Хто і як цитує молоді українські журнали (на прикладі двох журналів НАУКМА за даними Dimensions)

Тетяна Ярошенко; Олександра Ярошенко

doi:10.31866/2616-7654.7.2021.233303

Автор(и)

Тетяна Ярошенко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-2985-2333
Олександра Ярошенко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-4716-5705

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7654.7.2021.233303

Ключові слова:

цитування, бази даних цитувань, показники цитованості, наукометрія, Scopus, Web of Science, Dimensions, академічне видавництво, scholarly impact

Анотація

На оцінку ефективності досліджень та дослідників дедалі більше впливають кількісні дані. Для оцінки якості та наукового впливу публікації основною метрикою є цитування, кількість яких визначає академічний вплив. Хто і як цитує українські журнали? Які існують основні кореляції та тенденції? Для дослідження цих аспектів був проведений аналіз цитувань двох «молодих» українських журналів, що видаються Національним університетом «Києво-Могилянська академія».

Автори здійснили пошук статей, опублікованих двома журналами (Kyiv-Mohyla Humanities Journal та Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal) у базах цитувань Dimensions, Web of Science та Scopus. За допомогою бібліометричного аналізу були розглянуті такі показники, як: цитування; самоцитування автора; самоцитування журналу; цитування від автора, афілійованого з видавцем журналу; цитування від автора, що має спільну афіліацію з автором статті; Altmetric Attention Score.

Мета дослідження – з’ясувати вплив публікацій різних галузей знань у журналах відкритого доступу для дослідників різних країн світу, зростання кількості цитувань для публікацій англійською мовою; обґрунтувати важливість дотримання міжнародних публікаційних стандартів, кореляції для самоцитування та ін. Важливим результатом є висновок стосовно важливості індексування в різних базах даних. Дослідження показало, що на кількість цитувань журналу передусім впливає тематична актуальність матеріалів: тематика статті (тому, випуску) має стійку кореляцію з динамікою та географією походження цитат. Кількість самоцитувань авторів, самоцитувань журналу, а також цитат, що походять від спільної з автором та видавцем афіліації, виявилась незначною. Було виявлено також відсутність вагомого впливу на кількість цитувань дати публікації та її поширення в інтернеті (Altmetric). З’ясовано, що індексування журналів у реферативних, повнотекстових базах даних та базах цитувань також впливає на їхню видимість та читацьку аудиторію.

Біографії авторів

Тетяна Ярошенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Керівниця Центру наукометрії та цифрової підтримки досліджень, кандидатка історичних наук, доцентка, заслужена працівниця культури України

Олександра Ярошенко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Завідувачка відділу наукової бібліотеки

Посилання

Kostenko, L., Kopanieva, V., & Symonenko, T. (2020). Bibliohrafiia ta bibliometriia: koevoliutsiia suspilnykh funktsii [Bibliography and bibliometrics: coevolution of social functions]. Bulletin of the Book Chamber, 7, 49–52 [in Ukrainian].

Nazarovets, S. A., & Yaroshenko, T. O. (2015). "Mohylianskyi protokol": rekomendatsii shchodo vdoskonalennia redaktsiinykh polityk ukrainskykh naukovykh vydan ["Mohyla Protocol": recommendations for improving the editorial policies of Ukrainian scientific publications]. Nauka Ukrainy u svitovomu informatsiinomu prostori, 11, 56–59 [in Ukrainian].

Bader, M., Huss, O., Meleshevych, A., & Nesterenko, O. (2019). Civil Society Against Corruption in Ukraine: Pathways to Impact. Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal, 5, 1–35. https://doi.org/10.18523/kmlpj189975.2019-5.1-35 [in English].

Bornmann, L. (2014). Alternative metrics in scientometrics: A meta-analysis of research into three altmetrics. Scientometrics, 103, 1123–1144. https://doi.org/10.1007/s11192-015-1565-y [in English].

Diekhoff, T., Schlattmann, P., & Dewey, M. (2013, October 17). Impact of Article Language in Multi-Language Medical Journals – a Bibliometric Analysis of Self-Citations and Impact Factor. PLoS ONE, 8(10), e76816. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0076816 [in English].

Garfield, E. (1988). Can Researchers Bank on Citation Analysis? Current Contents, 44, 3–12, October 31. https://cutt.ly/FnwyEYb [in English].

Garfield, E. (1998). The use of journal impact factors and citation analysis in the evaluation of science. 41st Annual Meeting of the Council of Biology Editors [in English].

Fister, Jr. I., Fister, I., & Perc, M. (2016). Toward the Discovery of Citation Cartels in Citation Networks. Frontiers in Physics, 4, 49. https://doi.org/10.3389/fphy.2016.00049 [in English].

Harzing, A. W. (2019). Two new kids on the block: How do Crossref and Dimensions compare with Google Scholar, Microsoft Academic, Scopus and the Web of Science. Scientometrics, 120(1), 341–349 https://doi.org/10.1007/s11192-019-03114-y [in English].

Haustein, S., Larivière, V., Thelwall, M., Amyot, D., & Peters, I. (2014). Tweets vs. Mendeley readers: How do these two social media metrics differ? IT-Information Technology, 56(5), 207–215 [in English].

Hellqvist, B. (2009). Referencing in the humanities and its implications for citation analysis. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 61(2), 310–318. https://doi.org/10.1002/asi.21256 [in English].

Hirsch, J. E. (2005). An index to quantify an individual’s scientific research output. Proceedings of the National Academy of Sciences, 102(46) 16569–16572. https://doi.org/10.1073/pnas.0507655102 [in English].

Jarman, N. (2016). The Challenge of Peace Building and Conflict Transformation: A Case Study of Northern Ireland. Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal, 2, 129–146. https://doi.org/10.18523/kmlpj88597.2016-2.129-146 [in English].

Liu, W. (2017). The changing role of non-English papers in scholarly communication: Evidence from Web of Science’s three journal citation indexes. Learned Publishing, 30, 115–123. https://doi.org/10.1002/leap.1089 [in English].

Montgomery, S. L. (2016). Impacts of a Global Language on Science: Are There Disadvantages? In M. MacLeod, R. G. Sumillera, J. Surman, & E. Smirnova (Eds.), Language as a Scientific Tool:Shaping Scientific Language Across Time and National Traditions (pp. 199–218). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315657257 [in English].

Perez, O., Bar-Ilan, J., Cohen, R., & Schreiber, N. (2019). The Network of Law Reviews: Citation Cartels, Scientific Communities, and Journal Rankings. The Modern Law Review, 82(2), 240–268. https://doi.org/10.1111/1468-2230.12405 [in English].

Perry, A.M., & Borchert, C. A. (2011). Libraries as Journal Publishers. Serials Review. 37(3), 196–204. https://doi.org/10.1016/j.serrev.2011.06.006 [in English].

Piwowar, H. A., & Vision, T. J. (2013). Data reuse and the open data citation advantage. PeerJ, 1, e175. https://doi.org/10.7717/peerj.175 [in English].

Snijder, R. (2016). Revisiting an open access monograph experiment: measuring citations and tweets 5 years later. Scientometrics, 109, 1855–1875. https://doi.org/10.1007/s11192-016-2160-6 [in English].

Swan, A. (2010). The Open Access citation advantage: Studies and results to date [Monograph]. School of Electronics & Computer Science, University of Southampton. https://eprints.soton.ac.uk/268516/ [in English].

Yaroshenko, T., & Yaroshenko, O. (2020). Highly Cited Documents of Ukrainian Scholars in Citation Databases: Correlation of Bibliometric Indicators. Ukrainian Journal on Library and Information Science, 5, 108–126. https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205734 [in English].