Читання паперових книг: буття у просторі спілкування

Тетяна Гранчак; Марія Кушнарьова

doi:10.31866/2616-7654.7.2021.233251

Автор(и)

Тетяна Гранчак Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна https://orcid.org/0000-0001-7854-580X
Марія Кушнарьова Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна https://orcid.org/0000-0003-3361-8838

DOI:

https://doi.org/10.31866/2616-7654.7.2021.233251

Ключові слова:

паперова книга, читання, бібліотека, бібліотечне спілкування, читач

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню з позицій спілкування як соціальної практики сутнісної переваги читання паперових книжок і актуальності книжкових практик бібліотечного сервісу.

Основу методологічного інструментарію дослідження становлять методи гіпотези, включеного і зовнішнього спостереження, екстраполяції, опитування, порівняльний та оглядово-аналітичний методи, використання яких поряд із формулюванням загальної ідеї дослідження створило підґрунтя для розуміння книги як речового об’єкта, який уособлює автора, героїв і тексти і може виконувати функцію не лише інформаційного джерела, а й оповідача, а відтак – суб’єкта спілкування; дало змогу визначити спільні і особливі риси читання електронних і паперових книжок, зробити висновки стосовно пріоритетного для молоді формату читання художніх текстів, виявити сучасні наукові підходи до вивчення ролі книги і читання для особистісного розвитку.

На основі аналізу актуальних фахових публікацій, даних дослідження читацької поведінки, проведеного восени 2018 р. культурно-видавничим проєктом «Читомо» спільно з цифровим видавництвом Gutenbergz та Центром Разумкова ("Читання в Україні", 2018), результатів опитування студентів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», яке проводилося протягом 14.01.2021–14.02.2021 рр., доведено актуальність збереження практики читання книг у паперовому форматі, обґрунтовано формування під час читання паперових книжок простору спілкування як соціальної практики, в основі якого – функціонування паперової книги як суб’єкта спілкування. Темою такого спілкування виступає як надрукований у книзі текст, так і весь комплекс історико-соціальних та соціокультурних сенсів, пов’язаних з авторами книг, їх видавцями та/або колишніми власниками.

З’ясовано, що електронні книжки, будучи ефективними комунікаторами, втрачають суб’єктність, що створює для орієнтованої на читання таких книжок людини ризики послаблення навичок спілкування і соціалізації, а відтак – актуалізує потребу збереження можливості доступу до реальних книжкових полиць і паперових книг у бібліотечному просторі. В умовах вимушеного звернення до електронних текстів, динамічності суспільних процесів, соціальної мобільності, бібліотека залишається місцем, яке уможливлює збереження і відтворення важливої для формування і соціалізації особистості соціальної практики міжособистісного спілкування, зокрема шляхом створення умов для реального спілкування особистості з паперовою книгою.

Біографії авторів

Тетяна Гранчак, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Провідний науковий співробітник відділу теорії та історії бібліотечної справи, доктор наук із соціальних комунікацій, професор

Марія Кушнарьова, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Науковий співробітник інформаційно-аналітичного відділу Фонду Президентів України, кандидат філософських наук

Посилання

Afonin, O. (2011). Ukrainska knyha doby nezalezhnosti v systemi sotsialnykh komunikatsii [Ukrainian book of the independence era in the system of social communications]. Bulletin of the Book Chamber, 7, 3–5 [in Ukrainian].

Bythell, Sh. (2019). Shchodennyk knyharia [The diary of a bookseller] (Ya. Strikha, Trans.). Nash format [in Ukrainian].

Ryzhaieva, O. (2011). Biblioteka yak tsentr spilkuvannia [Library as a center of communication] [Methodical and bibliographic materials]. OUNB im. V. H. Korolenka [in Ukrainian].

Bilychenko, O. L. (2001). Kulturno-vykhovna rol knyhy v umovakh formuvannia informatsiinoho suspilstva [Cultural and educational role of the book in the formation of the information society] [Abstract of PhD Dissertation, Kharkivska derzhavna akademiia kultury] [in Ukrainian].

Vakulenko, V. M. (2013). Kulturno-vykhovna rol knyhy v informatsiinomu seredovyshchi [Cultural and educational role of the book in the information environment]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu "Ukraina", 2(8), 23–27 [in Ukrainian].

Vylehzhanina, T. (2011). Kryza chytannia yak suchasna problema svitovoho rivnia [The crisis of reading as a modern world-class problem]. Bibliotechna planeta, 4, 4–6 [in Ukrainian].

Horska, N. O., & Liubovets, N. I. (2019) "Vydannia z avtohrafamy ukrainskykh diiachiv nauky i kultury : kataloh kolektsii Natsionalnoi istorychnoi biblioteky Ukrainy" ["Publications with autographs of Ukrainian figures of science and culture: catalog of the collection of the National Historical Library of Ukraine"] (Kyiv, 2018) (Informatsiia). Ukrainian Biographistics = Biographistica Ukrainica, 18, 329–332 [in Ukrainian].

Hrabar, N. H. (2014). Spilkuvannia v bibliotetsi: teoretyko-metodolohichnyi analiz [Communication in the library] [Monograph]. Maidan [in Ukrainian].

Dubrovina, L. A. (1992). Kodykolohiia ta kodykohrafiia ukrainskoi rukopysnoi knyhy [Codicology and codicography of the Ukrainian manuscript book] (Editor O. S. Onyshchenko). V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine [in Ukrainian].

Kovalchuk, H. I. (2004). Knyzhkovi pamiatky (ridkisni ta tsinni knyzhky) v bibliotechnykh fondakh [Book monuments (rare and valuable books) in library funds][Monograph]. V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine [in Ukrainian].

Kovalchuk, H. I. (2005). Teoriia ta praktyka knyzhkovoho pamiatkoznavstva XX stolittia [Theory and practice of book monument studies of the XX century] [Doctoral Dissertation, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine] [in Ukrainian].

Kushnarova, M. (2017). Vid korysti do zadovolennia: motyvatsiinyi spektr chytachiv rannoho italiiskoho Renesansu [From usefulness to pleasure: motivation spectrumof readers of early Italian Renaissance]. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture. Series: Social Communications, 51, 43–52 [in Ukrainian].

Kushnarova, M. (2020). Fenomen knyhy yak subiekta spilkuvannia: renesansni praktyky v refleksiiakh suchasnosti [The phenomenon of the bookas an intercommunication subject: Renaissance practices in modern reflections]. Ukrainian Journal on Library and Information Science, 6, 24–38 https://doi.org/10.31866/2616-7654.6.2020.218606 [in Ukrainian].

Lotman, Yu. M. (1996). Vnutri myslyashchikh mirov. Chelovek − tekst − semiosfera – istoriya [Inside the Thinking Worlds. Human Being − Text − Semiosphere − History]. (Editor T. D. Kuzovkina). Yazyki russkoy kul’tury [in Russian].

Loda, L., & Dzendzeliuk, L. (2017). Formuvannia kultury chytannia v aspekti zberezhennia materialnykh nosiiv informatsii [Formation of reading culture in the aspect of preservation of material information carriers]. In R. Samotyi (Ed.), Informatsiinyi prostir biblioteky: polsko-ukrainskyi dosvid, Proceedings of the International Scientific and Practical Conference (pp. 354–366), May 18–19, 2017, Lviv, Ukraine. Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky [in Ukrainian].

Markova, V. (2010). Knyha v sotsialno-komunikatyvnomu prostori : mynule, suchasne, maibutnie [Book in the social-communicative space: past, present, future] [Monograph]. The Kharkiv State Academy of Culture [in Ukrainian].

Markova, V. A. (2014). Metodolohichni zasady vyvchennia knyzhkovoi komunikatsii [Methodological basis of book communication]. Bulletin of the Book Chamber, 2 , 42–44 [in Ukrainian].

Medvedieva, V. (2013). Chytannia yak opanuvannia novoho kulturnoho prostoru i pidvyshchennia osobystisnoi kompetentnosti [Reading as mastering a new cultural space and increasing personal competence]. Visnyk KNUKiM. Seriia: Sotsialni komunikatsii, 2 , 86–91 [in Ukrainian].

Novalska, T. V. (2005). Ukrainskyi chytach u bibliotekoznavchykh doslidzhenniakh (kinets XIX – pochatok XX st.) [Ukrainian reader in library research (the end of XIX – the beginning of XXI century)] [Monograph]. Kyiv National University of Culture and Arts [in Ukrainian].

Novalska, T. V. (2015). Chytacheznavstvo [Reader science]. Ukrainska bibliotechna entsyklopediia. https://cutt.ly/vxyOppJ [in Ukrainian].

Pastushenko, O. (2016). Knyha i periodyka v dysertatsiinykh doslidzhenniakh nazalezhnoi Ukrainy: sotsiokomunikatsiinyi aspekt [Book and periodicals in dissertation researches of independent Ukraine: sociocommunication aspect] [Monograph]. V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine [in Ukrainian].

Sydorchuk, T. (2015). Avtohrafy ukrainskykh pysmennykiv u bibliotechnii ta arkhivnii kolektsiiakh naukovoi biblioteky Natsionalnoho universytetu "Kyievo-Mohylianska akademiia" [Autographs of Ukrainian writers in the library and archival collections of the scientific library of the National University "Kyiv-Mohyla Academy"]. Bibliotechnyi visnyk, 4, 23–28 [in Ukrainian].

Stendhal. (1978). Istoriya zhivopisi v Italii [History of painting in Italy]. In Sobranie sochineniy v 12-ti tomah [Collected works in 12 volumes] (Vol. 8). Pravda [in Russian].

Ministry of Culture and Information Policy. (2021). Stratehiia rozvytku chytannia na 2021–2025 roky "Chytannia yak zhyttieva stratehiia" [Reading development strategy for 2021–2025 "Reading as a life strategy"] [Project]. https://cutt.ly/mzFlp38 [in Ukrainian].

Chytomo. (2018). Chytannia v Ukraini [Reading in Ukraine]. Ukrainian Reading and Publishing Data. http://data.chytomo.com/chytannya-v-ukrayini/ [in Ukrainian].

Boiarynova, O., Brui, O., Luhova, L., Soshynska, Ya., & Shevchenko, I. (2020). Chotyry prostory biblioteky: model diialnosti [Four spaces of the library: a model of activity]. Ukrainian Library Association [in Ukrainian].

Shvetsova, H. M. (2001). Dokument i knyha v systemi sotsialnykh komunikatsii [Document and book in the system of social communications] [Doctoral Dissertation, Rivne State University of the Humanities] [in Ukrainian].

Abu Samhan, A. (2016, April 23). Why Are Printed Books Better than E-books? https://cutt.ly/GxtsnSN [in English].

Andreewsky, E., Cochu, F., Parisse, C., & Orsoni-Maillard, D. (1993). Reading as a Complex Phenomenon. In F. A. Stowell, D. West, & J. G. Howell (Eds.), Systems Science. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4615-2862-3_38 [in English].

Berns, G. S., Blaine, K., Prietula, M. J., & Pye, B. E. (2013, December 9). Short- and Long-Term Effects of a Novel on Connectivity in the Brain. Brain Connectivity, 3 (6). https://doi. org/10.1089/brain.2013.0166 [in English].

Bushak, L. (2015, January 11). E-Books Are Damaging Your Health: Why We Should All Start Reading Paper Books Again. Medical Daily. https://cutt.ly/xxthwkV [in English].

Byars, M. N. (2015). Printed Books versus Digital Books. A Senior Project Presented to the Faculty of the Graphic Communication Department California Polytechnic State University, San Luis Obispo. June. https://core.ac.uk/download/pdf/32415523.pdf [in English].

Djikic, M., Oatley, K., & Moldoveanu, M. C. (2013, May 17). Opening the Closed Mind: The Effect of Exposure to Literature on the Need for Closure. Creativity Research Journal, 25 (2), 149– 154. https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/10400419.2013.783735 [in English].

Kortas, W. (2019). Reading In Times Of Technological Changes. Social Reading Phenomenon. In Education and Social Sciences Conference, Business and Economics Conference: The International Academic Institute Academic Conference Proceedings (pp. 73–83). Budapest, Hungary, 2019, 26 November [in English].

Lazutina, T. V., Shuler, I. V., & Pletyago, T. Yu. (2016). Reading as a Sociocultural Phenomenon: its Nature and Functions. International Journal of Environmental & Science Education, 11(17), 9941–9948 [in English].

Norman, J. M. (1982). The Six Criteria of Rarity in Antiquarian Books. HistoryofScience.com. https://cutt.ly/SxoMxtZ [in English].

O’Sullivan, N., Davis, Ph., Billington, J., Gonzalez-Diaz, V., & Corcoran, R. (2015). "Shall I Compare Thee": The Neural Basis of Literary Awareness, and Its Benefits to Cognition. Cortex, 73, 144–157. https://doi.org/10.1016/j.cortex.2015.08.014 [in English].

Oatley, K. (2016). Fiction: Simulation of Social Worlds. Trends in Cognitive Science, 20(8), 618–628. https://doi.org/10.1016/j.tics.2016.06.002 [in English].

Roberts, E. (2018, April 14). Why Printed Books Are Better Than E-books. AZ Big Media. https://cutt.ly/SxtoULU [in English].

Richter, M. (2020). Why Do People Collect Antique Books? Quora. https://cutt.ly/Xxo3gMI [in English].

Statt, N. (2018, April 13). Google’s Latest AI Experiments Let You Talk to Books and Test Word Association Skills. The Verge. https://cutt.ly/jxo64f9 [in English].

Tosun, N. (2014). A Study on Reading Printed Books or E-Books: Reasons for Student-Teachers Preferences. TOJET: The Turkish Online Journal of Educational Technology, 13(1), 21–28 [in English].