DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7654.5.2020.205727

Участь бібліотек у реалізації політики пам’яті: теоретичні і прикладні аспекти

Tetiana Hranchak

Анотація


Стаття присвячена обґрунтуванню актуальності виокремлення меморіального напряму бібліотекознавчих досліджень і розвитку бібліотечної діяльності, пов’язаної з реалізацією політики пам’яті, впровадження відповідної навчальної дисципліни у програму підготовки фахівців бібліотечної справи.

Акцентовано посилення наукової уваги до дослідження питань історичної та культурної пам’яті та ідентичності в умовах переходу до інформаційного суспільства, висвітлено організаційне оформлення цього наукового напряму у вигляді відповідних дослідницьких центрів і Асоціації з досліджень пам’яті. У рамках структурно-функціонального методу та з позицій взаємозв’язку між поняттями «колективна пам’ять», «історична пам’ять», «культурна пам’ять» констатовано участь бібліотек у формуванні і збереженні різних видів суспільної пам’яті через реалізацію таких своїх сутнісних функцій, як меморіальна, кумулятивна, інформаційна та комунікаційна. Обґрунтовано актуальність інтенсифікації меморіальних студій у бібліотекознавстві. Запропоновано перспективні напрями взаємодії Української бібліотечної асоціації з Українським інститутом національної пам’яті з метою комплексного розкриття комеморативного потенціалу бібліотек, більш активного їх залучення до реалізації політики пам’яті.

Висвітлено зарубіжні приклади організації відповідних міждисциплінарних програм і навчальних курсів для підготовки студентів магістеріуму. Запропоновано орієнтовну структуру курсу «Культура, пам’ять, ідентичність» для студентів магістерського рівня підготовки спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», вивчення якого дасть змогу його слухачам аналізувати, визначати, описувати процеси конструювання історичної пам’яті та культурної ідентичності, критично осмислювати відповідні наукові тексти, визначати і давати критичну оцінку підходам до здійснення політики пам’яті і збереження духовної спадщини в Україні та за кордоном, розробляти ефективні підходи до здійснення політики пам’яті в рамках бібліотечної практики.


Ключові слова


бібліотека; політика пам’яті; історична пам’ять; культурна пам’ять; колективна пам’ять; ідентичність; бібліотечна діяльність; бібліотечна освіта

Повний текст:

PDF

Посилання


Berezovskyi, O. M. (2013). Instytut arkhivoznavstva Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho yak instytutsiia pam’iati [The Institute of Archives of Vernadsky National Library of Ukraine as an institution memory]. Natsionalna ta istorychna pam’iat, 8, 177–183 [in Ukrainian].

Voskoboinikova-Huzieva, O. (2016). Sotsiokomunikatsiina diialnist providnykh bibliotek Ukrainy v novitnikh umovakh [The Socio-Communication Activites of Libraries of Ukraine in Latest Conditions]. Bibliotechnyi visnyk, 1, 12–17 [in Ukrainian].

Herasymenko, L. S. (2011). Istorychna pam’iat v Ukraini: suchasnyi stan ta vyklyky maibutnoho [The historical memory in Ukraine: the present situation and future challenges]. Natsionalna ta istorychna pam’iat, 1, 116–134 [in Ukrainian].

Hranchak, T. (2016). Sotsiokulturnyi dyskurs natsionalnykh bibliotek Ukrainy yak instrument formuvannia natsionalnoi pam’iati [Socio-Cultural Discourse of National Libraries of Ukraine as a Tool of Formation of National Memory]. Bibliotechnyi visnyk, 6, 7–14 [in Ukrainian].

Hranchak, T. (2015). Sotsiokulturnyi dyskurs rosiiskykh natsionalnykh bibliotek yak dzherelo vyznachennia priorytetnykh markeriv natsionalnoi pam’iati [Socio-Cultural Discourse of the Russia’s National Libraries as a Source to Determine the Priority of Modern Russia National Memory Markers]. Bibliotechnyi visnyk, 4, 14–22 [in Ukrainian].

Dubrovina, L. A. (2016). Biblioteky v systemi instytutsii natsionalnoi pam’iati Ukrainy ta natsionalnoi kulturnoi spadshchyny [Libraries within the System of the Institutions of National Memory of Ukraine and National Cultural Heritage]. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy, 20, 232–251 https://doi.org/10.15407/rksu.20.232 [in Ukrainian].

Dubrovina, L., Kyrydon, A., & Matiash, I. (2017). Arkhivy, biblioteky, muzei – dzherelna osnova natsionalnoi pam’iati, kulturnoi spadshchyny Ukrainy [Archives, Libraries and Museums – the Sources Base of the National Memory and Cultural Heritage of Ukraine]. Bibliotechnyi visnyk, 1, 3–10 [in Ukrainian].

Zashkilniak, L. (2006–2007). Istorychna pam’iat ta istoriohrafiia yak doslidnytske pole dlia intelektualnoi istorii [Historical Memory and Historiography as Research Field for Intellectual History]. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 15, 855–862. http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/23/810Zashkilniak.pdf [in Ukrainian].

Kamlyk, I., & Bieliakova, T. (2015). Biblioteka yak berehynia natsionalnoi kulturnoi pam’iati [The Library as a Preserver of National Cultural Memory]. Bibliotechnyi forum: istoriia, teoriia i praktyka, 2, 18–19 [in Ukrainian].

Karaman, T. I. (2018). Kulturna spadshchyna Ukrainy yak chynnyk formuvannia natsionalnoi samosvidomosti molodi (dosvid roboty biblioteky KMI NMetAU) [The Cultural Heritage of Ukraine as a Factor in the Formation of National Youth Consciousness (Experience of KMI NMetAU Library)]. In Biblioteka zakladu vyshchoi osvity v umovakh transformatsiinykh zmin: vidkryta nauka, vidkrytyi dostup, tsyfrova pedahohika [Higher Education Library in Transformational Changes: Open Science, Open Access, Digital Pedagogy], Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (pp. 71–74). PNPU imeni V. H. Korolenka [in Ukrainian].

Kyrydon, A. M. (2017). Studii pam’iati u suchasnii humanitarystytsi: istoriia stanovlennia [Memory Studies in Modern Humanities: Background History]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 4, 150–161 [in Ukrainian].

Kovalchuk, H. (2010). Diialnist bibliotek zi zberezhennia natsionalnoi dokumentalnoi spadshchyny: problemy kooperatsii [Library Activities for the Conservation of National Documentary Heritage: Problems of Cooperation]. Bibliotechna planeta, 3 , 9–11 [in Ukrainian].

Kovalchuk, H. I. (2004). Knyzhkovi pam’iatky (ridkisni ta tsinni knyzhky) v bibliotechnykh fondakh [Rare Books (Rare and Valuable Books) in Library Funds]. NBUV [in Ukrainian].

Kovalchuk, H. (2012). Chy potriben Ukraini Derzhavnyi reiestr knyzhkovykh pam’iatok? [Does Ukraine need a State Register of Rare Books?]. Bibliotechnyi visnyk, 6, 3–10 [in Ukrainian].

Lobuzina, K. V., & Bodak, O. P. (2012). Stvorennia strakhovoho fondu tsyfrovykh kopii unikalnykh dokumentiv Natsionalnoi biblioteky Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [Creation of an Insurance Fund of Digital Copies of Unique Documents of the Vernadsky National Library of Ukraine]. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrainy, 15, 145–149 [in Ukrainian].

Liubovets, N. (2013). Memuary yak skladova elektronnykh resursiv bibliotek: svitovyi dosvid ta perspektyvy stvorennia vitchyznianoho elektronnoho resursu "Ukrainska memuarystyka" [Memoirs as a Component of Electronic Resources in Libraries: World Experience and Prospects for Creating a Domestic Electronic Resource "Ukrainian Memoirs"]. Biographistica Ukrainica, 10, 417–430 [in Ukrainian].

Movchan, K. M., & Babilia, M. V. (2017). Biblioteka – berehynia natsionalnoi kulturnoi pam’iati [The Library is a Preserver of National Cultural Memory]. In Suchasni tendentsii rozvytku nauky i osvity v umovakh pohlyblennia yevrointehratsiinykh protsesiv [Modern Tendencies of Development of Science and Education in Conditions of Deepening of European Integration Processes], Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference (pp. 100–101). RVV MDU [in Ukrainian].

Morozova, N. I. (2016). Usnoistorychni doslidzhennia – vazhlyva skladova diialnosti biblioteky [Oral history research is an important component of the library’s activities]. In Usnoistorychni doslidzhennia: suchasni tendentsii, napriamky ta perspektyvy [Oral history research is an important component of library activity], Proceedings of the 5th Internetional Scientific and Practical Conference. Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet im. M. Kotsiubynskoho. https://cutt.ly/Ft05IR2 [in Ukrainian].

Nahorna, L. (2012). Historical memory: theories, discourses, reflections [Historical memory: theories, discourses, reflections]. IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Polovynchak, Yu. M. (2019). Biblioteka v systemi merezhevykh interaktyvnykh praktyk formuvannia natsionalnoi identychnosti [Library in the system of online construction of national identity practices]. (Extended abstract of Doctor’s thesis). Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [in Ukrainian].

Polovynchak, Yu. (2018). Suchasna biblioteka yak subiekt natsionalnoho humanitarnoho prostoru [Modern Library as a Subject of National Humanitarian Space]. Bulletin of the Book Chamber, 9, 13–15 [in Ukrainian].

Popyk, V. (2013). Resursy dovidkovoi biohrafichnoi informatsii: istorychnyi dosvid formuvannia, suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy rozvytku [Resources for Background Biographical Information: Historical Formation Experience, Current Status, Problems and Prospects for Development]. [Monograph]. Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho [in Ukrainian].

Soloidenko, H. I. (2012). Rol bibliotek u formuvanni dukhovnoho potentsialu natsii ta zberezhenni kulturnoi spadshchyny [The Role of Libraries in Shaping the Spiritual Potential of the Nation and Preserving Cultural Heritage]. In Suchasni problemy diialnosti biblioteky v umovakh informatsiinoho suspilstva [Modern problems of library activity in the conditions of information society], Proceedings of the 4th Internetional Scientific and Practical Conference (pp. 186–193). Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky [in Ukrainian].

Stolyarov, Yu. (2018). Ustnyiy document [Spoken document]. Ukrainian Journal on Library and Information Science, 2, 24–35 https://doi.org/10.31866/2616-7654.2.2018.152572 [in Russian].

Trehub, O. (2008). Istorychna pam’iat yak zasib mobilizatsii natsionalnoi svidomosti [Historical Memory as a Means of Mobilizing National Consciousness]. Mahistsrium. Politychni studii, 31, 25–29 [in Ukrainian].

Reient, O. P., Skorokhvatova, A. V., Smilianets, S. I., Mykhailova, O. V., Novalska T. V., Kyselova, V. P., & Kudlasevych T. S. (Eds.). (2019). Uchast bibliotek u zberezhenni kulturnoi spadshchyny ta vidnovlenni istorychnoi pam’iati narodu [The participation of libraries in preserving cultural heritage and restoring the historical memory of the people], Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference. Natsionalna istorychna biblioteka Ukrainy [in Ukrainian].

Shemaiev, S. O. (2012). Stvorennia bibliotechnykh muzeiv: zavdannia ta funktsii [Creating Library Museums: Tasks and Functions]. Visnyk of Kharkiv State Academy of Culture, 37, 113–120 [in Ukrainian].

Antze, P., & Lambek, M. (Eds.). (2016). Tense past: Cultural essays in trauma and memory. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315022222 [in English].

Assmann, J., & Czaplicka, J. (1995). Collective Memory and Cultural Identity. New German Critique, 65, 125–133 https://doi.org/10.2307/488538 [in English].

Bernhard, M. H., & Kubik, J. (Eds). (2014). Twenty Years After Communism: The Politics of Memory and Commemoration. Oxford University Press https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199375134.001.0001 [in English].

Dublin Institute of Technology. (n. d.). CULT1000 Cultural Identity & Memory. Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/SyeaIcs [in English].

University of Brighton. School of Humanities. (n. d.). Cultural History, Memory and Identity. Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/Dt05WBo [in English].

Dancs, S. (2018). Information Seeking and/or Identity Seeking: Libraries as Sources of Cultural Identity. Library Management, 39 (1/2), 12–20. https://doi.org/10/1108/LM-03-2017-0034 [in English].

Degtiareva, A. I. (2015). Presentation of Library Local History Materials in the Internet as a Way of Preservation and Broadcasting of Them (on the Example of Websites Municipal Libraries of Tomsk Region). Tomsk State University Journal of Cultural Studies and Art History, 2(18), 102–111. https://doi.org/10.17223/22220836/18/14 [in English].

Haigh, M. (2009). Making Ukrainians in the Library: Language, Libraries, and National Identity. Canadian Journal of Information and Library Science, 33(3), 141–158 [in English].

Halbwachs, M. (1992). On Collective Memory. University of Chicago Press [in English].

Hranchak, T. (2018). What Do They Do and What Does It Mean: Identical Practices in the Socio-cultural Discourse of the Library of Congress. Ukrainian Journal on Library and Information Science, 1, 38–52 https://doi.org/10.31866/2616-7654.1.2018.146279 [in English].

Trinity College Dublin, The University of Dublin. (n. d.). Identities and Cultures of Europe (M. Phil.). Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/3t05ph7 [in English].

Cambridge Dictionary. (n. d.). Identity. In Dictionary.cambridge.org. Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/wyqbqhg [in English].

Merriam-Webster. (n. d.). Identity. In Merriam-Webster.com dictionary. Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/It05csi [in English].

Oxford Learner’s Dictionaries. (n. d.). Identity. In Oxfordlearnersdictionaries.com. Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/Xt0Xze7 [in English].

Library of Congress. (2005). In Country: The Vietnam War, 30 Years After. https://www.loc.gov/item/webcast-3696/ [in English].

Jaramillo, O., & Marin-Agudelo, S. A. (2014). Bibliographic heritage in public libraries: local memories and national identities. Profesional de la Informacion, 23(4), 425–432 https://doi.org/10.3145/epi.2014.jul.11 [in English].

McAdams, D. P. (1995). What do we know when we know a person? Journal of Personality, 63(3), 365–396. https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1995.tb00500.x [in English].

The Memory Studies Association. (n. d.). Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/VyqvVeq [in English].

Nascimento da Silveira, F. J. (2010). Library, Memory and Social Identity. Perspectiva sem Ciencia da Informacao, 15(3), 67–86 https://doi.org/10.1590/S1413-99362010000300005 [in English].

Oral History in the Digital Age. (n. d.). Retrieved January 5, 2020, from https://cutt.ly/7t0X5QD [in English].

Rodrigues, M. (2015). Memory, heritage, national libraries and the construction of collective identity. Em Questao, 21(2), 243–262 https://doi.org/10.19132/1808-5245212.243-262 [in English].

Welburn, W., Pitchford, V., Alire C., Brown, M., Downing, K. E., Rivera, A., Welburn, J., & Winston, M. (2009). Memory, Authenticity and Cultural Identity: The Role of Library Programs, Services and Collections in Creating Community. https://cutt.ly/Kt05lOg [in English].


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Березовський О. М. Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського як інституція пам’яті. Національна та історична пам’ять. 2013. Вип. 8. С. 177–183.

Воскобойнікова-Гузєва О. Соціокомунікаційна діяльність провідних бібліотек України в новітніх умовах. Бібліотечний вісник. 2016. № 1. С. 12–17.

Герасименко Л. С. Історична пам’ять в Україні: сучасний стан та виклики майбутнього. Національна та історична пам’ять. 2011. Вип. 1. С. 116–134.

Гранчак Т. Соціокультурний дискурс національних бібліотек України як інструмент формування національної пам’яті. Бібліотечний вісник. 2016. № 6. С. 7–14.

Гранчак Т. Соціокультурний дискурс російських національних бібліотек як джерело визначення пріоритетних маркерів національної пам’яті. Бібліотечний вісник. 2015. № 4. C. 14–22.

Дубровіна Л. А. Бібліотеки в системі інституцій національної пам’яті України та національної культурної спадщини. Рукописна та книжкова спадщина України. 2016. Вип. 20. С. 232–251.

Дубровіна Л., Киридон А., Матяш І. Архіви, бібліотеки, музеї – джерельна основа національної пам’яті, культурної спадщини України. Бібліотечний вісник. 2017. № 1. С. 3–10.

Зашкільняк Л. Історична пам’ять та історіографія як дослідницьке поле для інтелектуальної історії. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2006–2007. Вип. 15. С. 855–862. URL: https://cutt.ly/8tU0yWG (дата звернення: 05.01.2020).

Камлик І., Бєлякова Т. Бібліотека як берегиня національної культурної пам’яті. Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. 2015. № 2. С. 18–19.

Караман Т. І. Культурна спадщина України як чинник формування національної самосвідомості молоді (досвід роботи бібліотеки КМІ НМетАУ). Бібліотека закладу вищої освіти в умовах трансформаційних змін: відкрита наука, відкритий доступ, цифрова педагогіка : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., (м. Полтава, 20–21 верес. 2018 р.). Полтава, 2018. С 71–74.

Киридон А. М. Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці: історія становлення. Український історичний журнал. 2017. № 4. С. 150–161.

Ковальчук Г. Діяльність бібліотек зі збереження національної документальної спадщини: проблеми кооперації. Бібліотечна планета. 2010. № 3. С. 9–11.

Ковальчук Г. І. Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних фондах. Київ : НБУВ, 2004. 644 с.

Ковальчук Г. Чи потрібен Україні Державний реєстр книжкових пам’яток? Бібліотечний вісник. 2012. № 6. С. 3–10.

Лобузіна К. В., Бодак О. П. Створення страхового фонду цифрових копій унікальних документів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Рукописна та книжкова спадщина України. 2012. Вип. 15. С. 145–149.

Любовець Н. Мемуари як складова електронних ресурсів бібліотек: світовий досвід та перспективи створення вітчизняного електронного ресурсу «Українська мемуаристика». Українська біографістика. 2013. Вип. 10. С. 417–430.

Мовчан К. М., Бабіля М. В. Бібліотека – берегиня національної культурної пам’яті. Сучасні тенденції розвитку науки і освіти в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів : зб. тез доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (17–18 трав. 2017 р.) / голов. ред. Т. Д. Щербан. Мукачево, 2017. С. 100–101.

Морозова Н. І. Усноісторичні дослідження – важлива складова діяльності бібліотеки. Усноісторичні дослідження: сучасні тенденції, напрямки та перспективи: зб. матеріалів V Міжнар. наук.-практ. конф. 25–26 жовт., м. Вінниця / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, каф. історії і культури України ф-ту історії, етнології і права ВДПУ ім. М. Коцюбинського, Держ. архів Вінниц. обл., КВНЗ «Вінниц. акад. неперерв. освіти», Обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України, ГО «Асоц. б-к Вінниччини», ГО «Вінниц. іст. т-во». Вінниця, 2016. 160 с. URL: https://cutt.ly/GtU0ovn (дата звернення: 05.01.2020).

Нагорна Л. Історична пам’ять: теорії, дискурси, рефлексії. Київ : ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. 328 с.

Половинчак Ю. М. Бібліотека в системі мережевих інтерактивних практик формування національної ідентичності : автореф. дис. ... д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.03 / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Київ, 2019. 22 с.

Половинчак Ю. Сучасна бібліотека як суб’єкт національного гуманітарного простору. Вісник Книжкової палати. 2018. № 9. С. 13–15.

Попик В. Ресурси довідкової біографічної інформації: історичний досвід формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку : монографія. Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2013. 520 с.

Солоіденко Г. І. Роль бібліотек у формуванні духовного потенціалу нації та збереженні культурної спадщини. Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства : матеріали четвертої міжнар. наук.-практ. конф., 25 жовт. 2012 р., Львів. Львів, 2012. С. 186–193.

Столяров Ю. Устный документ. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук. 2018. № 2. С. 24–35.

Трегуб О. Історична пам’ять як засіб мобілізації національної свідомості. Магістсріум. Політичні студії. 2008. Вип. 31. С. 25–29.

Участь бібліотек у збереженні культурної спадщини та відновленні історичної пам’яті народу : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 7 листоп. 2019 р. / М-во культури, молоді та спорту України, Нац. іст. б-ка України, Нац. спілка краєзнавців України, Київ. нац. ун-т культури і мистецтв ; заг. ред. О. П. Реєнт, редкол.: А. В. Скорохватова, С. І. Смілянець, О. В. Михайлова, Т. В. Новальська, В. П. Кисельова; ред. Т. С. Кудласевич. Київ, 2019. 349 с.

Шемаєв С. О. Створення бібліотечних музеїв: завдання та функції. Вісник Харківської державної академії культури. 2012. Вип. 37. С. 113–120.

Antze, P., Lambek, M. (Eds.). Tense past : Cultural essays in trauma and memory. New York, NY: Routledge, 2016. 272 р.

Assmann J., Czaplicka J. Collective Memory and Cultural Identity. New German Critique. 1995. № 65. Р. 125–133.

Bernhard M. H., Kubik J. (Eds.). Twenty Years After Communism: The Politics of Memory and Commemoration. Oxford : Oxford University Press, 2014. 384 p.

CULT1000 Cultural Identity & Memory. Dublin Institute of Technology. URL: https://cutt.ly/qtU0hxc (accessed: 05.01.2020).

Cultural History, Memory and Identity. University of Brighton. School of Humanities. URL: https://cutt.ly/DtU0kzo (accessed: 05.01.2020).

Dancs S. Information Seeking and/or Identity Seeking: Libraries as Sources of Cultural Identity. Library Management. 2018. Vol. 39, № 1/2. Р. 12–20.

Degtiareva A. I. Presentation of Library Local History Materials in the Internet as a Way of Preservation and Broadcasting of Them (on the Example of Websites Municipal Libraries of Tomsk Region). Tomsk State University Journal of Cultural Studies and Art History. 2015. № 2 (18). P. 102–111.

Haigh M. Making Ukrainians in the Library: Language, Libraries, and National Identity. Canadian Journal of Information and Library Science. 2009. Vol. 33, Is. 3. P. 141–158.

Halbwachs M. On Collective Memory / edited, translated, and with an introduction by Lewis A. Coser. Chicago : University of Chicago Press, 1992. 244 p.

Hranchak T. What Do They Do and What Does It Mean: Identical Practices in the Socio-cultural Discourse of the Library of Congress. Ukrainian Journal on Library and Information Science. 2018. № 1. С. 38–52.

Identities and Cultures of Europe (M.Phil.). Trinity College Dublin, The University of Dublin. URL: https://cutt.ly/KtU0zxn (accessed: 05.01.2020).

Identity. Cambridge Dictionary. URL: https://cutt.ly/ItU0cly (accessed: 5.01.2020).

Identity. Merriam-Webster. URL: https://cutt.ly/ttU0vfy (accessed: 5.01.2020).

Identity. Oxford Learner’s Dictionaries URL: https://cutt.ly/Xt0Xze7 (accessed: 5.01.2020).

In Country: The Vietnam War, 30 Years After. Library of Congress. 2005. URL: https://www.loc. gov/item/webcast-3696/ (accessed: 06.01.2020).

Jaramillo O., Marin-Agudelo S. A. Bibliographic heritage in public libraries: local memories and national identities. Profesional de la Informacion. 2014. Vol. 23, Is. 4. P. 425–432.

McAdams D. P. What do we know when we know a person? Journal of Personality. 1995. Vol. 63, Is. 3. P. 365–396. URL: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1995.tb00500.x (accessed: 06.01.2020).

The Memory Studies Association. URL: https://cutt.ly/XtU0bBk (accessed: 05.01.2020).

Nascimento da Silveira F. J. Library, Memory and Social Identity. Perspectiva sem Ciencia da Informacao. 2010. Vol. 15, Is. 3. P. 67–86.

Oral History in the Digital Age. URL: https://cutt.ly/7t0X5QD (accessed: 05.01.2020).

Rodrigues M. Memory, heritage, national libraries and the construction of collective identity. Em Questao. 2015. Vol. 21, Is. 2. P. 243–262.

Welburn W., Pitchford V., Alire C., Brown M., Downing K. E., Rivera A., Welburn J., Winston M. Memory, Authenticity and Cultural Identity: The Role of Library Programs, Services and Collections in Creating Community. 2009. URL: https://cutt.ly/ntU0m3f (accessed: 05.01.2020).





Copyright (c) 2020 Тетяна Гранчак

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

© Copyright    |   Керівництва для авторів   |   Редакційна політика   |   Редакційний штат   |   Контакти   |