Складові цифрової культури бібліотечного фахівця
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205733Ключові слова:
цифрова культура, цифрові навички, бібліотечний фахівець, цифровий інтелект, цифрова компетентність, інформатизаціяАнотація
Сьогодні бібліотечні фахівці все впевненіше здійснюють вебометричний супровід наукових досліджень користувачів, опановують технології відбиття результатів українських дослідників у міжнародних наукометричних базах даних, постійно удосконалюють навички інформаційної аналітики, створення та ведення бібліотечних сайтів, блогів, акаунтів соціальних мереж.
Представлена стаття розкриває сутність та співвідношення понять «цифрові навички», «цифрова грамотність», «цифрова компетентність», «цифрові дивіденди», «цифровий інтелект», «цифрова культура». Обґрунтовано складові цифрової культури бібліотечного фахівця як єдності цифрового світогляду, цифрового підприємництва та цифрової творчості, сформованість яких сприятиме досягненню успіхів та конкурентних переваг в умовах розбудови цифрової економіки та суспільства знань.
Окреслено концептуальну модель формування базових складових цифрової культури сучасного бібліотечного фахівця. Наголошено, що робота з великими обсягами цифрової інформації потребує від бібліотекаря високого рівня емоційного інтелекту, вміння концентруватися та управляти увагою, здатності швидко перенавчатися, налаштуватися на постійний розвиток та вдосконалення.
Для досягнення поставленої в дослідженні мети використовувались термінологічний та компаративний методи, метод концептуального моделювання. Це дало можливість виявити та проаналізувати базові поняття предметної сфери «цифрова культура», визначити складові концептуальної моделі цифрової культури бібліотечного фахівця, що дозволить обґрунтувати теоретичні засади її ефективного формування.
Доведено, що знання змісту та компонентного складу цифрової культури є запорукою вироблення організаційно-методичних засад її ефективного формування. При цьому варто зважати на комунікаційну сутність бібліотечної професії, яка оснащує бібліотекарів потужним арсеналом знань, умінь, навичок, світоглядних орієнтирів та засобів формування не лише власної цифрової культури, але й користувачів бібліотек та суспільства загалом.
Посилання
Bazeliuk, O. V. (2018). Formuvannia tsyfrovoi kultury pedahohichnykh pratsivnykiv u zakladakh profesiinoi osvity [Formation of digital culture of pedagogical workers in vocational education institutions]. Bulletin of Postgraduate Education. Educational sciences Series, 6(35), 23–36. https://doi.org/10.32405/2218-7650-2018-6(35)-23-36 [in Ukrainian].
Havrilova, L. H., & Topolnik, Y. V. (2017). [Digital Culture, Digital Literacy, Digital Competence as the Modern Educational Phenomena]. Information Technologies and Learning Tools, 61(5), 1–11. https://doi.org/10.33407/itlt.v61i5.1744 [in Ukrainian].
Litvinova, K. (2016, Oktober 4). Pro komponenty tsyfrovoi kultury [About the components of digital culture]. Digitale. Blog about the development of the digital society. https://cutt.ly/qyJ3oi8/ [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2011). Natsionalna ramka kvalifikatsii [National qualifications framework]. Decree from November 23, 2011, № 1341. https://cutt.ly/5yJ3Qac [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2018). Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018–2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii [On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and approval of the action plan for its implementation]. Order from January 17, 2018, № 67-p. https://cutt.ly/byJ3LZO [in Ukrainian].
Sokolova, N. (2012). Tcifrovaia kultura ili kultura v tcifrovuiu epokhu [Digital Culture or Culture in the Digital Age]. International Journal of Cultural Research, 3, 6–10. https://cutt.ly/ayJ8k4v [in Russian].
Ukrainian Institute for the Future. (n. d.). Ukraina – LEARNING NATION [Ukraina – LEARNING NATION]. Retrieved May 15, 2020, from https://cutt.ly/RyJ8Iar [in Ukrainian].
Ukrainian Institute for the Future. (n. d.). Ukraina 2030E – kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy]. Retrieved May 15, 2020, from https://strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html [in Ukrainian].
Hi-tech office. (2016). Tsyfrova adzhenda Ukrainy – 2020 ("Tsyfrovyi poriadok dennyi – 2020") : kontseptualni zasady (versiia 1.0). Pershocherhovi sfery, initsiatyvy, proekty "tsyfrovizatsii" Ukrainy do 2020 roku [Digital Agenda of Ukraine – 2020 (Digital Agenda – 2020): conceptual framework (version 1.0). Priority areas, initiatives, projects of "digitalization" of Ukraine until 2020]. Project. https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf [in Ukrainian].
World Bank Group. (2016). Tcifrovye dividendy: doklad Vsemirnogo banka o mirovom razvitii. 2016 [Digital dividends: World Bank World Development Report. 2016]. https://cutt.ly/EyJ8AJ7 [in Russian].
Microsoft Corporation. (2017). Digital culture: Your competitive advantage. https://cutt.ly/1yJ8S5V [in English].
Ferrari, А. (2011). Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. European Commission Joint Research Centre. Institute for Prospective Technological Studies. https://www.ifap.ru/library/book522.pdf [in English].
Commission of the European Communities. (2006). Proposal for a Recommendation of the European Parliament and of the Council on the establishment of the European Qualifications Framework for lifelong learning. https://cutt.ly/3yJ8D4d [in English].
EU Science Hub. (2019. 09.01). The Digital Competence Framework 2.0. https://cutt.ly/4yJ8F2S [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Анатолій Гуменчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.