Інформаційні жанри в контексті бібліотечної журналістики

Анотація

Метою статті є дослідження теоретичного та практичного потенціалу використання інформаційних жанрів у роботі бібліотечних журналістів.

Методи дослідження. У статті були застосовані методи аналогії, порівняння, систематизації, дедукції та абстрагування.

Наукова новизна полягає у тому, що у пропонованій статті досліджується взаємозв’язок між знаннями людей про новинні медіа та способами, які вони використовують для формування новин. Виявлено, що люди з більш високим рівнем знань про медіа частіше включатимуть соціальні медіа у свій репертуар новин, але не як основне чи єдине їх джерело. По-друге, визначено, що інформація медіаджерел позитивно пов’язана з редакційними установками.

Досліджено ступінь участі публічних бібліотек у громадській журналістиці в умовах, коли висвітлення в медіа певної інформації зменшується.

Встановлено, що масове залучення бібліотекарів до цієї діяльності на постійній основі дає змогу порушити питання стосовно програм професійної підготовки бібліотечних журналістів, оскільки ця робота потребує певних знань, умінь та навичок, а її якість впливає на репутацію бібліотеки.

Основні висновки. На сьогодні однією із ознак сучасного суспільства є «споживання інформації». Бібліотеки зосереджені на створенні освітнього середовища, використанні ІКТ, медіаосвіті та якісній журналістській роботі бібліотекарів. Журналістика близька до роботи бібліотекарів, вони створюють нотатки, замальовки та репортажі для сайтів і соціальних мереж, беруть інтерв’ю для подкастів, пишуть статті для галузевої преси.

Можна із впевненістю стверджувати, що бібліотечні журналісти досить широко застосовують соціальні мережі у професійній діяльності. Так, інструменти соціальних медіа в основному використовуються як заміна іншим каналам доставки інформації. І якщо сьогодні перед бібліотекарями ставиться завдання змінити образ бібліотеки, працювати зі стереотипами громадського суспільства, то саме бібліотечні журналісти здатні його виконати.