Соціальні медіа як ключовий інструмент популяризації публічних бібліотек у цифрову епоху
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7654.17.2026.361599Ключові слова:
бібліомаркетинг, соціальні мережі, Facebook, медіа, публічні бібліотеки, стратегії, імідж, популяризація, Instagram, YouTube, брендингАнотація
Мета статті – з’ясування ролі соціальних медіа у популяризації публічних бібліотек України та визначення особливостей їх використання бібліотечними установами в умовах цифрової трансформації.
Методи дослідження. При написанні статті використано загальнонаукові та спеціальні методи. Застосовано метод контент-аналізу для вивчення наукових праць із проблематики соціальних медіа у бібліотечній сфері. Метод аналізу та синтезу вживано для дослідження присутності публічних бібліотек у соціальних мережах. Порівняльний метод дозволив зіставити досвід різних бібліотечних установ у використанні соціальних медіа. Завдяки методу узагальнення сформульовано висновки щодо ефективності застосування соціальних мереж публічними бібліотеками України.
Наукова новизна полягає у встановленні залежності між місією, завданнями, цільовою аудиторією бібліотеки, специфікою культурного середовища, у межах якого вона функціонує, та особливостями використання нею соціальних медіа.
Основні висновки. Актуальність дослідження зумовлена цифровою трансформацією бібліотечної справи, зростанням ролі соціальних медіа у комунікації із громадськістю, а також потребою адаптації бібліотечних установ до нових моделей взаємодії з користувачами в умовах війни та постійних соціокультурних змін. У статті розглянуто особливості використання публічними бібліотеками України соціальних медіа як інструменту популяризації в умовах цифрової трансформації суспільства. Встановлено, що соціальні медіа дозволяють бібліотекам розширити аудиторію, вибудувати комунікацію з користувачами та сформувати з ними емоційний зв’язок. Акцентовано увагу на необхідності представлення бібліотек на різноманітних платформах, зокрема в Instagram, Facebook, TikTok, YouTube, Telegram, що дозволяє адаптувати комунікаційні стратегії до різних сегментів аудиторії. Розглянуто досвід застосування Facebook, Instagram, YouTube Публічною бібліотекою імені Лесі Українки, Публічною бібліотекою Львівської міської територіальної громади «URBAN бібліотека», Публічною бібліотекою Луцької міської територіальної громади. Виявлено різні підходи до використання соціальних медіа, що зумовлено специфікою місії, цільової аудиторії та особливостями середовища, в якому функціонує кожна бібліотечна установа. Акцентовано увагу на необхідності більш активного застосування публічними бібліотеками інтерактивного контенту.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
