Мультивимірна модель бібліотечного простору в епоху конвергенції: зарубіжний науковий дискурс

Олександр Сідина

doi:10.31866/2616-7654.14.2024.318307

Автор(и)

Олександр Сідина Київський національний університет культури і мистецтв, Україна http://orcid.org/0009-0006-7199-1923

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7654.14.2024.318307

Ключові слова:

бібліотека, бібліотечний простір, мультивимірний простір, модель, конвергенція, цифровізація, зарубіжний дискурс

Анотація

Метою статті є дослідження мультивимірної моделі бібліотечного простору в епоху конвергенції, представлені в рамках сучасного зарубіжного наукового дискурсу.

Методи дослідження. У статті використано комплекс підходів і методів: дискурс як методологічно важливий концепт під час вивчення студій та підходів до бібліотечного простору у зарубіжній науці; системний підхід, із позиції якого бібліотека позиціонується як автономна система, та структурно-функціональний підхід, що допоміг розкрити виміри бібліотечного простору і трактувати його як частину загального соціокультурного середовища; субстанційний підхід, який розкрив особливості реструктуризації бібліотечного простору у напрямку мультивимірності (взаємозбагачення віртуального, фізичного та соціального просторів); методи аналізу і синтезу, описовий метод.

Наукова новизна. Вперше розглянуто модель мультивимірного простору бібліотеки в епоху конвергенції як важливий етап розвитку концепції Бібліотеки 4.0.

Основні висновки. Представлена у цій статті модель мультивимірного простору сучасної бібліотеки, що складається із трьох субпросторів (фізичного, соціального та цифрового (віртуального)), є важливим етапом розвитку концепції Бібліотеки 4.0. та передбачає конвергенцію зазначених субпросторів, кожен з яких доповнює та збагачує інший. Аналіз робіт зарубіжних вчених переконує, що багато з них підтримують ідею конвергенції цих субпросторів лише з ухилом у цифровізацію, який знецінює фізичний та соціальний простори бібліотеки. Тому модель мультивимірного простору сучасної бібліотеки і передбачає конвергентні регуляторні процеси, які збалансовують фізичний, соціальний та цифровий субпростори так, що це дозволяє зберегти ідею бібліотеки як базової освітньої та соціально-комунікаційної структури, що стимулює розвиток усіх структурних елементів особистості у ХХІ ст.

Біографія автора

Олександр Сідина, Київський національний університет культури і мистецтв

Аспірант

Посилання

Aabø, S., & Audunson, R. (2012). Use of library space and the library as place. Library & Information Science Research, 34(2), 138–149. https://doi.org/10.1016/j.lisr.2011.06.002 [in English].

Beagle, D. R. (2006). The Information commons handbook. Neal-Schuman [in English].

Bennett, S. (2009). Libraries and learning: A history of paradigm change. portal: Libraries and the Academy, 9(2), 181–197. https://doi.org/10.1353/pla.0.0049 [in English].

Buschman, J., & Leckie, G. J. (2007). The library as place: History, community, and culture. Libraries Unlimited [in English].

Choy, F. C., & Goh, S. N. (2016). A framework for planning academic library spaces. Library Management, 37(1–2), 13–28. https://doi.org/10.1108/LM-01-2016-0001 [in English].

Closet-Crane, C. (2011). A critical analysis of the discourse on academic libraries as learning places. In D. E. Williams & J. Golden (Eds.), Advances in Library Administration and Organization (pp. 1–50). Emerald. https://doi.org/10.1108/S0732-0671(2011)0000030004 [in English].

Corrall, S. (2023). Alignment, collaboration and the social turn: our agenda for the relational library. New Review of Academic Librarianship, 29(1), 1–10. https://doi.org/10.1080/13614533.2023.2196277 [in English].

Cox, A. (2022). Factors shaping future use and design of academic library space. New Review of Academic Librarianship, 29(1), 33–50. https://doi.org/10.1080/13614533.2022.2039244 [in English].

Cunningham, H. V., & Tabur, S. (2012). Learning space attributes: Reflections on academic library design and its use. Journal of Learning Spaces, 1(2). https://files.eric.ed.gov/fulltext/ EJ1152699.pdf [in English].

DeVille-Holly, S. D. (2024). Library space design to promote student engagement: A comparison of graduate and undergraduate students. Journal of Access Services, 21(1), 14–43. https://doi.org/10.1080/15367967.2024.2316699 [in English].

Di Marino, M., & Lapintie, K. (2015). Libraries as transitory workspaces and spatial incubators. Library & Information Science Research, 37(2), 118–129. https://doi.org/10.1016/j.lisr.2015.01.001 [in English].

Elmborg, J. K. (2011). Libraries as the spaces between us: Recognizing and valuing the third space. Reference & User Services Quarterly, 50(4), 338–350. https://doi.org/10.5860/rusq.50n4.338 [in English].

Fernandes, M. (2018). The era of convergence. Deloitte. https://mundocorporativo.deloitte.com.br/the-era-of-convergence/ [in English].

Fisher, K. E., Saxton, M. L., Edwards, P. M., & Mai, J.-E. (2007). Seattle Public Library as place: Reconceptualizing space, community, and information at the Central Library. In J. Buschman & G. J. Leckie (Eds.), The library as place. History, community, and culture (pp. 135–160). Libraries Unlimited. https://doi.org/10.5040/9798400678981.0013 [in English].

Flores, R. M., De Leon, S. V., & Valerio, M. G. (2021). Library space design framework: A conceptual analysis. Asia-Pacific Social Science Review, 21(2), 240–249. https://doi.org/10.59588/2350-8329.1380 [in English].

Karaschuk, O. N. (2017). Libraries in the system of social-information communications. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, 24(146), 56–59. https://doi.org/10.31174/SEND-HS2017-146V24-13 [in English].

Latimer, K. (2011). Collections to connections: Changing spaces and new challenges in academic library buildings. Library Trends, 60(1), 112–133. https://doi.org/10.1353/lib.2011.0035 [in English].

Mattern, S. (2007). The new downtown library: Designing with communities. University of Minnesota Press [in English].

McDonald, A. (2007). The top ten qualities of good library space. In K. Latimer & H. Niegaard (Eds.), IFLA library building guidelines: Developments and reflections (pp. 13–29). K. G. Saur. https://doi.org/10.1515/9783598440373.1.13 [in English].

Mehtonen, P. (2011). Public library buildings in Finland: An analysis of the architectural and librarianship discourses from 1945 to the present. Library Trends, 60(1), 152–173. https://doi.org/10.1353/lib.2011.0026 [in English].

Mehtonen, P. (2016). The library as a multidimensional space in the digital age. Information Research, 21(1), Article memo6. https://informationr.net/ir/21-1/memo/memo6.html [in English].

Mochammad, R., Ardika MS, R., & Yudi Cahyono, T. (2020). Library 4.0: Eco-Blended Library and Library Inclusion. Khizanah al-Hikmah, 8(2), 116–129. https://doi.org/10.24252/kah.v8i2a2 [in Indonesian].

Most, L. R. (2011). The rural public library as place: A theoretical analysis. In D. E. Williams & J. Golden (Eds.), Advances in Library Administration and Organization (pp. 51–149). Emerald. https://doi.org/10.1108/S0732-0671(2011)0000030005 [in English].

Msauki, G. (2021), Library 4.0 and Sustainable Development: Opportunities and Challenges. In J. P. Chigwada & N. M. Nwaohiri (Eds.), Examining the impact of industry 4.0 on academic libraries (pp. 31–44). Emerald. https://doi.org/10.1108/978-1-80043-656-520201012 [in English].

O'Kelly, M., Scott-Webber, L., Garrison, J., & Meyer, K. (2017). Can a library building's design cue new behaviors?: A case study. portal: Libraries and the Academy, 17(4), 843–862. https://doi.org/10.1353/pla.2017.0049 [in English].