Застосування ШІ в обслуговуванні користувачів бібліотек закладів вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7654.16.2025.348064Ключові слова:
бібліотека, інформаційний ресурс, штучний інтелект, бібліотечна діяльність, генеративні моделі, бібліографія, промпт-інженеріяАнотація
Мета статті –виявити можливості використання генеративних мовних моделей штучного інтелекту (ШІ) в обслуговуванні бібліотек ЗВО з акцентом на прикладні аспекти: оформлення посилань, пошук та аналіз джерел, консультування користувачів і трансформація професійних функцій бібліотекарів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано порівняльний аналіз функціоналу ШІ-моделей, кейс-метод на основі практичної співпраці з українськими бібліотеками, метод експертного оцінювання результатів генерації ШІ, елементів промпт-інженерії для побудови ефективних сценаріїв взаємодії.
Наукова новизна. Проаналізовано досвід персоналізації моделей ШІ у бібліотечному контексті шляхом запам’ятовування стандартів цитування, створення профільних ботів і сценаріїв промпт-інженерії. Висвітлено переваги та обмеження використання ШІ в бібліографічному обслуговуванні, включаючи проблему «галюцинацій» та етичні виклики.
Основні висновки. Застосування ШІ в обслуговуванні користувачів бібліотек ЗВО відкриває нові горизонти для оптимізації рутинних операцій і підвищення якості обслуговування. Впровадження інструментів на кшталт ChatGPT, Gemini та аналогів дозволяє автоматизувати створення бібліографічних описів, здійснювати глибокий пошук у цифрових архівах і базах даних, формувати анотації і реферати, а також надавати консультаційні послуги в асинхронному форматі. Завдяки здатності моделей до запам’ятовування інструкцій та адаптації до стилістичних і структурних вимог користувачів бібліотеки можуть розробляти індивідуальні сценарії для повторюваних задач, що підвищує ефективність роботи.
Застосування ШІ супроводжується низкою ризиків, зокрема пов’язаних із неточностями генерації, відсутністю прозорості у джерелах даних, етичними дилемами щодо захисту авторських прав, конфіденційності та достовірності інформації. Для мінімізації цих загроз необхідне критичне ставлення до результатів генерації, використання промпт-інженерії та впровадження механізмів верифікації даних.
Посилання
Ahmed, R., Hamam, A. A., & Sameer, M. (2024). The role of artificial intelligence in transforming public libraries: Enhancing user experience and operational efficiency. International Journal of Multidisciplinary Education and Research, 9(4), 24–33. https://www.researchgate.net/publication/387136698 [in English].
Demianiuk, L. M. (2022, October 4–6). Shtuchnyi intelekt u bibliotechnii praktytsi: zarubizhnyi dosvid [Artificial intelligence in library practice: Foreign experience]. In Biblioteka. Nauka. Komunikatsiia. Innovatsiini transformatsii resursiv i posluh [Library. Science. Communication. Innovative transformations of resources and services] [Conference proceedings] (pp. 33–35). V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. https://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/er-0004349.pdf#page=33 [in Ukrainian].
Ichanska, N. V., Lysenko, M. V., & Pikalova, V. V. (2024). Rozvytok shtuchnoho intelektu i yoho zastosuvannia v bibliotechnii spravi [Development of artificial intelligence and its applicationin librarianship]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series of Mathematics andInformatics, 45(2), 195–204. https://doi.org/10.24144/2616-7700.2024.45(2).195-204 [in Ukrainian].
Maranchak, N. (2023). Vykorystannia shtuchnoho intelektu v tsyfrovomu marketynhu bibliotechnoi haluzi Ukrainy: zarubizhnyi dosvid i perspektyvy [The use of artificial intelligence in digital marketing of the library industry in Ukraine: Foreign experience and prospects]. Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, 6(1), 172–184. https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283986 [in Ukrainian].
Martínez Concha, K., Palacios Zenteno, F., & Tello Alfaro, J. (2024). Use of artificial intelligence in libraries: a systematic review, 2019–2023. South African Journal of Libraries and Information Science, 90(2). https://doi.org/10.7553/90-2-2387 [in English].
Prasanna, R., & Yogendra, S. (2023). The Role of Artificial Intelligence in Enhancing Digital Library Services. Journal of Emerging Technologies and Innovative Research, 10(12), 1712–1723. https://www.jetir.org/papers/JETIR2312587.pdf [in English].
Vuorikari, R., Kluzer, S., & Punie, Y. (2022). DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens. Publications Office of the European Union (Report EUR 31006 EN). https://doi.org/10.2760/115376 [in English].
Yaroshenko, T. (2023). Shtuchnyi intelekt u bibliotekakh: buty chy ne buty [Artificial intelligence in libraries: To be or not to be]? [Review of the collection The rise of AI: Implications and applications of artificial intelligence in academic libraries]. Bibliotechna planeta, 2(100), 39–41 [in Ukrainian].
Yaroshenko, T. (2024). Biblioteky ta shtuchnyi intelekt: ihnoruvaty ne mozhna vykorystovuvaty [Libraries and artificial intelligence: Cannot be ignored, cannot be used]. Bibliotechna planeta, 3(105), 6–12 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.