Концепція «третього місця» в контексті модернізації бібліотечного простору

Анотація

Мета статті – розглянути концепцію «третього місця» в екстраполяції на бібліотечний простір і виявити особливості її реалізації в публічних бібліотеках України.

Методи дослідження. Застосовано аналітико-синтетичний, типологічний, системно-структурний та діалектичний методи, завдяки яким визначено особливості модернізації простору публічних бібліотек України в контексті парадигми «третього місця», виявлено сучасні форми та особливості культурно-дозвіллєвої діяльності, що відповідають концепції «третього місця», а також прогнозно-аналітичний метод, метою застосування якого є окреслення перспективних напрямів модернізаційних тенденцій у просторі публічних бібліотек України з урахуванням сучасної соціокультурної ситуації.

Наукова новизна. Досліджено процес оновлення бібліотечного простору в контексті провідних тенденцій перших десятиліть ХХІ ст. Розглянуто концепцію «третього місця» в екстраполяції на бібліотечний простір. Проаналізовано інформаційно-комунікаційні запити сучасного суспільства як чинник трансформації традиційного бібліотечного простору. Виявлено особливості реалізації концепції «третього місця» в публічних бібліотеках України і з’ясовано тенденції культурно-дозвіллєвої діяльності вітчизняних бібліотек початку третього десятиліття ХХІ ст. на прикладі Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. С. Грушевського та Центральної районної бібліотеки ім. І. Франка (м. Київ). Окреслено перспективи подальшого розвитку дозвіллєвих практик відповідно до позиціонування сучасної бібліотеки в тому числі і як місця проведення вільного часу користувачів.

Основні висновки. Однією з концепцій, що активно застосовується у процесі удосконалення та модернізації діяльності закладів культури загалом та бібліотек зокрема, є концепція «третього місця», відповідно до якої велика увага приділяється запитам та потребам відвідувачів. Таким чином, бібліотека позиціонується не лише як заклад, в якому відвідувач отримує необхідну йому інформацію, але і як унікальне місце зустрічі, в якому зрівнюються соціальні статуси. Поняття інноваційного бібліотечного простору в контексті парадигми «третього місця» включає як техніко-технологічні, так і програмні засоби бібліотечної діяльності, що спрямовані передусім на задоволення соціокомунікативних, культурно-дозвіллєвих та інформаційних потреб відвідувачів. Представлені в Україні станом на початок 2020-х рр. інноваційні бібліотеки нового типу, що діють відповідно до концепції «третього місця», можна досить умовно поділити на кілька форматів: бібліотека-коворкінг, бібліотека-кафе, бібліотека-клаб, бібліотека-музей, бібліохаб та ін. Для них характерні локальність, доступність та відкритість для всіх верств населення, комфортна атмосфера, що сприяє невимушеній взаємодії, надання можливості проведення культурно-дозвіллєвої діяльності, різноманітних розваг. В умовах зниження попиту на традиційні бібліотечні послуги, що зумовлено автоматизацією та цифровізацією бібліотечного обслуговування, українські бібліотеки активно впроваджують у діяльність різноманітні культурно-дозвіллєві практики, розширюючи таким чином власні функції.