Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: як це було і куди йдемо

(до 20-ліття Будапештської ініціативи Відкритого доступу)

Анотація

Вільний доступ до наукової інформації, прозорість дослідницьких процесів та даних – одна із найважливіших умов прогресу науки та наукової комунікації, основа міжнародної колаборації дослідників у глобальному світі. Світова пандемія COVID-19 вкотре яскраво засвідчила необхідність відкритого, оперативного та рівного доступу до наукової інформації для дослідників, незалежно від географічних, гендерних, чи будь-яких інших обмежень, сприяння обміну науковими знаннями та даними, наукового співробітництва та прийняття рішень на основі наукових знань і відкритих даних. Інтернет докорінно змінив наукову комунікацію, зокрема щодо моделі рецензованих наукових журналів, а також спосіб пошуку і доступу читачів до наукової інформації. Цифровий доступ сьогодні є вже нормою завдяки моделі відкритого доступу. Хоча з часу оголошення Будапештської ініціативи відкритого доступу минуло вже 20 років, і, незважаючи на численні здобутки та переваги, все ще існують перешкоди впровадженню цієї моделі, тривають певний опір комерційних видавництв та інших провайдерів, а також дискусії і в академічному середовищі. Модель відкритого доступу вже підкріплена різними стратегіями, політиками, платформами, застосунками, але все ще не є усталеною. Досі триває випробовування різних бізнес-моделей для наукових журналів, формується культура препринтів, відбуваються дискусії щодо етики наукових публікацій, інтелектуальної власності, потреб фінансування поширення результатів досліджень тощо. Розвиваються різноманітні платформи та застосунки, які допомагають дослідникам «відкривати» результати досліджень. Але цього вже недостатньо: бажано відкрити не лише результати, але й дані, інструменти і методи досліджень, дозволити їх використовувати для наступних досліджень у глобальному світі. Отже, досить бурхливо розвиваються концепції та практики відкритої науки, відкритих даних, розвитку дослідницьких інфраструктур тощо. У статті розглянуто основні етапи цього 20-літнього шляху та окреслено основні складові і тенденції сучасного етапу. Акцентовано на необхідності формування культури відкритої науки та створення мотивацій до її впровадження, сприяння застосуванню інноваційних методів відкритої науки на різних етапах наукового процесу, потреб євроінтеграції України та розвитку е-інфраструктур, необхідності відповідних соціокультурних і технологічних змін. Розглянуто основні міжнародні і вітчизняні практики та проєкти в царині відкритого доступу і відкритої науки, зокрема Національний репозитарій академічних текстів і проєкт Національного плану відкритої науки. Наголошено на ролі бібліотек та бібліотекарів у впровадженні принципів відкритого доступу і відкритої науки.