Інноваційні технології та їх застосування в академічних бібліотеках
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7654.13.2024.307116Ключові слова:
академічна бібліотека, інноваційні технології, штучний інтелект, блокчейн, робототехніка та системи автоматизації, віртуальна реальність і технології занурення, Інтернет речейАнотація
Мета статті полягає в дослідженні та критичному аналізі застосування інноваційних технологій в академічних бібліотеках зарубіжних країн.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано системний підхід, науковий аналіз, синтез, узагальнення та систематизацію. Методологію статті сформував комплекс підходів наукового пізнання – об’єктивності, зв’язку теорії із практикою, когнітивний, структурно-функціональний.
Наукова новизна полягає у розкритті специфіки застосування інноваційних технологій в академічних бібліотеках зарубіжних країн, здійсненні критичного аналізу, переваг і недоліків запровадження нових технологічних тенденцій, а саме: штучний інтелект, блокчейн, робототехніка та системи автоматизації, віртуальна реальність і технології занурення, Інтернет речей.
Основні висновки. Обговорення в цій статті демонструє наявність ризиків і обмежень у застосуванні технологій у бібліотеці. Конфіденційність користувачів, інформаційна безпека, фінансові та людські ресурси, а також створення або зміцнення соціальної несправедливості – все це заслуговує на ретельну увагу у процесі вибору та впровадження нових технологій у бібліотеці. з такою обізнаністю та уважністю інформаційні професіонали можуть вийти за межі доступу до нових продуктів до захисту практик проєктування, орієнтованих на справедливості та різноманітності (EDI). Перш ніж повністю прийняти технологію, інформаційні експерти можуть критично вивчити проблеми соціальної справедливості та розповісти користувачам про свої висновки у своїх програмах цифрової грамотності.
Посилання
Atkinson, J. (2021). Technology and change management in academic libraries: an overview and literature review. In J. Atkinson (Ed.), Technology, change and the academic library: case studies, trends and reflections (pp. 11–32). Chandos. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822807-4.00002-6 [in English].
Bashir, F., & Warraich, N. F. (2023). Future libraries’ blockchain opportunities and challenges: a systematic literature review and research agenda. Digital Library Perspectives, 39(3), 293– 310. https://doi.org/10.1108/DLP-08-2022-0065 [in English].
Benjamin, R. (2019). Race after technology: abolitionist tools for the New Jim Code. Polity [in English].
Carlson, S. (2022). The library of the future: how the heart of the campus is transforming. The Chronicle of Higher Education [in English].
Colegrove, T. (2022). Selecting and implementing technologies in libraries: a primer. Rowman & Littlefield [in English].
Cox, A. (2022). The ethics of ai for information professionals: eight scenarios. Journal of the Australian Library and Information Association, 71(3), 201–214. https://doi.org/10.1080/24750158.2022.2084885 [in English].
Crowe, S., & Sclippa, E. (2020). Introduction. In S. Crowe & E. Sclippa (Eds.), Games and gamification in academic libraries (pp. v–xi). Association of College and Research Libraries [in English].
Hahn, J. (2020). Student engagement and smart spaces: library browsing and internet of things technology. In B. Holland (Ed.), Emerging trends and impacts of the internet of things in libraries (pp. 52–70). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4742-7.ch003 [in English].
Heffernan, K. L., & Chartier, S. (2020). Augmented reality gamifies the library: a ride through the technological frontier. In B. Holland (Ed.), Emerging trends and impacts of the internet of things in libraries (pp. 194–210). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4742-7.ch011 [in English].
Hervieux, S., & Wheatley, A. (2022). Introduction. In S. Hervieux & A. Wheatley, (Eds.), The rise of ai: implications and applications of artificial intelligence in academic libraries (pp. ix–xii). Association of College and Research Libraries [in English].
Holland, B. (2020). Emerging technology and today’s libraries. In B. Holland (Ed.), Emerging trends and impacts of the internet of things in libraries (pp. 1–33). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4742-7.ch001 [in English].
Holland, B. (2023). ChatGPT 3.5 and 4: its ramifications on librarianship, academia, education, publishing, and the workplace. In B. Holland (Ed.), Handbook of research on advancements contactless technology and service innovation in library and information science (pp. 316– 340). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-6684-7693-2.ch016 [in English].
Holthe, C., & See, A. (2022). Bringing experiential learning to campus: how to develop partnerships and implement immersive learning experiences. In S. Nagle & E. Tzoc (Eds.), Innovation and experiential learning in academic libraries: meeting the needs of today’s students (pp. 33–49). Rowman & Littlefield [in English].
Kaushal, V., & Yadav, R. (2022). The role of chatbots in academic libraries: an experience-based perspective. Journal of the Australian Library and Information Association, 71(3), 215–232. https://doi.org/10.1080/24750158.2022.2106403 [in English].
Khamis, I. (2023). The use of machine learning in libraries: how to build a book recommender system. In B. Holland (Ed.), Handbook of research on advancements of contactless technology and service innovation in library and information science (pp. 23–44). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-6684-7693-2.ch002 [in English].
Kirsch, B. (2020). Virtual reality in libraries. In B. Holland (Ed.), Emerging trends and impacts of the internet of things in libraries (pp. 180–193). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4742-7.ch010 [in English].
Liang, X. (2020). Internet of things and its applications in libraries: a literature review. Library Hi Tech, 38(1), 67–77. https://doi.org/10.1108/LHT-01-2018-0014 [in English].
Makori, E. O. (2020). Blockchain applications and trends that promote ifnormation management. In B. Holland (Ed.), Emerging trends and impacts of the internet of things in libraries (pp. 34–51). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4742-7.ch002 [in English].
McCaffrey, C. (2021). Planning and Implementing an automated storage and retrieval system at the University of Limerick. In J. Atkinson (Ed.), Technology, change and the academic library: case studies, trends and reflections (pp. 143–150). Chandos. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-822807-4.00014-2 [in English].
Mckie, I. A. S., & Narayan, B. (2019). Enhancing the academic library experience with chatbots: an exploration of research and implications for practice. Journal of the Australian Library and Information Association, 68(3), 268–277. https://doi.org/10.1080/24750158.2019.1611694 [in English].
Miltenoff, P. (2020). Video 360 and augmented reality: visualization to help educators enter the era of extended reality. In B. Holland (Ed.), Emerging trends and impacts of the internet of things in libraries (pp. 211–225). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4742-7.ch012 [in English].
Nagle, S. (2022). Maker literacy, metaliteracy, and the ACRL Framework. In S. Nagle & E. Tzoc (Eds.), Innovation and experiential learning in academic libraries: meeting the needs of today’s students (pp. 159–172). Rowman & Littlefield [in English].
Nambobi, M., Ssemwogerere, R., & Ramadhan, B. (2020). Implementation of autonomous library assistant using RFID technology. In B. Holland (Ed.), Emerging trends and impacts of the internet of things in libraries (pp. 140–150). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4742-7.ch008 [in English].
Nayyer, K. P., & Rodriguez, M. (2022). Ethical implications of implicit bias in ai: impact for academic libraries. In S. Hervieux & A. Wheatley (Eds.), The rise of ai: implications and applications of artificial intelligence in academic libraries (pp. 165–174). Association of College and Research Libraries [in English].
Panda, S., & Kaur, N. (2023). Blockchain: a new technology in library system and management. In B. Holland (Ed.), Handbook of research on advancements of contactless technology and service innovation in library and information science (pp. 211–230). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-6684-7693-2.ch011 [in English].
Peery, K. M. (2021). Preface. In K. M. Peery (Ed), Maker literacies for academic libraries: integration into curriculum (pp. vii–ix). American Library Association [in English].
Phillips, A., & Brown, J. (2022). Making space for non-traditional makers. In S. Nagle & E. Tzoc (Eds.), Innovation and experiential learning in academic libraries: meeting the needs of today’s students (pp. 139–155). Rowman & Littlefield [in English].
Ridley, M. (2022). Machine information behaviour. In S. Hervieux & A. Wheatley (Eds.), The rise of ai: implications and applications of artificial intelligence in academic libraries (pp. 175–188). Association of College and Research Libraries [in English].
Vecchione, A. (2021). Inclusion by design. In K. M. Peery (Ed.), Maker literacies for academic libraries: integration into curriculum (pp. 53–63). American Library Association [in English].
Wan, S. (2022). Developing an Engati-based library chatbot to improve reference services. In S. Nagle & E Tzoc (Eds.), Innovation and experiential learning in academic libraries: meeting the needs of today’s students (pp. 189–200). Rowman & Littlefield [in English].
Wyatt, K., & Garrett, Z. (2022). Out of the archives: making collections accessible through the implementation of a 3D scanning lab. In S. Nagle & E. Tzoc (Eds.), Innovation and experiential learning in academic libraries: meeting the needs of today’s students (pp. 107– 122). Rowman & Littlefield [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.