Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук

Складові підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій в Україні: методологія та дослідницькі методи

Надія Бачинська — 2023-06-23

Метою статті є обґрунтування основних методологічних підходів та дослідницьких методів основних складових підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій (ДІК) в Україні як напряму у межах інтегрованої спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (ІБАС) і наукової спеціальності 27.00.03 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (наукова галузь 27 – соціальні комунікації).

Методи дослідження. Методологічні підходи до вивчення обраного об’єкта визначаються соціальною орієнтацією документно-інформаційної діяльності, історичною природою процесів її розвитку як педагогічної системи, диференціацією професійного простору і соціальним замовленням на підготовку кадрів відповідної кваліфікації.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні методологічних підходів та визначенні дослідницьких методів запропонованих складових, що виокремлені шляхом експлікації об’єкта дослідження, серед яких: теоретико-методологічні засади дослідження підготовки фахівців; еволюція підготовки фахівців; суспільні вимоги до підготовки фахівців; організаційно-освітні умови підготовки фахівців та концептуальна модель підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій в умовах цифровізації.

Основні висновки. Розвиток системи підготовки фахівців для системи ДІК є інноваційним процесом, який вкладається у завдання соціального проєктування як виду науково-практичної діяльності, конструювання бажаних станів майбутнього та діагностики актуальних і перспективних проблем підготовки фахівців нової генерації.

Широкий контекст дослідження обраного об’єкта – історичний, соціокультурний, педагогічний – потребує застосування відповідних методів цих наук на кожному з етапів вивчення та до кожної зі складових об’єкта.

Наголошено, що вивчення становлення і розвитку підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій в Україні в історичному контексті та процесах розвитку інноваційних змістових й організаційно-освітніх умов функціонування не вичерпується пропонованими методологічними підходами до дослідження обраного напряму, які є варіативними і передбачають застосування також інших методів досліджень.

Особливості викладання освітньої компоненти «Концептуальні засади інформаційного пошуку» для підготовки магістрів

Оксана Збанацька — 2023-06-23

Метою статті є висвітлення практики викладання освітньої компоненти «Концептуальні засади інформаційного пошуку» для магістрів за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у Приватному вищому навчальному закладі «Київський університет культури».

Методи дослідження. Було застосовано науковий аналіз, синтез, узагальнення – для виокремлення змісту методики викладання та узагальнення інформації про вміст освітньої компоненти «Концептуальні засади інформаційного пошуку»; структурний – для визначення її структури; класифікації – для типологізації основних організаційних форм освітнього процесу. Логічний та системний підходи дозволили виявити особливості викладання освітньої компоненти, простежити взаємозв’язок теорії і практики.

Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні особливостей викладання освітньої компоненти «Концептуальні засади інформаційного пошуку» для магістрів за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» у Приватному вищому навчальному закладі «Київський університет культури», які раніше не розглядалися, та його практичного досвіду.

Основні висновки. Освітня компонента «Концептуальні засади інформаційного пошуку» є необхідною для майбутніх фахівців з інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Використання при її викладанні таких інноваційних методів, як побудова інтелект-карт і фасетів, розробка словникових статей для інформаційно-пошукового тезауруса із прикріпленням до кожного здобувача освіти персональної теми, пов’язаної з майбутньою магістерською роботою, формує у них уяву про предмет дослідження, а робота із сайтами бібліотек та архівів дає змогу накопичити інформаційні ресурси для написання роботи. Перспективи подальших досліджень полягають у тому, що обговорення структури, змістовного наповнення та особливостей викладання освітніх компонент має відбуватися на постійній основі, щоб покращити підготовку фахівців інформаційної сфери і сприяти подальшому розвитку спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Формування soft skills і компетенцій у здобувачів вищої освіти як підґрунтя адаптації майбутніх фахівців до професійної діяльності

Марина Цілина — 2023-06-23

Мета статті – визначити перелік soft skills і компетенцій, що формуються у процесі підготовки здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Документознавство, менеджмент органів державної влади та місцевого самоврядування» у Київському національному університеті культури і мистецтв.

Методи дослідження. Представлено сукупність загальнонаукових методів студіювання проблематики. Оглядово-аналітичний метод було застосовано під час опрацювання фахової і профільної літератури та визначення теоретичної основи дослідження; системний метод виявився ефективним при вивченні окремих вітчизняних практик формування та розвитку soft skills і компетенцій; застосування методу індукції дало змогу провести узагальнення та зробити висновок стосовно можливості використання досвіду інших закладів освіти у межах Київського національного університету культури і мистецтв. Наукова розвідка ґрунтувалася на принципах об’єктивності та цілісності.

Наукова новизна полягає у визначенні soft skills і компетенцій як підґрунтя адаптації до професійної діяльності в процесі підготовки майбутніх фахівців за освітньою програмою «Документознавство, менеджмент органів державної влади та місцевого самоврядування» Київського національного університету культури і мистецтв.

Основні висновки. Теоретична і практична підготовка здобувачів вищої освіти за освітньою програмою «Документознавство, менеджмент органів державної влади та місцевого самоврядування» у Київському національному університеті культури і мистецтв створює підґрунтя не тільки для професійних умінь, а й для поступового формування soft skills. А це, зі свого боку, сприятиме легшому інтегруванню молодих спеціалістів у майбутню професійну діяльність. Виявлення й аналіз різних груп таких навичок у процесі навчання та практики дає підстави стверджувати, що освіта справді сприяє розвитку soft skills.

Найбільш прийнятними для формування компетенцій фахівця у галузі документознавства є базові комунікативні навички, навички self-менеджменту, ефективного мислення й управлінські. Визначальною є також роль підприємницьких навичок та постійного навчання.

Моделювання інформаційних процесів в аналітичній діяльності

Володимир Варенко — 2023-06-23

Мета статті – виявити роль моделювання в інформаційних процесах із погляду розкриття латентної (прихованої) інформації та її вплив на прийняття ефективних рішень в аналітиці.

Методи дослідження. Методологія дослідження базується на загальнонаукових принципах системності, комплексності, усебічності пізнання, єдності теорії і практики. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових (оглядово- аналітичного, аналізу, синтезу, моделювання, системного підходу, узагальнення) та спеціальних (бібліографічного, інформаційної діагностики (експрес-аналізу)) методів на теоретичному та емпіричному рівнях дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та узагальненні відомих (про моделі та моделювання) і нових знань (про розкриття за допомогою моделювання латентної інформації в аналітиці) з погляду сьогодення та перспектив їх розвитку в межах одного дослідження.

Основні висновки. Відповідно до основного підходу в інформаційно-аналітичній діяльності, побудова концептуальних моделей інформаційних об’єктів, процесів і явищ дозволяє швидко і системно розкрити латентну інформацію щодо прихованих ідей, сенсів, зовнішніх і внутрішніх факторів, що впливають на ситуацію, тенденцій, закономірностей розвитку ситуації, причинно-наслідкових зв’язків, цілей дій суб’єктів, ризиків, загроз, проблем, зв’язків (залежностей), центрів сил, сфер їх інтересів та інших факторів, що є надто важливими в процесі прийняття виважених і ефективних рішень. Спрощена модель певного інформаційного процесу (проблеми) для аналітика/експерта передусім є ідеальним варіантом пізнання, економією сил і ресурсів (насамперед часу), а також запобіжником прийняття упереджених висновків і помилкових (неефективних) пропозицій і рекомендацій особам, які приймають рішення. Наголошено, що існуюча розгалужена видова різноманітність інформаційних моделей дозволяє аналітику/експерту ефективно застосовувати їх на будь-якому етапі дослідження. Особливе місце по праву належить моделюванню в проєктуванні бізнес-процесів. Отже, моделювання інформаційних процесів є універсальною методикою в роботі аналітика і потужним засобом досягнення ефективності в будь-якій діяльності.

Інформаційна концепція маркетингу: підходи до осмислення сутності

Оксана Матвієнко — 2023-06-23

Метою статті є окреслення сутності інформаційно-ресурсної та інформаційно-діяльнісної складових як системоутворюючих маркетингової діяльності й основи подальшої розробки інформаційної концепції маркетингу.

Методи дослідження. Застосовано метод сходження від абстрактного до конкретного для визначення, відділення та виокремлення інформаційної складової як істотної властивості та суттєвої ознаки маркетингу; гіпотетичний аналіз дав змогу окреслити сутність інформаційної концепції маркетингу, а інформаційний підхід – виявити інформаційну сутність маркетингової діяльності.

Наукова новизна дослідження полягає у: пропозиції розгляду маркетингової діяльності у теоретико-методологічному полі інформаційних наук; окресленні сутнісних інформаційних складових маркетингової діяльності, якими є інформація, інформаційні ресурси, інформаційний механізм маркетингу, інформаційно-комунікаційне поле маркетингової діяльності.

Основні висновки. Базовими для інформаційної концепції маркетингу є науково обґрунтовані принципи, закони і закономірності інформаційної діяльності, відповідно до яких визначається зміст інформаційно-комунікаційної маркетингової діяльності, розкриваються форми та види інформаційної маркетингової діяльності згідно з динамікою процесів якісного перетворення всієї інформаційної сфери життя, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та інформаційних потреб споживачів.

Інформаційний підхід до виявлення сутності інформаційної діяльності у маркетингу дає змогу розкрити найбільш характерні інформаційні аспекти, що визначають функціонування і розвиток маркетингу, і обґрунтувати теоретичні основи його інформаційної концепції. Інформаційна концепція маркетингу може бути побудована на основі вивчення у системних зв’язках таких складових: інформаційні науки – соціальна інформатика – інформаційна діяльність – інформаційні процеси та системи у соціальній сфері – прикладні соціально-комунікаційні технології – маркетинг.

Роль електронних бібліотек у збереженні і доступності культурної спадщини

Ольга Анісімова — 2023-06-23

Мета статті – висвітлити важливість збереження культурної спадщини, дослідити роль, яку відіграють електронні бібліотеки в цьому процесі, і проаналізувати актуальні напрями їхньої діяльності та проблеми їх адаптації до реалій сьогодення.

Методи дослідження ґрунтуються на поєднанні загальнонаукових, інтернаукових і власне наукових принципів наукового пізнання: об’єктивності, історизму, дослідницької доказовості, поняттєво-термінологічної одноманітності й точності, цілісності, практичної спрямованості. Також використано теоретичний, культурологічний і соціально-комунікаційно-інформаційний підходи, що дало змогу проаналізувати роль електронних бібліотек як системи соціально-інформаційних комунікацій, спрямованих на ефективне збереження і доступність рідкісних та унікальних документів.

Наукова новизна полягає у висвітленні динаміки технологічного розвитку інформаційних технологій та їх використання для збереження і доступності культурної спадщини, аналізі проєктів успішного використання електронних бібліотек для збереження і доступності рідкісних та унікальних документів. Детально проаналізовано переваги електронних бібліотек над традиційними бібліотеками, зокрема їх ефективність у збереженні і доступності рідкісних та унікальних документів, які можуть бути пошкоджені або втрачені через застарілість або інші чинники.

Основні висновки. Результати дослідження засвідчили важливу роль електронних бібліотек у збереженні і доступності рідкісних та унікальних документів. Підтверджено вагоме значення електронних бібліотек як системи соціально-інформаційних комунікацій, спрямованих на ефективне збереження і доступність рідкісних та унікальних документів.

Засвідчено, що убезпечення їх від пошкоджень та знищення, спрощення доступу до цих документів широкій аудиторії через інтернет дає можливість широкій аудиторії вивчати і досліджувати рідкісні та унікальні документи, що за інших умов могли бути доступними тільки обмеженій кількості дослідників.

Депонування результатів інтелектуальної діяльності: виклики й можливості відкритого доступу та відкритої науки для України

Алла Жарінова — 2023-06-23

Мета статті – дослідити місце процесу депонування результатів інтелектуальної діяльності в рамках парадигми відкритої науки; узагальнити відповідні міжнародні напрацювання; запропонувати їх використання для трансформації системи депонування в Україні.

Методи дослідження. У статті застосовано сукупність загальнонаукових методів узагальнення і аналізу, синтезу і прогнозування та спеціальних бібліотекознавчих методів, що дало змогу досягти проголошеної мети.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні потреби трансформації політик і процесів депонування результатів інтелектуальної власності та розбудови відповідної інфраструктури з урахуванням концепції відкритого доступу і відкритої науки й відповідної міжнародної практики.

Основні висновки. Впровадження парадигми відкритої науки є актуальною світовою тенденцією, яка передбачає забезпечення оперативного й довготривалого доступу до результатів наукових досліджень і даних. Ця тенденція породжує низку викликів як перед ученими, так і перед тими, хто відповідальний за процеси публікації, зберігання та збереження даних, зокрема бібліотеками. Трансформація системи депонування результатів інтелектуальної власності в Україні має враховувати найкращий міжнародний досвід щодо розбудови дослідницької інфраструктури та створення репозитаріїв публікацій і даних; забезпечення їхньої сумісності та здатності до взаємодії; активніше запровадження культури препринтів і відкритого рецензування; розвиток політик щодо публічних ліцензій та авторського права; потреби відповідних досліджень і практик у галузі цифрового кураторства. Особливо з огляду на схвалений в Україні у жовтні 2022 р. Національний план відкритої науки та потребу в інтеграції з Європейською хмарою відкритої науки, а також нову редакцію Закону України «Про авторське право та суміжні права», що набула чинності з 1 січня 2023 р.

Формування краєзнавчих електронних ресурсів як пріоритетний напрям діяльності публічних бібліотек України

Людмила Прокопенко — 2023-06-23

Метою статті є аналіз формування краєзнавчих електронних ресурсів як пріоритетного напряму діяльності публічних бібліотек України.

Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових принципах об’єктивності і системності, комплексності та усебічності пізнання. Використання формально-логічного і соціально-комунікаційного підходів сприяли досягненню поставленої мети.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні важливості активізації роботи з формування краєзнавчих електронних ресурсів українськими публічними книгозбірнями, що у перспективі стане вагомим складником Національної електронної бібліотеки України.

Основні висновки. Нагальним питанням для всіх публічних бібліотек країни є управління краєзнавчими електронними ресурсами. Саме тому надзвичайно важливо зосередити увагу на питаннях формування зведених електронних каталогів, розробці механізму інтеграції електронних бібліотек та підготовці єдиного плану оцифрування видань із краєзнавства. Сьогодні важливо забезпечити дійову координацію та комунікацію між провідними бібліотеками держави з підготовки єдиного плану діючих і запланованих проєктів, визначення стратегії розвитку та вироблення практичних рекомендацій подальшої розбудови краєзнавчих електронних ресурсів. Об’єднання всіх електронних бібліотек країни в інтегровану корпоративну систему «Національна електронна бібліотека України» сприятиме у подальшому оптимізації витрат на її формування і підвищить ефективність організації комунікаційних процесів. Завдяки створенню цього інтерактивного цифрового простору з’являться ширші можливості реалізації різних моделей функціонування інформаційного простору країни, у тому числі бібліотек, архівів, музеїв. Ця нова інноваційна парадигма передбачає електронну, сервісну та партнерську моделі роботи. Також це слугуватиме зміцненню почуття єдності з усім інформаційним співтовариством, підноситиме мотивацію зробити свій внесок у розбудову бібліотечної сфери.

Електронні інформаційні ресурси бібліотек галузевих закладів вищої освіти України під час карантинних обмежень та воєнного стану

Антоній Ржеуський — 2023-06-23

Метою статті є визначення лідера серед бібліотек галузевих закладів вищої освіти України із надання електронних інформаційних ресурсів.

Методи дослідження. У дослідженні було використано методи: синтезу, комплексності, порівняльного аналізу, усебічності пізнання, інформаційної діагностики, узагальнення, абстрагування, систематизації, статистичний, оглядово-аналітичний, бенчмаркінгу; системний, функціональний, соціально-комунікаційний, критичний та конструктивний підходи.

Наукова новизна полягає у визначенні множини електронних інформаційних ресурсів, які надаються бібліотеками під час карантинних обмежень та воєнного стану, що дозволяє встановити бібліотеку-лідера серед книгозбірень галузевих закладів вищої освіти України, досвід якої доцільно детально проаналізувати і поширити на інші книгозбірні.

Основні висновки. Досліджено веб-сайти бібліотек галузевих закладів вищої освіти України. Проведено порівняльний аналіз електронних інформаційних ресурсів бібліотек під час карантинних обмежень та воєнного стану. Дослідження дозволило визначити лідера серед бібліотек галузевих закладів вищої освіти України із забезпечення користувачів інформаційними ресурсами під час карантину та воєнного стану. Ним виявилася бібліотека Київського університету імені Бориса Грінченка. Вона надає користувачам низку дистанційних електронних інформаційних ресурсів: електронний каталог, інституційний репозитарій, аудіокниги, віртуальні виставки, нові надходження у вигляді презентацій, повнотекстові колекції рідкісних видань та творів Б. Грінченка, тестовий доступ до наукометричних платформ та баз даних: Scopus, Web of Science, EBSCOhost, Bentham Science, ScienceDirect, корпоративної електронної бібліотеки Alpina Digital. Доцільно, щоб бібліотека-лідер поділилась досвідом з іншими книгозбірнями.

Особливості цифрового середовища університетських бібліотек на сучасному етапі

Юлія Куліш — 2023-06-23

Мета статті полягає у виокремленні та аналізі основних компонентів цифрового середовища університетської бібліотеки та пов’язаних з ним переваг і вимог до бібліотечних працівників.

Методи дослідження ґрунтуються на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, комплексності та усебічності пізнання, застосуванні системно-структурного підходу й аналітико-синтетичної обробки наукових текстів.

Наукова новизна. Представлений у статті аналіз цифрового середовища університетських бібліотек та отримані результати є внеском у теоретичне обґрунтування процесу формування нового покоління бібліотечних закладів, орієнтованих на передовий технологічний потенціал цифрової епохи, що здатен посилити їх суб’єктність у контексті нелінійної моделі комунікації.

Основні висновки. Результати дослідження засвідчили тенденцію до видозміни цифрового ландшафту університетської бібліотеки під впливом пришвидшених темпів технологічної еволюції у ХХІ столітті. У статті проаналізовані структурні особливості цифрового середовища університетських бібліотек, яке складається зі «старих» (часів інтернет-революції) та «нових» (ініційованих 4IR) компонентів. Наголошено, що його трансформація і технологічна еволюція у ХХІ столітті пов’язані з переходом від перших до других. До «старих» цифрових компонентів належать OPAC, CD-ROM і флеш-накопичувачі, а до «нових» – AI, Cloud Computing, блокчейн, робототехніка, Big Data. Аналіз цифрових компонентів оновленого середовища університетської бібліотеки доводить, що використання передових технологій вимагає від бібліотечних працівників роботи над розвитком затребуваних навичок, постійного удосконалення вміння використовувати інструменти і опції, які розкривають їхній потенціал, формують лідерські якості та необхідний досвід роботи в умовах коеволюції антропо- і техносфер.

Використання гейміфікованих механік для стимулювання UGC в інтернет-маркетингу бібліотек

Микола Маранчак — 2023-06-23

Метою статті є висвітлити дійові гейміфіковані механіки в інтернет-маркетингу інформаційно-бібліотечної галузі для стимулювання створення новітніх форм користувацького контенту, або User Generated Content (UGC), що може покращити позиції та органічне охоплення офіційного облікового запису бібліотеки у Web 2.0.

Методи дослідження базувалися на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності, комплексності, усебічності пізнання. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових (опису, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) та спеціальних (бібліографічного, вибіркового спостереження, групування, контент-аналізу) методів на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає у: виявлених гейміфікованих механіках стимулювання UGC, які сприяють результативності діяльності інтернет-маркетолога інформаційно-бібліотечної галузі; пропозиціях використання перевірених в інших галузях типів гейміфікації та характерних рис гри у залученні користувачів до взаємодії з бібліотечними закладами у Web 2.0.

Основні висновки. Серед пріоритетних завдань інтернет-маркетологів бібліотек – підтримка взаємодії з наявною користувацькою базою та залучення нових клієнтів до інформаційно-бібліотечних закладів. Використання новітніх форматів контенту, а також задіяння до його створення та розповсюдження користувачів Web 2.0 сприяють цим пріоритетним завданням. Незалежно від того, залучена авдиторія до створення UGC шляхом гейміфікованої активації, іншої механіки чи власної ініціативи, користувацький контент підвищує довіру до бібліотеки тих людей, які втомилися від прямої реклами і не реагують на неї. Гейміфіковані механіки – лише один із можливих способів залучення авдиторії до UGC, але на досвіді міжнародних та українських компаній доводить свою ефективність і необхідність використання інтернет-маркетологами будь-якої сфери, в тому числі інформаційно-бібліотечної галузі.

Становлення концептуальної моделі електронної бібліотеки ДНТБ України

Олена Шмаглій — 2023-06-23

Мета статті – проаналізувати особливості та передумови створення повносистемної моделі електронної бібліотеки ДНТБ (Державної науково-технічної бібліотеки) України, розглянути окремі напрями формування Концепції електронної бібліотеки (ЕБ) повнотекстових наукових та науково-технічних інформаційних ресурсів.

Методи дослідження. Методологія статті базується на застосуванні методів наукового пізнання – аналітико-синтетичного, структурно-ресурсного, статистичного, контент- аналізу теоретико-методологічних підходів до формування понятійного апарату та сучасного фонду електронних документів ДНТБ України.

Наукова новизна полягає в аналітичному дослідженні та обґрунтуванні специфіки і передумов створення повносистемної моделі електронної бібліотеки ДНТБ України. Визначено та умотивовано окремі напрями формування Концепції ЕБ Державної науково-технічної бібліотеки України як «дорожньої карти» реалізації проєктних рішень, що мають впроваджуватися.

Основні висновки. Становлення повносистемної моделі електронної бібліотеки ДНТБ України передбачає забезпечення користувачів інтернету вільним і відкритим доступом до наукового та науково-технічного інформаційного ресурсного простору закладу і потребує комплексного підходу до реалізації рішень, що впроваджуються. «Дорожньою картою» в цьому сенсі є теоретико-методологічна розробка та обґрунтування Концепції ЕБ. Введення повносистемної концептуальної моделі ЕБ дасть можливість ДНТБ України забезпечити більшу доступність документів, надання яких користувачам обмежено або ускладнено (рідкісні книги, дисертації, депоновані рукописи, архіви); організувати фонд документів, що існує виключно в електронному форматі, його каталогізацію та доступ до нього; надати користувачам якісно нові можливості для роботи з великими обсягами електронних даних з одночасним виконанням функцій страхового фонду для збереження документів.