Аутріч як актуальний напрям наближення бібліотечних послуг до споживачів

Анотація

Мета статті – окреслити стан аутріч-проблематики у бібліотечній справі України, виявити настанови міжнародної бібліотечної спільноти стосовно аутріч-діяльності, з’ясувати парадигматичні відношення між термінами «аутріч» та «нестаціонарне бібліотечне обслуговування» задля обміну знаннями у процесі професійного спілкування.

Методи дослідження. Використано загальнонаукові методи пізнання (аналізу, синтезу, абстрагування), семантичного аналізу, порівняльного аналізу для зіставлення сутності термінів; термінологічний аналіз, метод контент-аналізу при дослідженні текстів та документів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що окреслено контексти аутріч-діяльності як комунікативного, інформаційно-просвітницького напряму діяльності бібліотек із забезпечення безбар’єрного доступу громадян до інформаційних ресурсів засобами позастаціонарного бібліотечного обслуговування та обґрунтовано актуальність цього напряму в сучасних умовах в Україні.

Основні висновки. У інформаційному просторі України очевидними є суперечності між вимогами загальнодоступності інформації для громадян країни та об’єктивними  і суб’єктивними чинниками, що зумовлюють наявність різного виду бар’єрів та визначають інформаційну нерівність доступу до інформаційних ресурсів, основними з яких є воєнні дії та зниження інтересу суспільства до читання. У цих умовах актуалізується позастаціонарне бібліотечне обслуговування як один із напрямів інформаційно-просвітницької та комунікативної діяльності публічних бібліотек.

Термін аутріч (аутріч-діяльність), застосовуваний у зарубіжному бібліотекознавчому науковому дискурсі та практиці діяльності, є синонімічним терміну з української бібліотечної науки і практики «позастаціонарне (нестаціонарне) бібліотечне обслуговування» і сутнісно характеризує інформаційно-просвітницьку діяльність бібліотек в умовах наближення бібліотечних послуг до місця роботи, навчання, відпочинку або проживання населення.