Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук

Освітньо-професійна програма «Інтернет-журналістика та блогінг»: міждисциплінарність у змісті спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

Надія Бачинська — 2022-12-28

Мета дослідження – виявлення і обґрунтування переліку компетентностей, необхідних фахівцю у межах міждисциплінарної спеціалізації «Інтернет-журналістика та блогінг» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Методологія дослідження базується на використанні сукупності загальнонаукових і спеціальних методів: аналізу та синтезу, методу порівняльного аналізу для зіставлення стандартів вищої освіти, які утворюють предметне поле діяльності майбутнього фахівця спеціалізації « Інтернет-журналістика та блогінг» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»; метод контент- аналізу при дослідженні текстів і документів; гіпотетичний метод при обґрунтуванні необхідності інтернет-журналістики у предметності діяльності інституцій та інфраструктури документно-інформаційної сфери.

Наукова новизна полягає у виявленні переліку компетентностей, необхідних фахівцю у межах міждисциплінарної спеціалізації « Інтернет-журналістика та блогінг» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» та обґрунтуванні основного фокусу освітньої програми, який окреслено як формування та розвиток професійної компетентності у забезпеченні прес-стратегій у різних формах їх реалізації в цифровому соціально-інформаційному середовищі як інтегративної діяльності, що включає інформаційно(документно)-комунікативну та журналістську компоненти.

Висновки. Підвищення конкурентоспроможності сучасних фахівців унормовується сьогодні введенням до освітнього процесу міждисциплінарних освітніх програм. Пропозиція освітньо-професійної програми « Інтернет-журналістика та блогінг» за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» передбачає опанування знаннями, що належать до спеціальностей 061 Журналістика та 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, які визначають її предметну область та інтеграцію змісту освіти у цих галузях. Прогнозована діяльність майбутнього фахівця за освітньо-професійною програмою «Інтернет-журналістика та блогінг» перебуває у межах таких основних концептів, як «інформаційний ресурс» – «соціальні комунікації» – «інформаційний продукт» у їх взаємозв’язку і опосередкованості використанням цифрових технологій. Основний фокус освітньої програми і спеціалізації полягає у формуванні та розвитку професійної компетентності у забезпеченні прес-стратегій у різних формах їх реалізації в цифровому соціально-інформаційному середовищі як інтегративної діяльності, що включає інформаційно(документно)-комунікативну та журналістську компоненти.

Особливості розбудови системи вищої бібліотечно-інформаційної освіти в країнах Азії

Анатолій Гуменчук — 2022-12-28

Метою дослідження є визначення сучасного стану та тенденцій розвитку моделей вищої бібліотечно-інформаційної освіти в країнах Азії, встановлення можливостей запозичення їх кращих освітніх практик в Україні. У статті визначено азійські країни-лідери модернізації національних систем вищої ступеневої бібліотечно-інформаційної освіти, серед яких як розвинуті країни світу (Японія), так і країни, що швидко розвиваються (Китай, Республіка Корея, Сінгапур, Індонезія, Малайзія, Туреччина, Філіппіни).

Методологія дослідження базується на використанні евристичних можливостей соціокультурного та системного підходів, джерелознавчому та компаративному методах, контент-аналізі бакалаврських і магістерських освітніх програм бібліотекознавчого спрямування.

Наукова новизна дослідження полягає у доведенні спільного та відмінного в системах вищої бібліотечно-інформаційної освіти провідних азійських країн, уведенні до наукового обігу результатів аналізу змісту та структури бібліотекознавчих освітніх програм кращих університетів провідних країн Азії. Зазначено, що ці освітні заклади успішно імплементували в освітню практику всі базові принципи Болонського процесу, що сприяло підвищенню якості підготовки бібліотечних фахівців, їх конкурентоспроможності на світовому ринку праці.

Зроблено висновки щодо основних принципів, закладених в основу модернізації бібліотекознавчих освітніх програм, встановлено соціокультурні, економічні, географічні та політичні чинники, що зумовили різноманіття моделей підготовки інформаційних фахівців різних рівнів. Визначено специфіку ступеневої підготовки бакалаврів, магістрів і докторів філософії зі спеціальності «Бібліотекознавство та інформаційні науки» у провідних азійських університетах, охарактеризовано профілі та зміст їх освітніх програм. Встановлено організаційні та когнітивні особливості підготовки бібліотечно-інформаційних кадрів різних освітніх рівнів, охарактеризовано ключові компетентності, які набувають здобувачі освіти під час їх опанування. Наголошено на перспективних для України здобутках та інноваціях кращих моделей підготовки бібліотечно-інформаційних фахівців у країнах Азії, які варто реалізувати в межах єдиної інтегрованої спеціальності 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

«Управління документацією у цифровому середовищі» – освітньо-професійна програма цифрового спрямування

Оксана Матвієнко — 2022-12-28

Метою статті є окреслення ІТ-управлінської складової, яка визначає інноваційність освітньо-професійної програми документознавчого профілю «Управління документацією у цифровому середовищі».

Методи, застосовані у дослідженні: термінологічний аналіз – для обґрунтування термінів «управління документацією» та «цифрове середовище організації»; гіпотетико-дедуктивний – для виявлення трудових функцій, завдань та видів діяльності фахівця з управління документацією у цифровому середовищі.

Наукова новизна полягає у пропозиції освітньо-професійної програми документознавчого профілю «Управління документацією у цифровому середовищі» як актуальної спеціалізації в умовах цифрових трансформацій суспільства загалом та документно-інформаційної сфери зокрема, обґрунтуванні трудових функцій, завдань та видів діяльності фахівця. Запропоновано визначення «управління документацією у цифровому середовищі підприємства» як поліфункціональний напрям діяльності з організації документаційного забезпечення управління, здійснюваний шляхом стратегічного планування, керівництва побудовою і використання цифрової інфраструктури підприємства.

Висновки. Реалізація державних програм цифровізації всіх сфер суспільної практики потребує відповідного кадрового забезпечення – фахівцями документознавчого профілю за освітньо-професійною програмою з умовною назвою «Управління документацією у цифровому середовищі» із кваліфікацією «документознавець, менеджер з управління документацією у цифровому середовищі».

Узагальненим напрямом діяльності фахівця є стратегічне планування і керівництво впровадженням єдиної системи управління документами організації.

Сучасними техніко-технологічними вимогами щодо компетентностей у галузі управління документацією у цифровому середовищі є знання трендів цифрових технологій, стандартів та нормативних документів, які регулюють життєвий цикл ІТ-систем і продуктів, уміння вибудовувати технологічну політику організації тощо.

Інноваційність освітньо-професійної програми визначається складовою «ІТ-управління» у об’єкті вивчення та діяльності документознавця.

Конвергентність пропонованої освітньо-професійної програми потребує предметного розгляду змісту її ІТ-управлінської складової для формування навчальних планів підготовки, імперативом яких є базова документознавча освіта за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Нормативно-правове забезпечення впровадження інформаційних технологій у діяльність архівних установ України

Олена Артеменкова — 2022-12-28

Мета статті – проаналізувати вітчизняну нормативно-правову базу щодо впровадження інформаційних технологій у діяльність архівних установ країни.

Методологічну основу статті сформував комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження. Використано нормативний підхід; методи аналізу, джерелознавчого пошуку, структурно-функціональний, описовий.

Наукова новизна полягає у констатації факту демократичності доступу до інформаційних ресурсів Національного архівного фонду України, адже нині значно розширилась свобода доступу до архівних документів; архіви відкрили свої фонди для всіх бажаючих; у більшості випадків скористатися архівною інформацією тепер можна, не виходячи з дому, 24/7; у пріоритеті – інтереси окремого користувача.

Висновки. Упорядкування законодавчої бази для якнайшвидшого та якнайширшого впровадження інформаційних технологій в архівну галузь країни є складним і надзвичайно актуальним завданням, яке потребує постійної уваги та значних зусиль як нормотворців, так і провідних фахівців галузі, добре обізнаних із проблемними питаннями. У найближчій перспективі пріоритетними завданнями мають стати: 1) цифровізація всіх процесів в архівній справі країни, діловодстві та державній системі страхового фонду документації; 2) організація формування і забезпечення гарантованого збереження документів Національного архівного фонду України як складника вітчизняної та світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства; 3) популяризація архівної справи через широке висвітлення архівних документів до пам’ятних і ювілейних дат, визначних подій в історії України; 4) забезпечення реалізації державної політики у сфері створення та ефективного функціонування державної системи страхового фонду документів.

Публічні бібліотеки об’єднаних територіальних громад одещини в умовах воєнного стану: особливості діяльності

Ірина Бурміс — 2022-12-28

Метою статті є виявлення особливостей діяльності публічних бібліотек Одещини в умовах воєнного стану з акцентуванням уваги на основних напрямах їх роботи з моменту повномасштабного вторгнення російських військ.

Методологія дослідження базується на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності та комплексності пізнання. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових (опис, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) та спеціальних (збір та обробка інформації вибіркового спостереження, контент-аналіз) методів на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в узагальненні та систематизації нових і відомих даних про роботу публічних бібліотек Одещини в умовах воєнного стану.

Висновки. Стверджується, що в умовах повномасштабного вторгнення та війни з Росією публічні бібліотеки Одещини, за підтримки громад й інших колег по цеху, по суті, перетворилися на важливі осередки життєдіяльності ОТГ, медіа- та культурні центри, територію співтворення, порозуміння, психологічного комфорту і безпеки. Коротко описано, що, долаючи серйозні виклики й загрози, публічний бібліотечний простір регіону сьогодні позиціонується не лише як простір просвітництва та толерантності, культури, науки і освіти, але й як національно-патріотичний і антикризовий осередок підтримки, консолідації та зростання соціального і людського капіталу. Увагу зосереджено на тому, як під час війни публічні бібліотеки солідаризуються із громадами, використовують усі дійові форми та методи співпраці для допомоги громаді, опираючись на власні напрацювання та досвід. Зазначено, що у рамках співпраці з органами місцевого самоврядування публічні бібліотеки Одеської області активно сприяють формальній і неформальній освіті, самоосвіті та розвитку громади, популяризують читання і надають доступ до книжкового фонду, виконують свої функції як культурні центри (лекції, дискусії з різними фахівцями, книжкові виставки, майстер-класи, творчі зустрічі тощо), проводять заходи та уроки національно-патріотичного виховання, підтримують Збройні Сили України, забезпечують інформаційно-консультативну підтримку, допомагають біженцям і внутрішньо переміщеним особам з якомога швидшою адаптацією на новому місці та інтеграцією у місцеву громаду.

Особливості контенту краєзнавчих ресурсів бібліотек півдня України

Євген Забіянов — 2022-12-28

У зв’язку із всебічним використанням інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються зміни в інформаційних потребах краєзнавчого змісту. Читацький попит теперішньої аудиторії спонукає до розширення інформаційного забезпечення, цифровізації інформації та збільшення краєзнавчого контенту в електронному сегменті.

Метою статті є аналіз контенту краєзнавчих ресурсів бібліотек Півдня України та виокремлення особливостей його формування щодо задоволення читацьких інтересів.

Методологією дослідження обрано контент-моніторинг офіційних веб-сайтів, електронних бібліотек і блогів бібліотек Миколаївщини, Херсонщини, Одещини та оглядово- аналітичний метод опрацювання наявного теоретичного надбання із теми дослідження.

Наукова новизна полягає у висвітленні специфіки формування та різноманіття контенту електронних краєзнавчих інформаційних ресурсів з орієнтацією на задоволення читацьких запитів, адже користувачі краєзнавчими документами останнім часом виявляють підвищений інтерес до документів на новітніх носіях інформації.

У висновках визначено роль краєзнавчих електронних ресурсів бібліотек Півдня України в інформаційному просторі регіону, а також подальші перспективи їх генези та розвитку. Акцентовано, що одним із пріоритетних напрямів краєзнавчої діяльності бібліотек у формуванні регіональної ідентичності є спільна діяльність бібліотечних установ із культурно-освітніми, науково-дослідними, архівними установами, громадськими ініціативами та організаціями. Наголошено, що інтенсивний розвиток цифрових бібліотечних проєктів у поєднанні з вивченням краєзнавчих інформаційних потреб відкривають додаткові шляхи для реалізації завдань бібліотек із забезпечення широкого доступу користувачів до унікальних краєзнавчих контентних ресурсів та відіграють надзвичайно важливу роль в інформаційному просторі регіону.

Внесено пропозиції щодо вдосконалення цифрового контенту із краєзнавства в поєднанні з вивченням краєзнавчих інформаційних потреб.

Взаємодія національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського із закладами вищої освіти в умовах інформаційної технологізації

Оксана Клименко — 2022-12-28

Одним із найважливіших напрямів модернізації всієї бібліотечно-інформаційної сфери країни є налагодження тісної взаємодії вітчизняних бібліотек із закладами вищої освіти.

Метою статті є розкриття основних тенденцій та напрямів співпраці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського з вітчизняними і закордонними закладами вищої освіти.

Методологічну основу статті сформував комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового дослідження. Використано принцип єдності взаємозв’язку із сучасними умовами; нормативний та альтернативний підходи; методи аналізу, джерелознавчого пошуку, когнітивний, структурно-функціональний, описовий, синтезу.

Наукова новизна полягає в аргументуванні диверсифікаційної взаємодії НБУВ та ЗВО як інвазивного процесу у найближчому майбутньому за такими векторами: зміна стратегій практики та програм стажування; участь НБУВ у конкурсах студентських наукових робіт; якісна модифікація у сфері підвищення кваліфікації (НБУВ як база для викладачів профільних ЗВО і навпаки – профільні ЗВО як база для фахівців НБУВ) та ін.

Висновки. Вплив глобалізації та динамічної інформаційної технологізації суспільства вимагає прискорення інтеграційних процесів, модернізації розбудови структури і якісної стратегії взаємодії між ринками освітніх послуг та праці, тому: 1) потрібно швидкими темпами розвивати оптимальні форми взаємодії на партнерських засадах між профільними ЗВО та НБУВ, 2) інтенсифікувати процеси комунікації через збагачення методів взаємодії, урізноманітнення платформ (форуми, зустрічі, круглі столи тощо), 3) раціонально поширювати найкращий досвід як вітчизняної співдії, так і закордонної. Взаємодія Національної бібліотека України імені В. І. Вернадського із закладами вищої освіти конструктивно розвивається у таких апробованих напрямах, як міжнародне співробітництво, співпраця, партнерство, інтеграція, координація та кооперація. Міжнародне співробітництво НБУВ із закордонними ЗВО реалізовується через традиційний документообмін, спільну організацію та активну участь у наукових конференціях, членство у редакційних колегіях періодичних фахових видань. Перспективним напрямом розвитку інформаційного сервісу є партнерська взаємодія НБУВ із бібліотеками провідних вітчизняних ЗВО.

Публічні бібліотеки України в умовах воєнного стану: втрати і виклики

Людмила Кузнецова — 2022-12-28

Метою статті є дослідження та узагальнення наслідків руйнувань і втрат публічних бібліотек України під час повномасштабного наступу Росії на територію України з 24 лютого 2022 року.

Методологія дослідження ґрунтується як на загальнонаукових методах – аналізу, синтезу, так і застосовуються інформаційний, ретроспективний методи дослідження, за допомогою яких простежується стан публічних бібліотек під час російської військової агресії на територію України і окупації окремих територій із лютого 2022 року.

Наукова новизна дослідження полягає у систематизації широкого фактичного матеріалу стану українських бібліотек під час російської військової агресії; вперше введено у науковий обіг окремі статистичні дані та інформаційні матеріали щодо втрат і зруйнування публічних бібліотек під час повномасштабного наступу РФ із лютого 2022 р.

Висновки. Досліджуючи наслідки руйнування і втрат публічних бібліотек із початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, можна визначити основні тенденції:

спостерігається скорочення мережі публічних бібліотек в усіх регіонах України, особливо в зонах військових бойових дій;
відбуваються процеси руйнування і пошкодження (повне або часткове) будівель бібліотек, втрати ними матеріально-технічних засобів (комп’ютери, мультимедійне обладнання, меблі тощо);
триває повна або часткова втрата бібліотечних фондів окремими публічними бібліотеками, особливо у Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій та інших прифронтових областях;
нині вже фіксуються втрати в ході війни, але визначений розмір завданих збитків публічних бібліотек досить орієнтовний і збільшуватиметься із продовженням війни;
незалежно від складної ситуації в умовах воєнного стану і продовження збройної агресії, публічні бібліотеки намагаються проводити волонтерську, просвітницьку, інформаційну діяльність.

Враховуючи, що бібліотеки відіграють значну роль у збереженні національних інтересів, проблема захисту бібліотечних фондів в умовах війни є важливою складовою культурної політики української держави. Міністерству культури та інформаційної політики необхідно вже нині, не чекаючи завершення війни, розробляти разом з іншими державними структурами пропозиції по відновленню пошкоджених будівель бібліотек, збереженню існуючих і створенню нових фондів. Основними завданнями бібліотекарів має бути також збереження для майбутніх поколінь пам’яті про героїчну боротьбу українців за свою державу під час збройної російської агресії, систематизація документальних свідчень про бойовий шлях ЗСУ, добровольчих батальйонів, діяльність територіальної оборони, волонтерів, фактів злодіяння російських агресорів під час тимчасової окупації окремих регіонів України.

Наукове вивчення документів Київської митрополії синодального періоду як інформаційного джерела

Олена Осієвська — 2022-12-28

Архівні матеріали про функціонування Київської митрополії становлять на сьогодні значну частину Національного архівного фонду України. В них міститься інформація, що стосується не лише суто церковного життя, але і справ культурного, соціального, економічного та політичного характеру.

У статті досліджується процес введення у науковий обіг документів Київської митрополії та розглядаються перепони, що стояли перед науковцями в різні періоди – імперський, радянський, сучасний.

Мета статті – розкриття процесу дослідження науковцями впродовж ХІХ – початку ХХІ століття документів Київської митрополії як інформаційного джерела.

Методологія дослідження спирається на застосування методів загального та спеціального характеру. Із загальних методів найбільш ефективними є діалектичний і логічний, за допомогою яких вивчався зв’язок між суспільними процесами та науковими дослідженнями. Зі спеціальних нами було застосовано історичний та порівняльний, що дало можливість простежити процес вивчення документів Київської митрополії як інформаційного джерела та досягнення у цьому напрямі в різні хронологічні проміжки часу.

Наукова новизна полягає у спробі узагальнити і з’ясувати умови та особливості дослідження інформаційного потенціалу документів Київської митрополії синодального періоду.

Висновки. Можемо виділити три основні періоди, впродовж яких тією чи іншою мірою дослідники звертали увагу та актуалізували інформаційний потенціал зазначених архівних джерел. Перший період – від кінця ХVІІІ і до початку ХХ століття – мав характер початкового ознайомлення і введення в науковий обіг окремих документів, меншою мірою комплексів документів, Київської митрополії. Другий період – це вже час функціонування радянської владної системи у 1920–1991 роках. Третій період вивчення документів як інформаційного джерела припадає на часи незалежності України після розпаду СРСР і починається від 1991 року.

Видова специфіка електронних краєзнавчих баз даних вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки

Оксана Антонюк — 2022-12-28

Мета статті полягає в аналізі стану видової специфіки електронних краєзнавчих баз даних Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки (ВОУНБ), їхніх змістових і жанрових особливостей та визначенні напрямів вдосконалення організації їх формування.

Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів наукового пізнання (аналітико-синтетичного, статистичного, контент-аналізу електронних краєзнавчих баз даних, зокрема електронно-бібліографічного масиву).

Наукова новизна. Впровадження інформаційних технологій значно збагатило ефективну краєзнавчу бібліографічну діяльність ВОУНБ та зробило доступнішими її результати – краєзнавчі інформаційні продукти та послуги. Особлива увага приділена ресурсам власної генерації, а саме електронним краєзнавчим базам даних ВОУНБ.

Висновки. У статті проаналізовано ресурси власної генерації Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки, що є центром інформаційної підтримки краєзнавчих досліджень Вінницького регіону. Наведено перелік та здійснено характеристику електронних краєзнавчих баз даних, які спрямовані на інформаційну підтримку теоретичних і практичних аспектів краєзнавчої діяльності в регіоні. Доведено, що на цьому етапі у центрі уваги є інтеграція бібліографічних інформаційних ресурсів, використання сучасних інформаційних технологій для розширення сфери послуг, забезпечення бібліотек основними бібліографічними, повнотекстовими інформаційними ресурсами. Все це збагачує інформаційний потенціал бібліотеки, розширює інформаційну базу для впровадження різноманітних запитів, надає користувачам нові можливості для інформаційного забезпечення наукової діяльності. Отримані результати дослідження засвідчили тенденцію до домінування у використанні у культурному процесі бібліографічних краєзнавчих електронних інформаційних ресурсів. Аналіз використання та зацікавленості користувачів представленою інформацією та надання відкритого віддаленого доступу доводять важливість краєзнавчого контенту, покликаного сприяти формуванню історико-культурної ідентичності регіону в контексті історії держави.

Соціальна мережа TikTok як засіб інтернет-маркетингу бібліотек України

Надія Маранчак — 2022-12-28

Метою статті є обґрунтування актуалізації використання бібліотеками України соціальної мережі TikTok як ефективного засобу інтернет-маркетингу та виявлення його специфіки на платформі.

Методологія дослідження. Досягненню поставленої мети сприяло використання сукупності наукових методів: аналізу, синтезу, індукції, комплексності та усебічності пізнання, інформаційної діагностики, узагальнення, абстрагування та систематизації. Зокрема, за допомогою методу статистичного аналізу стало можливим з’ясування стану присутності бібліотек України в TikTok.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні стану присутності бібліотек України в соціальній мережі TikTok, аргументації необхідності та ефективності використання бібліотечними закладами цієї платформи як засобу інтернет-маркетингу, а також в окресленні методів його успішної реалізації. Запропоновано використання терміна «слідкувач», який є офіційним у соціальній мережі TikTok у його локалізації для України, і означає «користувач, який підписався на сторінку».

Висновки. Сьогодні використання публічними бібліотеками України соціальної мережі TikTok як засобу інтернет-маркетингу актуалізується через перспективні можливості на цій платформі, а саме: охоплення цільової аудиторії (91 % аудиторії TikTok); налагодження ефективної комунікації з користувачами через трендовий формат контенту TikTok; формування іміджу діджиталізованого та популярного закладу серед молоді; широкий інструментарій для самостійного створення якісного контенту; просування без вкладень рекламного бюджету завдяки алгоритмам і віральності платформи та рівні шанси потрапляння в «Рекомендоване» як у сторінок мільйонників, так і у нових облікових записів.

Специфічними методами успішної реалізації бібліотечного відеоконтенту в соціальній мережі TikTok як основи ефективного інтернет-маркетингу на цій платформі виявились: попереднє визначення контенту для своєї сторінки, який би користувачі копіювали; адаптація під бібліотечну тематику трендів TikTok; дотримання правила зацікавлення аудиторії з перших трьох секунд відео; використання у створенні контенту результатів останніх досліджень актуальних тенденцій TikTok; регулярне створення контенту (3–5 роликів на тиждень) та аналіз найуспішніших форматів публікацій.

Трансформація інформаційних ресурсів публічних бібліотек України в сучасних умовах

Євгеній Чумак — 2022-12-28

Мета статті – обґрунтувати трансформацію інформаційних ресурсів публічних бібліотек України у сучасних умовах.

Методологічна основа статті базувалася на системному, інформаційно-сервісному та модерністському підходах і застосуванні принципів об’єктивності та всебічності пізнання. Органічне поєднання методів структурно-функціонального аналізу, синтезу та когнітивного дозволило успішно реалізувати поставлену мету.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні поділу інформаційних ресурсів бібліотек залежно від етапів запровадження новітніх технологій у бібліотечні процеси на традиційні, інноваційні та новітні. Проаналізовано наявні та запропоновано авторське розуміння терміна «електронні інформаційні ресурси бібліотек». Аргументована необхідність застосування електронних інформаційних ресурсів (е-каталог, електронна бібліотека, колекції оцифрованих видань) публічними бібліотеками як важливими складниками інфосфери суспільства.

Висновки. Цифровізація стимулює загальну тенденцію трансформації публічних бібліотек України в хаби з комплексного опрацювання усіх видів інформації на всіх носіях. Використання в бібліотечній практиці нових медіа сприяє продукуванню актуальних електронних інформаційних ресурсів, що знаменує третій етап застосування інформаційно-комунікаційних технологій у роботу бібліотек. У публічних бібліотеках України нині сформовано такі види електронних інформаційних ресурсів: а) електронні каталоги; б) повнотекстові бази даних; в) електронні колекції текстових аналогів друкованих видань; г) колекції оцифрованих видань; д) електронні документи, які не мають друкованих аналогів; е) електронні публікації аудіо- та відеоінформації; ж) мультимедійні продукти. Електронні інформаційні ресурси збагачують асортимент і включають такі аудіовізуальні продукти: аудіозаписи, фільми, відео, слайди, презентації тощо, серед яких – виставки і екскурсії бібліотекою, реклама нових надходжень, зустрічі онлайн із відомими людьми чи вирішення актуальних питань громади та ін. Власні акаунти у соціальних мережах (Facebook, Twitter, Pinterest, Instagram), месенджерах (WhatsApp, Telegram, Viber), відеохостингах (YouTube), з одного боку, мають значний потенціал для популяризації бібліотеки, з іншого, є платформою апробації затребуваності створюваних бібліотеками електронних інформаційних ресурсів.

Цифрові комунікації як інструмент інноваційної діяльності публічних бібліотек України

Іван Ярема — 2022-12-28

Мета дослідження – репрезентувати сучасну цифрову комунікацію як інноваційний інструмент публічних бібліотек України та важливість її розбудови в умовах кризових явищ.

Методологія дослідження базується на застосуванні сукупності загальнонаукових методів узагальнення і аналізу, синтезу і прогнозування та спеціальних бібліотекознавчих методів. Органічне поєднання системного, соціокомунікаційного та структурно-функціонального підходів сприяло досягненню поставленої мети.

Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні ціннісного підходу щодо індивідуалізації сервісної діяльності публічних бібліотек, коли забезпечення комфортного для користувача комунікаційного середовища в умовах цифровізації суспільних процесів стає провідною ціллю; виокремлено бібліотечні інновації, які базуються на новітніх інформаційних технологіях, але мають різні соціальні та технологічні обґрунтування, зокрема: організаційні, сервісні, продуктні, технічні, бізнесові.

Висновки. У сучасних умовах публічні бібліотеки виконують роль інформаційних хабів, куди стікаються інформаційні потоки для їх подальшого опрацювання та перерозподілу відповідно до користувацьких потреб. Провідною ціллю індивідуалізації сервісної діяльності виступає забезпечення комфортного для користувача комунікаційного середовища.

Розмаїття інновацій, які стрімко увійшли у бібліотечну діяльність, мають різні соціальні та технологічні обґрунтування. Нами виділено такі: організаційні, сервісні, продуктні, технічні, бізнесові. Сьогодні діяльність вітчизняних публічних бібліотек розвивається за інноваційними напрямками з використанням різноманітних каналів комунікації з користувачами, зокрема, власних сайтів, блогів, соціальних мереж, месенджерів, онлайн-платформ, медіа-форматів, власних каналів у TikTok та YouTube.com.

Бібліотеки України наповнюють інформаційний простір власними продуктами (базами даних, електронними каталогами, колекціями оцифрованих видань тощо), надають віртуальні послуги, організовують доступ до зовнішніх ресурсів та багато іншого. Упровадження сучасних інформаційних технологій у бібліотечні процеси вивело на якісно новий рівень бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів. Цифрова модель бібліотеки сьогодні дозволяє вести повноцінний діалог із віддаленими користувачами та допускати їх до бібліотечних послуг на рівні з тими читачами, які працюють з інформацією безпосередньо у книгозбірнях.

Знаний книгознавець, бібліотекознавець, педагог та історик – Таїсія Іванівна Ківшар

Тетяна Новальська — 2022-12-28

Мета статті – на основі критичного аналізу фахових публікацій узагальнити, оцінити та висвітлити внесок професорки Таїсії Іванівни Ківшар у розвиток бібліологічної науки, освіти України, її педагогічну та громадську діяльність.

Методологія дослідження базується на використанні дослідницького інструментарію соціокомунікативного, системного та історико-генетичного підходів, що дало змогу визначити комплекс чинників, які впливали на формування наукового світогляду та професійних якостей професорки. Також були використані такі методи, як історіографічний, джерелознавчий, аналітичний, компаративний, бібліометричний.

Наукова новизна полягає у виявленні основних періодів становлення професійного світогляду Т. І. Ківшар, об’єктивній оцінці її внеску у розвиток бібліологічної науки і освіти в Україні, уведено до наукового обігу факти і джерела біографічної та наукової спадщини професорки, науково обґрунтовано її внесок у книгознавство, бібліотекознавство, історію української бібліології, розвиток сучасної бібліотечної справи та української бібліотечної біографіки.

Висновки. Близько 250 наукових публікацій Ківшар із проблем історії української бібліології, історії бібліотечної і книжкової справи, бібліотечної біографіки, біографій фундаторів наукової думки, а також соціальних функцій бібліотек, взаємозв’язків між бібліотечною та книжковою справою тощо є помітним доробком професорки. Їй вдалося обґрунтувати окремі тенденції книговидавничої справи України післявоєнного періоду, ввести до наукового обігу численні важливі факти з історії книжкової та бібліотечної справи, поповнити джерельну базу української бібліології документами, сформованими як на етнічних землях, так і поза їх межами, оприлюднити вилучені радянською цензурою імена вчених та наукові праці, а також спробувати визначити внесок кожної особистості у розвиток окремих складових бібліології, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, бібліографознавства й поширити ці знання серед професійної спільноти.

Певним досягненням професорки можна вважати виявлення та обґрунтування бібліотечної біографіки як самостійного напряму у складі спеціальної біографіки та бібліотекознавства, визначення її завдань й умотивування тенденцій розвитку в історії бібліотечної справи ХХ – початку ХХІ століття, поповнення персонологічного ряду діячів книги. Становлять інтерес і висвітлення сторінок життєпису українських жінок поза межами України, визначення їх ролі у збереженні національної ідентичності в іншомовному середовищі, їх патріотизму та інтелігентності.

Значну частину життя Т. І. Ківшар присвятила педагогічній праці, навчаючи студентів, аспірантів і пошукувачів основам організації й управління бібліотечною справою, заохочуючи до вивчення історії українського книговидання та бібліотечної справи, ознайомлення із основними віхами історії вітчизняної книжкової культури, аналізу української бібліології з урахуванням досягнень вітчизняної гуманітаристики.

Сучасні тенденції розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення у контексті прийняття ефективних управлінських рішень

Сергій Палій — 2022-12-28

Мета статті – виявити особливості і тенденції розвитку інформаційно-аналітичних систем, що сприяють ефективній управлінській діяльності в органах влади України.

Методологія дослідження базується на застосуванні системного методу, методів аналізу та синтезу, логічного, системно-структурного та компаративістського аналізу, а також когнітивного аналізу, що дозволили виділити базові сутнісні характеристики управлінської діяльності та визначити напрями, принципи, форми і методи підвищення ефективності управлінської діяльності завдяки використанню сучасних інформаційно-аналітичних систем.

Наукова новизна. Досліджено особливості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади України на початку третього десятиліття ХХІ ст.; розглянуто основні проблеми та визначено перспективи розвитку інформаційно-аналітичної діяльності на сучасному етапі; проаналізовано специфіку сучасних процесів інформатизації управління за допомогою інноваційних інформаційно-аналітичних технологій підтримки прийняття рішень.

Висновки. Будь-яка управлінська діяльність – це процес перероблення інформації про стан об’єкта управління та вироблення рішень про його збереження і поступальний розвиток в часі та просторі в умовах різноманітних обмежень та стримуючих факторів. Підвищенню ефективності управлінських рішень може посприяти лише систематизована, комплексна інформація, тобто така, що поєднує в собі різноманітні види та відомості, історично і логічно пов’язані, які надходять у чітко визначеному порядку і послідовності. Дотримання цієї вимоги дозволяє суб’єкту управління постійно переглядати соціальний об’єкт у всій його складності та багатоманітності, коригувати його функціонування і розвиток відповідно до кожної конкретної ситуації.

Інформаційно-аналітичні системи роблять значний внесок у процес прийняття управлінських рішень – їх впровадження позитивно вплинуло на це на різних рівнях державного управління, змінивши спосіб і швидкість надання інформації особам, які приймають рішення, надаючи актуальну, своєчасну та точну інформацію.

Ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів на сучасному етапі зумовлюють необхідність: розробок різноманітних стратегій інформаційно-аналітичних систем для задоволення організаційних потреб органів державного управління; розробок стратегій успішного інтегрування нових технологій у власну діяльність, включно з відповідним фінансуванням та адекватним технічним обслуговуванням для забезпечення необхідного потоку інформації для прийняття рішень із короткострокового та довгострокового планування; надання співробітникам адекватної підготовки для забезпечення ефективного використання інформаційно-аналітичних систем.

Кібербезпека та кіберзахист: питання порядку денного в українському суспільстві

Зоряна Свердлик — 2022-12-28

Метою статті є аналіз понять «кібергігієна», «кібербезпека», «кіберзахист» та з’ясування ролі тих процесів, що тлумачаться цими термінами у сучасному житті людини; визначення головних досягнень в українському законодавстві щодо правового регулювання кібернетичної сфери; виокремлення ключових правил дотримання кібергігієни.

Методологія дослідження реалізована застосуванням наукових методів термінологічного аналізу при зіставленні дефініцій відповідних термінів; статистичного методу – для узагальнення кількісних показників, що характеризують підвищення зацікавленості закладів вищої освіти у підготовці фахівців із кібербезпеки; порівняння і узагальнення, що дозволили всебічно розкрити порушену у дослідженні проблему

Наукова новизна дослідження полягає у: наголошенні на важливості та необхідності співпраці українських організацій із закордонними партнерами у сфері захисту інформації, що міститься у кіберпросторі; виявленні та простеженні тенденцій щодо підвищення кібербезпеки зі сторони науки, освіти, державного управління.

Висновки. Розгляд питання забезпечення в Україні кіберзахисту інформації, кібербезпеки при користуванні мережею інтернет, кібергігієни показав, що українські фахівці зробили значний крок уперед у цих питаннях, і це підтверджується міжнародними статистичними даними.

Аналіз прийнятих останнім часом на національному рівні законодавчих, нормативно-правових актів і нормативних документів підтвердив тезу про те, що поступово українське законодавство з питань кібербезпеки переорієнтовується на світові тенденції та запозичує позитивний іноземний досвід. Однак існують і невирішені досі нагальні питання, серед яких ключовим є зведення понятійного апарату кібербезпеки до закріплених на законодавчому рівні тлумачень.

Важливе також питання подальшого поглиблення міжнародного співробітництва у питаннях кіберзахисту та кібербезпеки, створення спільних міждержавних платформ для обміну інформацією.

Не менш важливим є розвиток і розширення освітніх програм спеціальності 125 «Кібербезпека» у закладах вищої освіти України. Як показали результати дослідження, зацікавлення цією професією серед молоді останнім часом зростає.