Перекладознавча діяльність П. Куліша в епістолярних документах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського

Анотація

Мета статті полягає у дослідженні багаторічної перекладацької діяльності П. Куліша на матеріалі епістолярних джерел, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (далі – ІР НБУВ) та Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського (далі – ЧЛМК). У широкому культурологічному контексті показано значущість його перекладацького доробку для передумов становлення української літературної мови, але при цьому він вирізняється власним перекладацьким стилем і авторським почерком. Усі назви документів та їх зміст, які містяться в бібліотечній і музейній установах, подаються мовою оригіналу та без правописних змін.

Методи дослідження. Наукова стаття ґрунтується на загальнонаукових методах аналізу і синтезу, де були залучені історичний, системний, типологічний та естетичний, а також методи архівної і джерелознавчої евристики, джерелознавчої критики, текстуального аналізу джерел та реконструкції інформації. Сукупність зазначених наукових методів дозволила детально проаналізувати діяльність П. Куліша в царині українського перекладознавства.

Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні епістолярних джерел (рукописи листів, щоденник, телеграми), що містяться в архівах ІР НБУВ, і які розкривають перекладознавчу роботу П. Куліша, зокрема вказують на значну кількість наявного документного масиву, що засвідчує титанічну працю митця у процесі перекладу українською мовою творів європейських та світових класиків літератури. Насамперед із зазначеного в розвідці корпусу епістолярних джерел детально описується процес перекладу і видання творів В. Шекспіра.

Основні висновки. У фондах ІР НБУВ закумульована значна кількість листів П. Куліша, за нашими підрахунками – це понад півтори тисячі епістол. Представлений масив архівних документів висвітлює одну з багатьох творчих граней митця – перекладацьку діяльність, якою П. Куліш займався все життя. Підтвердженням цього можуть слугувати віднайдені в НБУВ кореспонденції та дотичні до цієї теми документи письменника. Епістолярій П. Куліша розпорошений серед дванадцяти фондів наукової установи і є цінним інформаційним ресурсом, який вказує на значимість науково-творчого доробку перекладача.

У фондах ЧЛМК також зосереджена чимала кількість архівних документів (як листів, так і рукописів перекладів), які безпосередньо висвітлюють перекладацьку діяльність П. Куліша. Масивний блок документів, що дотичний до імені письменника, зосереджений у фонді його дружини Ганни Барвінок. Це переважно епістолярна спадщина мисткині, яка листувалася з багатьма кореспондентами П. Куліша, зокрема після його смерті. Широкому загалу відомо, що П. Кулішем перекладено тринадцять драм В. Шекспіра, але архівні документи засвідчують іншу статистику. Завдяки листам Ганни Барвінок, в яких вона неодноразово зазначала, що П. Куліш переклав п’ятнадцять драм В. Шекспіра, можемо констатувати таку цифру. Проте, окрім епістол П. Куліш, поки що не віднайдено іншого дотичного до цього архівного матеріалу, який би міг засвідчити слова дружини П. Куліша.

Інформаційна складова шекспірівської тематики найрозлогіше представлена у листуванні самого перекладача, особливо це стосується як самого перекладацького процесу, так і друкування творів загалом.