Цифрова компетентність бібліотечних фахівців як чинник діяльності бібліотек в умовах цифрової трансформації

Анотація

Метою дослідження є обґрунтування ролі цифрової компетентності як чинника діяльності бібліотек в умовах цифрової трансформації та необхідність забезпечення розвитку цифрової компетентності при модернізації змісту освітніх програм.

Методологія дослідження базувалася на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності, комплексності, усебічності пізнання. У дослідженні використано методи системного і контент-аналізу, описовий метод, методи порівняння та узагальнення стосовно актуальних питань удосконалення підготовки бібліотечних фахівців і дослідження рівня цифрової компетентності.

Наукова новизна дослідження полягає в окресленні нових функцій та видів діяльності бібліотечних фахівців, що з’являються у відповідь на виклики цифрової трансформації. Посилення значення віртуального простору бібліотеки, перетворення бібліотек на цифрові хаби обумовлюють появу нових «цифрових» професій, орієнтованих на підтримку процесів цифрової трансформації, менеджменту веб-контенту та веб-спільнот, що вимагають високого рівня цифрової компетентності. Запропоновано підходи до аналізу змісту освітніх програм із застосуванням рамок цифрових компетентностей для громадян DigCompUA та національного тесту із цифрової грамотності Цифрограм, що дасть змогу вдосконалення змісту освітніх програм та подальшої розробки профільної Рамки цифрової компетентності для бібліотечних фахівців.

Висновки. В умовах цифрової трансформації відбуваються значні зміни у діяльності бібліотек, збагачуються традиційні функції та з’являються нові, впроваджуються ініціативи щодо перетворення бібліотек на цифрові хаби, розширюється перелік способів віртуальної взаємодії з користувачами. Посилення ролі віртуального простору як складової бібліотек передбачає наявність і технічного, і кадрового забезпечення. Одним із викликів для формальної бібліотечної освіти є питання формування цифрової компетентності, що має бути враховано в освітніх програмах та програмах підвищення кваліфікації. На прикладі нових видів професійної діяльності окреслено можливі ролі бібліотечних фахівців, які для виконання визначених завдань потребують володіння цифровою компетентністю.

Проведено аналогію із дослідженнями цифрових навичок бібліотекарів у країнах Європейського Союзу, наголошено на необхідності дослідження рівня цифрової компетентності бібліотечних фахівців України з метою оцінки поточного стану та подальшої модернізації змісту програм підготовки. Для діагностики та визначення напрямів розвитку пропонується використовувати Рамку цифрової компетентності для громадян України, що базується на європейських стандартах цифрової грамотності, та тестування цифрової грамотності. Доцільною є розробка профільної рамки для бібліотечних фахівців.