Редакційна політика

Галузь та проблематика

«Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» – вітчизняний рецензований журнал, що публікує наукові статті у галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Наукові дослідження охоплюють такі напрямки: теоретико-прикладні аспекти бібліотекознавства, книгознавства, архівознавства, документознавства, інформаційних технологій, практики інформаційної, бібліотечної та архівної справи, сприяння розвитку галузевої освіти.

Видання «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» також орієнтовано на висвітлення сучасних напрямів міждисциплінарних досліджень інформаційно-бібліотечної справи та соціокультурної комунікації. З огляду на це, до публікації приймаються праці, які обґрунтовують теоретичні передумови та методологічні основи наукового вирішення різноаспектних питань закономірностей функціонування інформації, інформаційних систем, інформаційного ринку тощо.

Журнал здійснює першодруки таких типів матеріалів:

  • дослідницькі статті, що містять наукову новизну;
  • впорядковані й супроводжені вступними статтями архівні документи з історії бібліотечної справи, архівістики та інформаційних наук на українських теренах;
  • рецензії на нові монографії, відповідні профілю і тематиці журналу;
  • бібліографічні огляди, що містять короткий опис видань, відповідних профілю і тематиці журналу;
  • огляди наукових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо);
матеріали кожного числа журналу розподіляються за жанровими розділами і тематичними рубриками.

 

Політика розділів

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ НАУК

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

БІБЛІОТЕЧНА ПРАКТИКА: ІНФОРМАЦІЙНІ І СОЦІОКУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА ОСВІТА

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ПРАКТИКА І ПЕРСПЕКТИВИ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується

РЕЦЕНЗІЇ, ОГЛЯДИ

Вибрано Приймає рукописи Вибрано Індексується Вибрано Рецензується
 

Процес рецензування

Процедуру рецензування (наукової експертизи) проходять усі дослідницькі статті, що надійшли в редакційну колегію. Рецензії, бібліографічні огляди, архівні документи, повідомлення інформаційного характеру процедуру рецензування не проходять.

Рецензування переданих до редакції дослідницьких статей проводиться з метою максимально об’єктивної оцінки їх змісту та передбачає всебічний аналіз переваг та недоліків представлених матеріалів. До друку приймаються неопубліковані раніше наукові статті, які відповідають тематиці видання, зокрема, висвітлюють питання теорії та практики інформаційної, бібліотечної та архівної справи, бібліотекознавства, книгознавства, архівознавства, документознавства, інформаційних технологій, розвитку галузевої освіти тощо.

Наукова стаття має містити виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлювати конкретне окреме питання за темою дисертації чи наукового дослідження, фіксувати науковий пріоритет автора, робити її матеріал доступним широкому колу фахівців.

Окремо враховується ступінь відповідності статті, що надійшла до редакції, вимогам підготовки рукописів до публікації у виданні «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук».

Редакція залишає за собою право відхилити статтю на етапі попереднього розгляду, якщо її зміст не відповідає тематиці й науковому напряму журналу, якщо текст не відповідає нормам та науковому стилю української, російської або англійської мов, якщо не дотримано вимог до технічного оформлення та до структурування матеріалу.

Процес рецензування здійснюється членами редколегії та незалежними експертами з відповідних галузей. Рецензування рукописів проводиться конфіденційно (подвійне «сліпе» рецензування). Розголошення конфіденційності рецензування рукопису порушує права автора. Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису (включаючи відомості про його отримання, зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів і остаточний висновок), нікому, крім самих авторів і рецензентів. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.

Рецензенти оцінюють теоретико-методологічний рівень статті, її практичну цінність та наукову значущість. Окрім того, визначається відповідність статті принципам етики наукових публікацій та надаються рекомендації щодо усунення випадків їх порушення.

Форма рецензії містить такі питання:

  • чи назва статті є інформативною та актуальною?
  • чи відповідає зміст статті її назві?
  • чи відповідає анотація змісту статті?
  • чи зрозумілий процес вибору предмету дослідження?
  • чи чітко сформульовано мету?
  • чи чітко окреслено питання дослідження?
  • чи містить текст статті достатню кількість посилань на актуальну літературу з тематики дослідження?
  • чи зрозуміло, що вже відомо про тему, якій присвячено рукопис?
  • чи використані джерела є:
    • релевантними?
    • актуальними?
    • коректно процитованими?
  • чи коректно визначено і застосовано методологію дослідження?
  • чи представлено дані відповідним чином?
  • чи релевантні та зрозуміло представлені таблиці та цифри?
  • чи пояснює текст дані, чи просто їх повторює?
  • чи є обґрунтованими висновки автора?
  • чи реалізовано поставлену наукову мету?
  • чи відповідають висновки меті дослідження?
  • чи має стаття наукову новизну?
  • яка теоретична значущість роботи?
  • яка практична значимість роботи?
  • чи потребує текст статті доопрацювання? Якщо так, які недоліки треба усунути?
  • що додає це дослідження до того, що було вже відомо?
  • які основні недоліки цієї статті?
  • чи є стаття послідовною?

Текст рецензії повинен містити чітку рекомендацію щодо доцільності чи недоцільності публікації статті.

За результатами рецензування редколегія ухвалює рішення про:

  • прийняття статті до друку;
  • повернення статті автору на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів;
  • відмову в прийнятті статті до друку.

Редакція письмово повідомляє авторів про ухвалене рішення.

Статті членів редакційної колегії проходять стандартну процедуру подвійного «сліпого» рецензування, організованого головним редактором. Члени редакційної колегії не беруть участі у розгляді власних рукописів.

Призначення рецензентів відбувається за рекомендацією головного редактора і рішенням редакційної колегії. Також за рішенням редакційної колегії окремі статті видатних учених та авторів, спеціально запрошених редакцією для написання статті, можуть звільнятись від стандартної процедури рецензування.

Стандартна процедура рецензування відбувається, як правило, протягом 14 днів. Строки рецензування можуть у кожному окремому випадку змінюватись із урахуванням створення умов для максимально об’єктивної оцінки якості наданих матеріалів.

Автору наукового твору надається можливість ознайомитися з текстом рецензії. Взаємодія між автором і рецензентами відбувається опосередковано через редакційну колегію видання «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» або за допомогою середовища видавничої платформи OJS (Open Journal Systems). На прохання рецензента та за згодою з редакційною колегію взаємодія автора й рецензента може відбуватись у режимі безпосереднього особистісного контакту (таке рішення приймається з метою покращення  стиля і логіки викладу матеріалу дослідження лише у випадку надання рецензентом позитивного відгуку).

У випадку, якщо рецензент указує на необхідність внесення в статтю певних коректив, стаття повертається автору на доопрацювання з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанта статті або аргументовано їх спростувати. Під час повторного представлення доопрацьованих матеріалів до редакції автор супроводжує їх повідомленням стосовно врахування або причин неврахування зроблених рецензентом зауважень і коментує всі внесені в статтю зміни. Відкоригований автором примірник статті повторно подається тому самому рецензенту для прийняття рішення й підготовки вмотивованого висновку про можливість публікації. Датою прийняття статті для публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) стосовно доцільності й можливості опублікування статті.

У випадку незгоди з думкою рецензента автор рукопису має право надати аргументовану відповідь редакції журналу. За таких обставин стаття розглядається на засіданні робочої групи редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю на додаткове або нове рецензування іншому спеціалістові. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.

Наукова стаття, яка отримала схвальні рецензії, передається на літературне й технічне редагування. Взаємодія автора та літературного (технічного) редактора може відбуватись у будь-якій формі – особисто, е-поштою, скайпом, телефоном. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, що не впливають на зміст статті, вносяться літературним (технічним) редактором. Відредаговані і підготовлені до друку матеріали перед публікацією остаточно узгоджуються з автором.

Рекомендація щодо публікації чергового випуску журналу (із вказівкою контенту) здійснюється Вченою радою Національного університету культури і мистецтв та фіксується у відповідному протоколі

 

Періодичність публікації

Журнал виходить двічі на рік (червень, грудень).

 

Політика відкритого доступу

«Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Під «відкритим доступом» ми розуміємо відкриття для всіх публікацій в Інтернеті, які можна читати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, знаходити чи приєднувати до повних текстів відповідних статей або використовувати для інших законних цілей.

 

Політика антиплагіату

Для всіх статей, що надаються на рецензування, визначається рівень унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення, що показує рівень унікальності статті, використані джерела та частковий збіг тексту («Unichek»). Цитування допускається в обсязі, який не перевищує 15 % від загального об’єму статті. Таким чином, унікальність має бути не меншою 85 %.

 

Редакційна політика та етичні норми

У своїй діяльності редакція керується пріоритетами науковості, об’єктивності, неупередженості, дотримання академічної доброчесності і міжнародних академічних стандартів. Стосунки між редакцією, авторами і рецензентами ґрунтуються на дотриманні етичних норм, визначених Комітетом з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE, https://publicationethics.org/files/Code_of_conduct_for_journal_editors_1.pdf).

Етика авторів

Автори несуть персональну відповідальність за наданий до редакції журналу текст рукопису. Автори зобов'язуються:

  • надавати до редакції матеріали, які раніше не публікувались та не перебувають на розгляді в іншому виданні. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на свою більш ранню роботу. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків;
  • надавати достовірні результати проведених досліджень. Автор несе відповідальність за точність викладеного у статті фактичного матеріалу (дат, власних назв, цитат тощо). Завідомо неправдиві, або фальсифіковані твердження прирівнюються до неетичної поведінки і вважаються неприйнятними;
  • у випадку необхідності на вимогу редакційної колегії надавати вихідні дані для редакторського огляду. Автори повинні надати вільний доступ до таких даних і зберігати ці дані протягом розумного часу після їх опублікування;
  • дотримуватись етики наукового цитування. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією журналу не приймаються.

Автор погоджується з тим, що його працю в разі оприлюднення у друкованій версії видання буде розміщено у відкритому доступі на сайті журналу.

Етика рецензування

Метою інституту рецензування наукового видання «Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук» є підтримка найвищих етичних стандартів наукових досліджень:

  • Рецензент має відмовитися від рецензування, якщо його кваліфікація та напрям підготовки не відповідають напряму статті;
  • Метою рецензента є об’єктивне оцінювання якості поданої статті та визначення ступеню її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам;
  • Для забезпечення права кожного автора на інтелектуальну власність, рецензенту забороняється будь-яке використання отриманих аргументів й висновків автора без дозволу останнього;
  • У разі наявності конфлікту інтересів або професійних чи особистісних зв’язків рецензента з автором, які можуть вплинути на судження рецензента, він має повернути статтю, вказавши на конфлікт інтересів;
  • Звинувачення у плагіаті вимагає від рецензента аргументованого обґрунтування власних зауважень. Будь-яке твердження про наявність плагіату або необ’єктивного цитування має супроводжуватися відповідними посиланнями;
  • У разі наявності у рецензента сумнівів щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних, він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з вимогою до колективного розгляду авторської статті;
  • Підтримка періодичності виходу наукового видання «Український журнал з бібліотекознавства таінформаційних наук»вимагає від рецензента своєчасного рецензування та поваги до особистості автора статті.

Редакційна етика

Члени редакційної колегії несуть відповідальність за оприлюднення наданих рукописів, керуючись такими основоположними принципами:

  • достовірність, наукова новизна і значущість представлених для публікації матеріалів, їх оригінальність і самостійність;
  • припинення будь-якої співпраці з автором, у тексті статті якого виявлено плагіат, порушення норм академічної доброчесності та авторського права;
  • відповідність представлених для публікації наукових статей та інших матеріалів політиці журналу;
  • запобігання конфлікту інтересів членів редакційної колегії та головного редактора стосовно статей, які вони відхиляють чи схвалюють до публікації;
  • конфіденційність в організації рецензування наданих для публікації матеріалів;
  • дотримання авторського права щодо представлених до розгляду рукописів, неприпустимість їх використання членами редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди);
  • збереження авторських прав за авторами після публікації статей та їх розміщення у відкритому доступі;
  • при виявленні конфліктної ситуації вжиття заходів заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяння публікації виправлень чи спростувань.