Інформаційно-аналітична складова діяльності дипломатичних установ

Анотація

Мета статті – розкрити сутність інформаційно-аналітичної складової діяльності дипломатичних установ. Методологія дослідження ґрунтується на сукупності загальнонаукових методів аналізу та синтезу, узагальнення і систематизації, що дало змогу досягти мети статті. Наукова новизна отриманих результатів полягає в акцентуванні уваги на напрямах здійснення інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних установ: зборі та аналізі інформації в інтересах зовнішньої і внутрішньої політики держави, що їй гарантуватиме їй гідне положення на міжнародній арені; забезпеченні інформаційної підтримки зовнішньої і внутрішньої політики держави.

Наголошено, що значне зростання обсягів інформації, збільшення її різноманіття за змістом і масштабне розповсюдження передових технологій, які дають змогу не лише передавати інформацію на величезні відстані, а й швидко обробляти великі масиви даних, вимагають від дипломатичних установ особливих підходів до форм і методів інформаційно-аналітичної діяльності. Йдеться про необхідність набуття навичок роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями поряд із використанням традиційних каналів отримання та передання інформації, а також безпосереднім людським спілкуванням. Кожен із цих каналів отримання інформації має свою специфіку, а це, зі свого боку, актуалізує необхідність вибору оптимально можливої кількості різних джерел інформації, враховуючи сутність і характер завдань, що стоять перед дипломатичною установою. Забезпечення керівництва держави якісними аналітичними матеріалами висуває вимогу їх відповідності таким характеристикам, як об’єктивність, достовірність, повнота тощо, при цьому пропозиції і рекомендації, вироблені дипломатичною установою, повинні містити прогноз подальшого розвитку події чи ситуації у країні перебування і в світі загалом.