Візуально-текстові форми в комунікаційних стратегіях бібліотек у соціальних медіа
DOI:
https://doi.org/10.31866/2616-7654.17.2026.361598Ключові слова:
бібліотечна комунікація, соціальні медіа, емодзі, меми, хештеги, контент-стратегія, візуальна моваАнотація
Мета статті – проаналізувати використання емодзі, мемів та хештегів як новітніх візуально-текстових форм у комунікаційних стратегіях бібліотек у соціальних медіа, визначити їхні функції, а також оцінити їхній вплив на залучення аудиторії.
Методи дослідження. Для досягнення мети застосовано комплекс методів: аналіз наукової літератури із проблем бібліотечної комунікації в соціальних медіа і теорії візуальної комунікації, контент-аналіз публікацій українських бібліотек у Facebook та Instagram (2024–2025 рр.), метод типологізації, узагальнення і систематизація даних.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше в українському бібліотекознавстві здійснено комплексний аналіз емодзі, мемів і хештегів як елементів візуальної мови цифрової комунікації бібліотек, визначено їхню роль у формуванні сучасного бібліотечного дискурсу та встановлено кореляцію між їх використанням і показниками залученості аудиторії.
Основні висновки. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням ролі візуальних форматів у комунікації з молодіжною аудиторією, а також необхідністю забезпечення рівного доступу до інформації для всіх груп користувачів відповідно до принципів соціальної справедливості та державної політики безбар’єрності. Дослідження засвідчує глибоку трансформацію комунікаційних стратегій бібліотек у соціальних медіа, що виявляється в активному засвоєнні емодзі, мемів і хештегів. Емодзі перетворилися на універсальний засіб емоційної пунктуації, що сприяє встановленню довірливих стосунків з аудиторією, особливо молодшою. Меми виконують функції трансляції культурних сенсів, гумору та соціальних коментарів, даючи змогу бібліотекам демонструвати розуміння актуальних культурних кодів. Хештеги стають стратегічним елементом контент-планування, що забезпечує видимість публікацій за межами підписної бази. Використання цих візуально-текстових форм позитивно корелює з рівнем залученості користувачів, що підтверджує доцільність їх інтеграції у бібліотечну комунікацію.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторські права на статтю та одночасно надають журналу право його першої публікації на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим особам вільно поширювати опубліковану статтю з обов’язковим посиланням на її авторів та першу публікацію.
Журнал дозволяє авторам зберігати авторські права і права на публікації без обмежень.
Автор опублікованої статті має право поширювати інформацію про неї та розміщувати посилання на роботу в електронному репозитарії установи.
