Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук

Бібліотека як мішень: хроніка втрат національної та університетської бібліотеки Боснії і Герцеговини

Лілія Прокопенко — 2025-07-11

Мета статті – розглянути обставини спалення Національної та університетської бібліотеки Боснії і Герцеговини під час Боснійської війни та особливості її повоєнного відновлення і функціонування у контексті осмислення ролі та цінності національної бібліотеки задля підтримки національної ідентичності.

Методи дослідження базуються на загальнонаукових принципах історизму, цілісності, об’єктивності, наступності, системного, міждисциплінарного та інформаційного підходів. Досягнення мети здійснювалося за допомогою системи загальнонаукових і спеціальних методів: теоретичних (аналіз, синтез, абстрагування, пояснення, узагальнення), емпіричних (опис, порівняння, спостереження), історико-порівняльного, проблемно-хронологічного, виявлення і аналізу джерел та інших.

Наукова новизна. Вперше в українському бібліотекознавстві запропоновано на прикладі обставин спалення і відновлення Національної та університетської бібліотеки Боснії і Герцеговини розглянути роль і цінність національної бібліотеки задля підтримки національної ідентичності.

Основні висновки. Руйнування Національної та університетської бібліотеки Боснії і Герцеговини стало найбільшою і непоправною втратою та символом однієї з головних цілей війни – знищення культурної самобутності суспільства. Напад на установу стався попри те, що будівлю було ознаковано міжнародною пам’яткоохоронною емблемою. Відновлення бібліотеки розглядалося як цінний внесок у діалог між різними культурами та націями у цій країні з багатовіковими традиціями толерантності і плюралізму. Національна та університетська бібліотека Боснії і Герцеговини дотепер очікує на остаточне врегулювання правового і фінансового статусу, забезпечення довгострокової стабільності і державної підтримки. Трагічна доля цієї бібліотеки порушує важливі питання щодо понять пам’яті, ідентичності, культури та плюралізму.

Формування іміджу бібліотеки закладу вищої освіти в цифрову епоху

Юрій Горбань — 2025-07-11

Мета статті – здійснити теоретичний аналіз концепту іміджу бібліотеки закладу вищої освіти, виявити ключові чинники його формування в умовах цифровізації, а також обґрунтувати роль позитивного іміджу як стратегічного чинника розвитку сучасної університетської бібліотеки.

Методи дослідження. Дослідження базується на методах теоретичного аналізу та синтезу наукових публікацій у галузі бібліотекознавства, інформаційних наук, соціальних комунікацій і маркетингу. Застосовано системний підхід, концептуальне моделювання та аналіз кращих практик.

Наукова новизна полягає у розробленні інтегрованого підходу до розуміння формування іміджу бібліотеки закладу вищої освіти, що враховує синергію традиційних функцій та інноваційної діяльності з використанням цифрових інструментів. Обґрунтовано стратегічну роль імідж-менеджменту, запропоновано класифікацію засобів іміджетворення у цифровому контексті та визначено зв’язок іміджу з конкурентоспроможністю бібліотеки.

Основні висновки. Доведено, що імідж бібліотеки закладу вищої освіти є багатовимірним феноменом, що формується на перетині реальної діяльності, комунікацій і сприйняття стейкхолдерами (студентами, викладачами та ін.), а також засобом стратегічного розвитку, що впливає на залучення користувачів, ресурсне забезпечення, інтеграцію в університетське середовище та конкурентоспроможність. В епоху цифровізації, поряд із традиційними чинниками (фонди, комфорт, персонал), ключовими стають інноваційні аспекти: впровадження інформаційних технологій; зручні цифрові сервіси (е-каталоги, бази даних, репозитарії); ефективна онлайн-комунікація (сайти, соцмережі); демонстрація інноваційності, гнучкості та адаптивності. Позитивний імідж дає змогу бібліотеці позиціонувати себе як прогресивний інформаційний, освітній і культурний центр, підвищує її цінність для університетської спільноти та партнерів і сприяє залученню ресурсів. Отже, цілеспрямоване управління іміджем із використанням цифрових інструментів є вагомим складником успішного розвитку сучасної бібліотеки закладу вищої освіти.

Бібліотеки закладів вищої освіти у забезпеченні відкритого доступу: від концепції до впровадження власних практик відкритої науки

Наталія Кобижча — 2025-07-11

Мета статті – визначити форми та види електронних інформаційних ресурсів і сервісів бібліотек закладів вищої освіти України, що відображають цільове призначення та змістове навантаження політики відкритої науки.

Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема системно-структурного підходу, що уможливив вивчення відкритого доступу як складної цілісної системи; порівняльного аналізу, за допомогою якого зіставлено різні підходи та практики щодо забезпечення доступу до електронних інформаційних ресурсів в академічних бібліотеках закладів вищої освіти; історичний, статистичний методи аналізу та синтезу, емпіричний підхід дали змогу комплексно вивчити різноманітні аспекти досліджуваного питання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні основних складників та етапів впровадження концепції відкритого доступу у бібліотеках закладів вищої освіти України.

Основні висновки. Бібліотеки закладів вищої освіти України є вагомим складником системи наукових комунікацій і, відповідно, роблять значний внесок у впровадження концепції відкритої науки, забезпечуючи розвиток електронних ресурсів, функціонування репозитаріїв, створення електронних бібліотек на основі власних краєзнавчих ресурсів, оцифрованих документів. Стан інформаційної представленості бібліотек у науково-освітньому просторі закладів вищої освіти сьогодні відображається через наявність вебсторінки бібліотеки, інформації про електронний каталог, електронний архів, оцифрування рідкісних видань, а відкритий доступ до передплачених наукометричних, реферативних, повнотекстових, цифрових платформ та інструментів здебільшого охоплює авторитетні наукометричні бази даних, доповнені іншими галузевими і тематичними ресурсами, сформованими відповідно до профілю закладу вищої освіти. Попри розвиток технологій та інновацій академічна бібліотека залишається одним зі значущих компонентів інформаційно-освітньої системи закладу освіти, що постійно шукає нові способи взаємодії та комунікації із користувачами.

Цифрова модернізація публічних бібліотек України через призму медіасередовища: досвід та перспективи

Дмитро Румик — 2025-07-11

Мета статті – з’ясувати особливості функціонування сучасного медіасередовища публічних бібліотек України в умовах цифровізації та запропонувати шляхи пришвидшення цифрової модернізації українських книгозбірень.

Методи дослідження. При написанні статті застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, включаючи метод аналізу та синтезу, порівняльний метод, метод прогнозування, а також метод контент-аналізу.

Наукова новизна. Запропоновано вдосконалити модель інноваційного медіапростору бібліотеки шляхом включення до нього концепту цифрових ресурсів.

Основні висновки. Досліджено процеси цифрової модернізації публічних бібліотек України через призму медіасередовища. Виявлено поступову зміну традиційної моделі бібліотеки та впровадження у її роботу цифрових комунікацій. Проаналізовано проблеми впровадження цифрових технологій у роботу українських бібліотек. З’ясовано наявність диференціації у масштабах цифрової модернізації між різними видами бібліотек. Значний цифровий розрив спостерігається між всеукраїнськими, обласними та міськими, сільськими, селищними бібліотеками України. Встановлено, що нерівномірний розвиток бібліотечної системи впливає на якість обслуговування користувачів. Обґрунтовано необхідність розроблення державних програм для підтримки малих бібліотек або уніфікованих методичних рекомендацій для цифровізації, які можуть бути ними легко використані у роботі. Запропоновано включити цифрові ресурси бібліотеки до моделі інноваційного медіапростору бібліотек, що передбачає застосування підходу, відповідно до якого публічні бібліотеки України є активними учасниками створення та поширення цифрового контенту. Акцентовано увагу, що інтеграція українських книгозбірень у сучасний інформаційний простір дозволяє розширити можливості шляхом перетворення їх на платформи для колективної творчості, спільного створення контенту, а також поступово інтегрувати бібліотечно-інформаційні ресурси із глобальними інформаційними ресурсами.

Цифрові інструменти візуалізації інформації в аналітичній діяльності

Володимир Варенко — 2025-07-11

Метою статті є дослідити та охарактеризувати роль цифрових інструментів візуалізації інформації в інформаційно-аналітичній діяльності.

Методи дослідження. Реалізації поставленої мети сприяло використання в дослідженні загальнонаукових (огляду, аналізу/синтезу, системного підходу, узагальнення) та спеціальних (інформаційної діагностики, контент-аналізу, групування) методів.

Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та узагальненні відомих і нових знань про використання цифрових інструментів візуалізації інформації у практиці інформаційно-аналітичної роботи з погляду сьогодення та перспектив їх розвитку в межах одного дослідження.

Основні висновки. Проаналізовано потенціал найбільш розповсюджених цифрових інструментів візуалізації інформації у практиці інформаційно-аналітичної роботи. За допомогою аналізу технологій Microsoft Power Bi, Cognos Analytics, Graphy, Grafana, Tableau, Zoho Analytics, Google Charts, Саnva та інших, можливостей їх використання у інформаційно-аналітичній діяльності визначено основні та потенційні можливості взаємодії фахівців інформаційної сфери, зокрема аналітиків, із цими технологіями. Так, інтеграція функцій Microsoft Power Bi, Cognos Analytics, Graphy, Grafana в бізнес-аналіз дозволить оптимізувати розкриття затребуваної, значущої інформації в інформаційно-аналітичній діяльності, що є визначальним чинником успішної діяльності аналітика. Використання сервісів Tableau, Zoho Analytics, Google Charts, Саnva пришвидшить розробку презентацій, дашбордів, діаграм, маркетингових стратегій, візуалізує весь процес аналізу інформації. Виявлено, що впровадження цифрових інструментів в аналітику дає можливість не лише якісно покращити будь-яку інформаційно-аналітичну діяльність, а й підвищити ефективність виконання ними нагальних завдань, сприяє узагальненню інформації, презентації її цільовій аудиторії з метою прийняття правильних управлінських рішень. Без сумніву, в майбутньому рівень використання цифрових інструментів візуалізації інформації загалом і, зокрема, в аналітиці тільки зростатиме, оскільки така практика створює конкурентну перевагу таким фахівцям. Переваги використання цифрових інструментів у повсякденній практиці аналітиків очевидні: оптимізується робота фахівців, забезпечується ефективність сприйняття інформації, що аналізується, збільшується результативність будь-якої інформаційно-аналітичної роботи. Констатовано, що вибір тих чи інших цифрових інструментів фахівцем залежить від багатьох складових, таких як: проблематика дослідження, особисті уміння і навички, уподобання, наявність часу, необхідність та актуальність презентації інформації цільовій аудиторії та інших чинників.

Нормативно-правове підґрунтя врегулювання питань відкритої науки в Україні

Наталія Калюжна — 2025-07-11

Мета статті – визначити стан нормативно-правового врегулювання проблем відкритої науки в Україні.

Методи дослідження базуються на сукупності загальнонаукових методів узагальнення, систематизації, прогнозування щодо висвітлення нормативно-правового врегулювання питань відкритої науки, аналітичного моніторингу законодавчої бази та публікацій із теми дослідження.

Наукова новизна. Здійснено аналіз нормативно-правового регулювання відкритої науки в Україні. Висвітлено основний перелік нормативних документів, що регулюють відкриту науку. Визначено тенденції розвитку законодавчої бази та окреслено проблемні питання, що потребують вирішення на державному рівні.

Основні висновки. Аналіз нормативно-правової бази засвідчує її спрямованість на розвиток відкритої науки і підтримку цифрових інновацій для покращення доступності та обміну науковими знаннями в Україні. Серед ключових завдань визначено вдосконалення існуючої і створення нових елементів національної інфраструктури підтримки наукової комунікації, розвиток цифрових інфраструктур для науки та інновацій, сприяння інтеграції до Європейської хмари відкритої науки та Єдиного цифрового простору Європи, приєднання до меморандуму EOSC, а також удосконалення державної підтримки участі українських наукових центрів і дослідників у національних та європейських цифрових інфраструктурах. Водночас, попри значний прогрес у розвитку правових механізмів, низка бар’єрів досі обмежує ефективне впровадження відкритої наукової комунікації. Із прийняттям ключових законодавчих актів та стратегічних документів було закладено правову основу для забезпечення доступності наукової інформації, інтеграції України у міжнародні ініціативи відкритої науки та розвитку відповідної інфраструктури. Ключовим драйвером є прийнятий у жовтні 2022 року Національний план щодо впровадження відкритої науки. Однак на практиці імплементація цих норм супроводжується численними викликами, що потребують подальшого доопрацювання та системного вирішення.

Друковані й електронні газетні видання: стан, здобутки та упущення журналістського профілю діяльності

Олександр Мотлях — 2025-07-11

Мета статті – розкрити переваги друкованих газетних видань над електронними, окреслити шляхи удосконалення підготовки електронних газетних видань відповідно до журналістського профілю діяльності.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано методи аналізу, синтезу, аналогії, порівняння, описування, структурно-функціональний та узагальнення.

Наукова новизна: вперше доведено переваги друкованих газетних видань над електронними, останні переважають у медійному просторі та значно поступаються друкованим у об’єктивності, своєчасності, достовірності подання інформації, впливають на формування правильних життєдіяльних процесів людини і суспільства в цілому. Запропоновано алгоритм удосконалення електронних газетних видань відповідно до профілю журналістської діяльності, професіоналізму та майстерності.

Основні висновки. Друкована газетна періодика була і залишається однією із важливих форм видань у системі засобів масової інформації. Вона завжди містила в собі актуальну інформацію про життєдіяльні процеси, які відбувалися в соціумі, назагал у країні чи конкретному регіоні зокрема. Кожний читач знаходив у ній важливі для себе інформаційні дані за відповідною тематикою та уподобаннями.

Розвиток новітніх технологій практично витіснив друковані газетні видання з орбіти забезпечення населення новинною продукцією і змусив їх переходити на рейки електронних видань, використовуючи всесвітню мережу інтернет.

Паралельно з електронними газетними виданнями почали з’являтися інші популярні, так звані медійні платформи, блогерські канали тощо, частина з яких не зовсім відповідають затребуваним вимогам журналістського профілю діяльності. Власники та дописувачі цих електронних видань, називаючи себе журналістами, практично дискредитували цю професію і професійну майстерність спеціалістів зазначеного профілю діяльності. Запропонований у статті алгоритм протидії антисоціальним явищам, що розповсюджуються електронними газетними виданнями, дозволить надавати користувачам об’єктивну, своєчасну, достовірну інформацію.

Ефективні програмні платформи для керування документацією

Марина Цілина — 2025-07-11

Мета статті – виявити найбільш ефективні і бюджетні сучасні програмні платформи для керування документацією, з’ясувати їх переваги і недоліки, визначити функції, специфіку та можливості використання в різних сферах національного простору.

Методи дослідження, використані автором, сприяли розгляду проблеми. Описово-аналітичний метод було застосовано у процесі опрацювання профільної літератури та визначення теоретичного підґрунтя дослідження. Cистемний метод виявився результативним під час вивчення окремих зарубіжних студій, де розглянуто різні програмні платформи для керування документацією. Наукова публікація ґрунтувалася на принципах об’єктивності та цілісності.

Наукова новизна. Досліджено новітні практики у сфері програмного забезпечення для керування документацією. Розглянуто основні переваги та недоліки сучасних програмних платформ, поширених за кордоном. Установлено особливості та основні функції програмного забезпечення, можливості безпечного використання документної інформації.

Основні висновки. Нині програмне забезпечення для керування документацією перетворилося на потужний інструмент із багатьма функціями, що підвищують ефективність і спрощують завдання. Ці рішення пропонують, зокрема, складні можливості пошуку, безпечне зберігання документів і безперебійне спілкування.

За допомогою правильно обраного програмного забезпечення для керування документацією можна значно підвищити її безпеку, що гарантує захист конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу та витоку. Конфіденційні дані зберігаються в безпеці за допомогою таких функцій, як журнали аудиту, шифрування та контроль доступу на основі ролей. Робочий процес покращено завдяки інтеграції з такими відомими програмами, як Google Workspace і Microsoft Office, які спрощують отримання та обмін документами.

Переглядаючи ці варіанти, можна вибрати ідеальне рішення, яке задовольнить будь- які потреби, оптимізує робочий процес і гарантує, що необхідні документи завжди будуть під рукою. Незалежно від того, належать файли невеликій організації чи окремій особі, ці бюджетні програми забезпечують функціональність і ефективність, необхідні для підтримки продуктивності та організації в епоху цифрових технологій.

Історіософія науки і культури через «Українські обрії Василя Щавинського» Андрія Шаповала

Галина Салата — 2025-07-11

З перших сторінок наукове дослідження занурює читача в життя і творчість Василя Олександровича Щавинського, його цілі та досягнення, злети і падіння, відданість Україні. Робота складається з п'яти розділів: Роки становлення; Унікальні здобутки В. Щавинського як науковця і колекціонера; Діяльність В. Щавинського на ниві українознавства; Доля колекції В. Щавинського; Книжкові скарби з бібліотечної збірки В. Щавинського. Крізь призму біографічних студій із залученням широкого кола документальних джерел вони знайомлять з постаттю Василя Щавинського.

Цікавим і повчальним є виклад матеріалу, що перемежовується з історичними сторінками тогочасної нашої держави та значною кількістю відомих діячів української культури, які працювали і творили поряд з Василем Щавинським.

Монографія розрахована насамперед на науковців, культурологів, краєзнавців, бібліографів, а також на всіх, хто цікавиться історією науки і культури, роллю цієї постаті в українській історії.

Блоґи, блоґінґ і архіви: досвід, особливості, перспективи

Валентина Бездрабко — 2025-07-11

Мета статті – охарактеризувати корпоративні й персональні блоґи в архівістиці, з’ясувати особливості галузевого блоґінґу, специфіку архівного сегмента блоґосфери; визначити переваги теорії культурних вимірів Ґ. Гофстеда як дослідницької парадигми вивчення архівного блоґінґу, перспективи його розвитку в Україні.

Методи дослідження. У статті застосовано загальнонаукові (універсальні) і спеціальні методи, зокрема історико-хронологічний, термінологічний, аналітичний, синтетичний, емпірично-описовий, системний та узагальнення.

Наукова новизна. Досліджено блоґи, блоґінґ і сегмент архівної галузі у блоґосфері в українському інформаційно-комунікаційному контексті. Розглянуто специфіку корпоративних і персональних архівних блоґів. Через призму теорії культурних вимірів Ґ. Гофстеда установлено закономірно зумовлені особливості українського архівного мікроблоґінґу та перспективи розвитку архівної складової блоґосфери в Україні. Сформульовано рекомендації щодо розвитку архівного класичного блоґінґу.

Основні висновки. Сутність корпоративних і персональних блоґів в архівістиці полягає в оновленні форм комунікації між надавачами та користувачами архівних послуг, репрезентації для професійної спільноти і широкого загалу архівів, історико-культурної спадщини, інформаційних продуктів і послуг, актуалізації розв’язання та вирішення нагальних проблем галузі, підтримки фахових іміджу й освіти.

Особливості архівного блоґінґу зумовлені специфікою розвитку архівістики, статусом архівів у суспільстві, державною інформаційною політикою. Від цього залежить зміст і форма блоґу, готовність установи до встановлення комунікації, підтримки зворотного зв’язку, бажання досягати успіху.

Специфікою архівного сегмента української блоґосфери є мікроблоґінґ. Архівні блоґи класичного зразка відсутні. Нерозв’язаними залишаються питання галузевого унормування правил їх ведення, архівування та користування. Також в Україні відсутня традиція присудження блоґам унікального міжнародного стандартного номера, що використовується для ідентифікації друкованого або електронного періодичного видання (ISSN).

Архівне блоґінґознавство – важливий напрям можливих у перспективі студій, спрямованих на з’ясування значущості для підтримки й розвитку соціокомунікаційної активності архівів, що особливо значущо в умовах виняткових правових станів. Обравши теорію Ґ. Гофстеда дослідницькою парадигмою, здебільшого можливо з’ясувати основні риси та властивості архівного блоґінґу, залежні від крос-культурних чинників, визначити його значення для розвитку галузі загалом.

Цифровізація архівних установ: виклики та перспективи збереження національної пам’яті в епоху технологічних трансформацій

Олена Веремчук — 2025-07-11

Мета статті – дослідити зміни в організації та функціонуванні архівних установ під впливом цифрових технологій, зокрема проблеми зберігання, доступу та автентичності цифрових архівних документів у цифрову епоху.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано методи аналізу і синтезу (виявлення специфіки впливу цифрових технологій на діяльність архівних установ), контент-аналіз (вивчення джерел інформації із теми статті з метою подальшої інтерпретації результатів), структурно-функціональний (опис і пояснення трансформації ключових функцій архівних установ під впливом цифровізації) та узагальнення (фіксація загальних ознак модернізаційних процесів у діяльності архівних установ).

Наукова новизна. Обґрунтовано твердження про збереження, за умови трансформації, оновлення, ключових функцій архівних установ в епоху цифрових технологій.

Основні висновки. В епоху цифрових технологій архіви як установи, що зберігають пам’ять, не втратитимуть свої функції, які все ж необхідно трансформувати з огляду на об’єктивну потребу пристосовуватися до змін у технологічній і соціальній сферах та державному управлінні. Йдеться, зокрема, про потребу оцифрування процесу пошуку і доступу до архівних документів, забезпечення цілісності та автентичності цифрових архівних документів за допомогою поєднання технології штучного інтелекту і блокчейн тощо. Прагнення державних архівних установ зберегти статус установ пам’яті разом із підтвердженням практичної користі від своєї діяльності вимагає ефективного використання усіх можливостей новітніх цифрових технологій, оскільки архівна установа, не здатна пристосуватися до вимог цифрової епохи, рано чи пізно втратить свій століттями сформований статус і може опинитися в «архіві архівних установ» минулого.

Креативні простори у дитячих бібліотеках: сутність, можливості та український досвід реалізації

Юрій Гайдай — 2025-07-11

Актуальність теми статті зумовлена стрімким переосмисленням ролі бібліотек у сучасному суспільстві, зокрема потребою трансформувати дитячі бібліотеки відповідно до культурних, освітніх та цифрових викликів XXI століття. Формування креативних просторів у бібліотеках для дітей є відповіддю на запит громади на інклюзивні, інтерактивні, міждисциплінарні формати культурної взаємодії та розвитку.

Мета статті – виявити передумови появи, сутність креативних просторів у бібліотеках та можливості, що ними надаються, а також розкрити напрями розвитку креативних просторів у дитячих бібліотеках України.

Методи дослідження: аналітичний метод – для вивчення наукової літератури з питань функціонування дитячих бібліотек, модернізації бібліотечного простору та впровадження інноваційних підходів у роботі з дитячою аудиторією; описовий метод – для фіксації та узагальнення практик створення креативних просторів у бібліотеках для дітей в Україні.

Наукова новизна полягає у з’ясуванні сутності креативних просторів у бібліотеках та можливостей, що ними надаються, а також в окресленні перспективних напрямів удосконалення креативних просторів у дитячих бібліотеках; виявленні основних функцій креативного простору у дитячій бібліотеці як мультифункціонального середовища, що поєднує освітній, культурний, технологічний та соціальний аспекти; обґрунтуванні потенціалу креативного простору як чинника дитиноцентричної моделі діяльності бібліотеки, що відповідає вимогам сталого соціокультурного розвитку громади.

Основні висновки. Підсумовано, що інновації у діяльності бібліотеки – це інструмент зміни її ролі у сучасному суспільстві, що відбувається за рахунок урізноманітнення платформ та напрямів комунікації з користувачами, що, зі свого боку, призводить до збільшення кількості учасників креативних подій у бібліотеці. Креативний простір бібліотеки визначено як різновид просторів бібліотечних послуг, які повністю або частково зосереджені на створенні нетекстового контенту (малюнки і фотографії, аудіоматеріали, відео, вебмедіа та багато іншого), а не тільки на його споживанні. Зокрема, акцентовано, що креативні простори у дитячих бібліотеках – це не просто інноваційний формат роботи, а нова парадигма взаємодії з користувачем, яка ґрунтується на принципах співтворчості, гнучкості, інклюзивності та доступності.

Формування іміджу бібліотеки в молодіжному середовищі: український та світовий досвід

Олег Гришко — 2025-07-11

Мета статті – здійснити порівняльний аналіз українського та світового досвіду формування іміджу бібліотеки в молодіжному середовищі, виявити головні тенденції у трансформації книгозбірні відповідно до потреб та інтересів молодіжної аудиторії.

Методи дослідження. При підготовці статті використані такі загальнонаукові методи: аналізу та синтезу при вивченні досвіду формування іміджу українських і зарубіжних бібліотек; порівняльний метод для зіставлення вітчизняної та світової практики; контент-аналізу при дослідженні наукової літератури; метод узагальнення для формулювання висновків щодо існуючих тенденцій у сфері формування іміджу бібліотеки в молодіжному середовищі.

Наукова новизна. Вперше здійснено порівняльний аналіз українського та світового досвіду формування іміджу бібліотек у молодіжному середовищі, виявлено спільні й відмінні тенденції у досліджуваній проблемі.

Основні висновки. Встановлено, що сучасний імідж бібліотеки серед молоді створюється завдяки перетворенню її на багатофункціональний простір та поєднанню традиційних функцій бібліотеки з інноваційними формами діяльності. Порівняльний аналіз українського та світового досвіду формування іміджу бібліотек у молодіжному середовищі дає змогу визначити як загальні тенденції, так і відмінності в роботі сучасних книгозбірень. Виявлено наступні спільні тенденції: зміна бібліотечного простору відповідно до потреб молодіжної аудиторії; впровадження нових послуг бібліотек, що виходять за межі традиційного уявлення про бібліотечне обслуговування; посилення цифрової присутності книгозбірень; використання соціальних мереж для взаємодії з молоддю. З’ясовано, що відмінність українського досвіду формування бібліотечного іміджу від світового полягає у повільніших темпах трансформації, що зумовлено, зокрема, обмеженістю фінансових ресурсів, меншою технологічною оснащеністю закладів та нижчим рівнем сформованих професійних компетенцій бібліотечних фахівців у сфері роботи з молоддю. Запропоновано здійснювати адаптацію зарубіжного бібліотечного досвіду шляхом винайдення цікавого та корисного контенту, забезпечення взаємодії з користувачами із застосуванням популярних серед молодіжної аудиторії платформ, впровадження практики співпраці з молоддю при створенні та вдосконаленні бібліотечних ресурсів, використання простору бібліотеки для проведення навчальних заходів.

Сучасні тенденції маркетингу у сфері бібліотечних послуг

Володимир Кожемʼяко — 2025-07-11

Мета статті – з’ясувати сучасні тенденції маркетингу у сфері бібліотечних послуг та виявити ефективні інструменти популяризації бібліотек.

Методи дослідження. При підготовці статті застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема, метод аналізу і синтезу, індукції та дедукції, метод прогнозування. Для збору необхідних даних проведено контент-аналіз наукової літератури. Метод узагальнення використаний для формулювання висновків щодо наявних тенденцій маркетингу у сфері бібліотечних послуг.

Наукова новизна. Комплексно проаналізовано та узагальнено сучасні тенденції маркетингу в контексті його застосування українськими бібліотеками.

Основні висновки. Визначено, що сучасний бібліотечний маркетинг зазнає суттєвих змін, зумовлених цифровізацією. Публічні бібліотеки України приділяють значну увагу організації заходів, зокрема, виставок, лекцій, майстер-класів, презентацій книг, тренінгів із цифрової грамотності, акцій тощо. Водночас важливою тенденцією є активне застосування цифрових технологій та впровадження інтернет-маркетингу у роботу бібліотек України. Бібліотечні сайти та соціальні мережі відкривають нові можливості для взаємодії із цільовою аудиторією та є також відображенням намагання бібліотек говорити мовою молоді звичними для неї засобами. За допомогою сторінок у соціальних мережах книгозбірні повідомляють новини, анонсують події, ознайомлюють читачів із новими надходженнями та наявними книгами, відповідають на питання. Дійовим інструментом маркетингу, що поки не набув поширення серед бібліотек України, є соціальна мережа TikTok. Наявна тенденція до персоналізації контенту та застосування аналітики для підвищення якості обслуговування користувачів, що впливає на зростання лояльності аудиторії. Важливим напрямом розвитку бібліотечних послуг є використання штучного інтелекту. Сьогодні українським бібліотекам необхідно просувати свої продукти та послуги, впроваджуючи у роботу інноваційні інструменти, зокрема, технології віртуальної реальності.