UX/UI-дизайн та персоналізацію сервісів. Обґрунтовано доцільність впровадження дизайн-мислення у процес створення бібліотечних застосунків як людиноцентричного підходу, що відповідає сучасним очікуванням користувачів.

Основні висновки. Використання мобільних застосунків у бібліотечній діяльності значно розширює функціональні можливості сучасної бібліотеки, забезпечуючи гнучкий, швидкий і персоналізований доступ до ресурсів. Успішне впровадження таких сервісів можливе за умови інтеграції з існуючими бібліотечними інформаційними системами, використання сучасних технологій розроблення, дотримання принципів UX/UI-дизайну та забезпечення цифрової інклюзії. Попри технічні та організаційні виклики, мобільні застосунки мають великий потенціал для модернізації бібліотечних послуг і трансформації бібліотек у повноцінні цифрові хаби знань. Стратегічне планування, залучення фахівців та адаптація до потреб користувачів є ключовими умовами успіху цифрової трансформації бібліотек в Україні.

Інтелектуальний партнер: штучний інтелект у бібліотеках закладів вищої освіти

2025-12-25T12:01:32+02:00

Мета статті – аналіз ролі штучного інтелекту у трансформації бібліотечного сервісу закладів вищої освіти, зокрема виявлення переваг, викликів і перспектив його подальшого впровадження.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових методів: теоретичного аналізу – для формування концептуальних засад інтеграції штучного інтелекту у бібліотеки закладів вищої освіти; контент-аналізу – для огляду практичних кейсів, звітів та вебресурсів провідних академічних бібліотек; порівняльного аналізу – для зіставлення закордонного та українського досвідів впровадження штучного інтелекту в бібліотечну сферу; синтезу й узагальнення – для систематизації отриманих даних та формулювання обґрунтованих висновків.

Наукова новизна полягає у систематизації сучасних напрямів використання штучного інтелекту в бібліотеках закладів вищої освіти з акцентом на перевагах, викликах та потенціалі штучного інтелекту в контексті відкритої науки, цифрової грамотності та етичних стандартів академічного середовища.

Основні висновки. Обґрунтовано, що інтеграція штучного інтелекту в бібліотеки закладів вищої освіти є ключовим чинником їхньої цифрової трансформації та стратегічним напрямом розвитку сучасної наукової інфраструктури. Штучний інтелект не лише оптимізує рутинні операційні процеси, а й створює нову модель взаємодії між бібліотекою, дослідниками та освітнім середовищем. Його впровадження забезпечує персоналізацію користувацького досвіду, підтримку наукометричної діяльності університетів та розширення можливостей відкритої науки завдяки розвитку цифрових репозитаріїв. Водночас ідентифіковано низку викликів: алгоритмічну упередженість, загрози конфіденційності даних та технологічну нерівність між бібліотеками. Ефективність інтеграції штучного інтелекту безпосередньо залежить від рівня цифрової грамотності бібліотечних фахівців та їхньої здатності критично осмислювати технології. Наголошено на необхідності формування етичних стандартів використання ШІ для забезпечення прозорості, академічної доброчесності та збереження гуманістичних засад бібліотечної діяльності.

Бібліотека і бібліотекарі у кінематографі: образ і стереотипи

2025-12-25T12:12:05+02:00

Мета статті – з’ясувати сутність візуалізованих образів бібліотеки, бібліотекарів у кінематографі, розкрити специфіку та чинники їх творення, перспективи напрацювання позитивного іміджу.

Методи дослідження. У науковій розвідці застосовані загальнонаукові і спеціальні методи, зокрема історико-хронологічний, аналітичний, синтетичний, типологічний, системний. Методи аналізу і синтезу використано для вивчення історіографічної, джерельної бази зазначеної теми. Типологічний метод виявився продуктивним для з’ясування подібного й відмінного в образі різних бібліотек та їх місій. Системний метод передбачав дослідження бібліотеки як складової системи – культури, мистецтва, економіки, політики, громадянського суспільства, держави.

Наукова новизна. Досліджено візуальні образи бібліотеки і бібліотекарів у зарубіжному та українському кінематографі. Розглянуто переваги і недоліки кінематографічних стереотипів бібліотечної галузі. Установлено основні риси образу бібліотеки в художніх фільмах, аніме й документалістиці. Визначено перспективи розбудови позитивної екранної візуалізації бібліотек і бібліотечного фаху.

Основні висновки. Існують різні форми візуалізації інформації: малюнок, фотографія, принтскріни та ін. Найбільш дійовим із них сьогодні є різножанровий видовий кінофільм (відеофільм). Кінематограф як мистецтво і як індустрія має масштабну аудиторію споживачів, особливо, якщо йдеться про кіно маскульту. Це зумовлює значний вплив кінематографа на формування стереотипів у суспільстві, їх живлення і руйнування. Суспільно-політичні, економічні, культурні та інші чинники є основоположними для формування статусу бібліотек і бібліотечного фаху в соціумі, при цьому відповідним чином визначаючи формат і зміст їх відтворення в кіно.

За всю історію кінематографа образи бібліотеки та бібліотечних фахівців змінювалися. Узагальнюючи емпіричні дані, бібліотека постає в різних сутностях існування реальності: як місце зберігання історико-культурної спадщини людства, плекання колективної пам’яті; світ, переповнений можливостями пізнання, пошуку знань і смислів, пригод і відкриттів; науково-дослідний центр; осередок освіти і просвітництва; мультиверсійний всесвіт і джерело енергії, сили, переродження особи в особистість; індикатор гуманності; самостійний гравець на політичній арені тощо. Згадані образи чітко віддзеркалюють поліфункціональність сучасної бібліотеки. Роль кінематографа у формуванні новітніх стандартів взаємин між громадянським суспільством і бібліотекою та її фахівцями є надзвичайно важливою.

Застосування ШІ в обслуговуванні користувачів бібліотек закладів вищої освіти

2025-12-25T12:19:46+02:00

Мета статті –виявити можливості використання генеративних мовних моделей штучного інтелекту (ШІ) в обслуговуванні бібліотек ЗВО з акцентом на прикладні аспекти: оформлення посилань, пошук та аналіз джерел, консультування користувачів і трансформація професійних функцій бібліотекарів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльний аналіз функціоналу ШІ-моделей, кейс-метод на основі практичної співпраці з українськими бібліотеками, метод експертного оцінювання результатів генерації ШІ, елементів промпт-інженерії для побудови ефективних сценаріїв взаємодії.

Наукова новизна. Проаналізовано досвід персоналізації моделей ШІ у бібліотечному контексті шляхом запам’ятовування стандартів цитування, створення профільних ботів і сценаріїв промпт-інженерії. Висвітлено переваги та обмеження використання ШІ в бібліографічному обслуговуванні, включаючи проблему «галюцинацій» та етичні виклики.

Основні висновки. Застосування ШІ в обслуговуванні користувачів бібліотек ЗВО відкриває нові горизонти для оптимізації рутинних операцій і підвищення якості обслуговування. Впровадження інструментів на кшталт ChatGPT, Gemini та аналогів дозволяє автоматизувати створення бібліографічних описів, здійснювати глибокий пошук у цифрових архівах і базах даних, формувати анотації і реферати, а також надавати консультаційні послуги в асинхронному форматі. Завдяки здатності моделей до запам’ятовування інструкцій та адаптації до стилістичних і структурних вимог користувачів бібліотеки можуть розробляти індивідуальні сценарії для повторюваних задач, що підвищує ефективність роботи.

Застосування ШІ супроводжується низкою ризиків, зокрема пов’язаних із неточностями генерації, відсутністю прозорості у джерелах даних, етичними дилемами щодо захисту авторських прав, конфіденційності та достовірності інформації. Для мінімізації цих загроз необхідне критичне ставлення до результатів генерації, використання промпт-інженерії та впровадження механізмів верифікації даних.

Формування позитивного іміджу сучасної бібліотеки в Україні: чинники, функції, медіаконтент

2025-12-25T12:25:59+02:00

Метою статті є з’ясування внутрішніх і зовнішніх чинників формування позитивного іміджу сучасної бібліотеки в Україні, окреслення його функцій та принципів, а також визначення ролі медіаконтенту як інноваційного засобу підвищення престижу бібліотечного інституту.

Методи дослідження. Стаття ґрунтується на комплексі підходів наукового пізнання, зокрема принципах об’єктивності, взаємозв’язку теорії та практики, єдності досліджуваних процесів із сучасними соціокультурними умовами. Для досягнення поставленої мети застосовано методи аналізу, когнітивний, структурно-функціональний, описовий та синтезу.

Наукова новизна. У статті обґрунтовано необхідність формування позитивного іміджу бібліотек на основі активного використання потенціалу бібліотечного колективу, застосування PR-інструментів, створення якісного медіаконтенту та забезпечення постійної комунікації з користувачами.

Основні висновки. З’ясовано, що дослідження формування іміджу українськими бібліотеками перебуває у центрі уваги науковців, оскільки воно відіграє важливу роль в ефективному функціонуванні книгозбірень, їхньої затребуваності суспільством. Визначено, що імідж бібліотеки – це фактор, який відіграє важливу роль в оцінці ефективності книгозбірні та є наслідком управлінських дій менеджменту, що виражається через сприйняття як користувачів, так і самих працівників бібліотеки. Носієм іміджу може виступати бібліотека як соціальний інститут, бібліотекар як представник цього інституту, бібліотечний сервіс або бібліотечний продукт.

Доведено, що формування ефективного іміджу бібліотеки – це результат продуманої політики бібліотеки, що включає уміле використання потенціалу колективу, залучення PR-інструментів, створення позитивного бібліотечного контенту, постійну комунікацію із користувачами. З’ясовано, що якісний медіаконтент є хорошим засобом залучення ширшої аудиторії користувачів, виступає дійовим інструментом бібліотечного маркетингу, котрий сприяє розповсюдженню інформації про бібліотеку, її продукти і сервіси, заходи, проєкти та програми, слугує рекламою для книгозбірні, є креативним доповненням її офіційного вебсайту і сторінок у соціальних мережах.